Чи підпадають записи ChatGPT під дію Закону про свободу інформації?

Урядові установи дедалі частіше використовують ChatGPT та інші генеративні AI-інструменти, і це породжує нове питання про прозорість: чи підпадають під запити Закону про свободу інформації (FOIA) запити до AI, відповіді та історії діалогів державних службовців?

Поки що немає чітких постанов апеляційних судів щодо історії бесід у ChatGPT у контексті FOIA, однак існуючі прецеденти дозволяють сформувати певні орієнтири. Зазвичай записи штучного інтелекту можуть вважатися «документами агентства», якщо інформація створена або отримана установою та перебуває під її контролем.

Як визначити, що вважається «документом агентства» за FOIA?

Закон про свободу інформації зобов’язує федеральні установи розкривати документи, що не є винятками. Відповідно до рішення Верховного суду у справі U.S. Department of Justice v. Tax Analysts застосовується два критерії:

1. Установа повинна була або створити, або отримати потрібний матеріал.
2. А також володіти контролем над цим матеріалом на момент запиту FOIA.

Не має значення формат інформації – будь то паперовий документ, електронний лист, база даних, історія браузера чи розмова з AI. Суд звертає увагу на те, чи може агенція використовувати або видаляти матеріал, чи спираються на нього співробітники, а також чи включена інформація до офіційних файлів.

Корисною аналогією є випадок Cause of Action Institute v. Office of Management and Budget, де автоісторії браузера на комп’ютерах урядовців не були визнані документи агентства, оскільки чиновники не використовували їх, не інтегрували до систем і самі контролювали їх збереження чи видалення.

Однак бесіди в ChatGPT можуть бути іншими. Якщо працівник свідомо звертається до AI для аналізу регуляції, підсумовування коментарів, підготовки проєкту або порівняння політичних альтернатив, а потім використовує цю відповідь у роботі, це може свідчити про належність таких матеріалів до документів агентства.

Коли записи ChatGPT точно можна вважати діловими документами

Найпереконливіша ситуація виникає, коли записи з AI зберігаються у середовищі, яким керує відомство, і уряд має доступ або контроль над даними. Якщо організація веде журнали використання, встановлює правила збереження чи може в будь-який момент отримати або експортувати діалоги, це посилює аргументи на користь контролю агентства.

Аргумент стає ще міцнішим, коли співробітник зберігає створену AI інформацію на корпоративному диску, копіює в електронний лист, розсилає колегам, додає до звіту або використовує в офіційних рішеннях. У такому разі матеріал цілком належить установі.

Особисті облікові записи ChatGPT викликають складніші питання. У справі Competitive Enterprise Institute v. Office of Science and Technology Policy суд відхилив жорстке твердження, що робочі листи з приватної пошти виходять за межі FOIA, підкреслюючи, що місцезнаходження документа не є вирішальним фактором.

Отже, особисті записи в ChatGPT можуть бути предметом FOIA, якщо вони використовувалися для службових цілей і збережені чи доступні для агентства. Якщо ж установі ніколи не було надано доступ, не використовувалися й не контролювалися ці дані, шанси на визнання таких записів документами агентства суттєво зменшуються.

Ще складніше, якщо матеріали зберігаються тільки у OpenAI чи інших провайдерів. У справі Forsham v. Harris було встановлено, що FOIA не зобов’язує агентство отримувати приватні записи, до яких воно не має прямого доступу. Тут контрактні умови, можливість експорту та фактичне використання стають критичними.

Що кажуть останні судові та адміністративні рішення щодо AI-записів?

Хоча федеральна практика ще формується, суперечки навколо AI-документів вже відбуваються.

• У 2025 році у справі Democracy Forward було подано ФОІА-запит щодо генеративних AI-запитів, вихідних даних, рекомендацій та звітів, пов’язаних з державною AI-роботою. Вирішення по суті поки що відсутнє, однак це демонструє, що такі матеріали розглядаються як окремий вид документів.
• У Пенсильванії 2026 року Редакційний офіс штату визнав, що індивідуальні, не поділені бесіди з ChatGPT – це персональні робочі матеріали і можуть бути захищені, але ті розмови, які передавалися в рамках пілотних проєктів, не підпадають під цю категорію повністю.
• У Вашингтоні за запитами FOIA вже надавали тисячі сторінок бесід міських службовців, створених для роботи – такі дані активно оприлюднюються.

Чи означає статус документа, що його одразу розкриють?

Власне визначення розмов AI як документів агентства не гарантує їх обов’язкове розкриття. FOIA містить винятки для матеріалів, що стосуються внутрішніх дискусій, адвокатських комунікацій, робочих документів адвокатів, конфіденційної інформації, комерційної таємниці, секретних даних чи матеріалів правоохоронних органів.

Отже, головне питання полягає не в тому, хто створив запис — а у тому, чи агентство його отримало та контролює. У міру зростання ролі генеративного AI у держслужбі традиційні принципи FOIA залишатимуться основою для визначення того, які AI-дані підлягають пошуку, аналізу й потенційному розголошенню.