Хоча війна на Близькому Сході кілька разів впливала на курс біткоїна, він швидко відновлював свої позиції, і ніяких ознак серйозного падіння ринку не спостерігалося. Багато експертів припускають, що такий розвиток подій є цілком логічним, і як наслідок конфлікту, біткоїн навіть може зміцнитися.
Суть цієї теорії полягає у наступному: удари по енергетичній інфраструктурі Ірану могли вивести з гри один із найдешевших сегментів глобального майнінгу, що тимчасово зменшило тиск продажів на ринку. Обговорення активізувалося після вірусного допису в соцмережі X, автор якого прямо пов’язав зростання курсу біткоїна з іранським фактором. У першій частині допису йдеться:
– «Ніхто не запитує, чому біткоїн росте під час війни. Відповідь — Іран. Іран майнить біткоїн за собівартістю близько $1300 за монету, що є одним із найнижчих показників у світі. Процес контролює Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Кожну видобуту монету продають для фінансування імпорту та обходу санкцій США.»
Підтвердити таку схему відкритими джерелами наразі не вдається повністю, але окремі її елементи мають під собою реальне підґрунтя. Іран давно згадується серед країн, де майнінг криптовалюти розвивався завдяки дешевій або субсидованій електроенергії. У другій частині поста зазначається:
– «Іран роками виводив на ринок десятки тисяч BTC, створюючи постійний невидимий тиск продажів. Потім США завдали удару по їхній енергосистемі. Майнінг зупинився за одну ніч, хешрейт впав протягом кількох годин, і тиск продажів, про який ніхто не здогадувався, просто зник.»
Ще у 2019 році агентство Reuters повідомляло про вилучення близько тисячі майнерів після того, як влада Ірану виявила зв’язок між криптовидобутком і зростанням споживання субсидованої електроенергії. У 2021 році це ж агентство відзначало, що Тегеран офіційно дозволив майнінг за умови використання дешевої енергії і зобов’язав ліцензованих майнерів продавати здобуті біткоїни центральному банку, щоб оплатити імпорт дозволених товарів.
Додатковий контекст надає аналітична компанія Chainalysis:
– За їхньою оцінкою, криптовалютна екосистема Ірану у 2025 році перевищила $7,78 млрд.
– У четвертому кварталі минулого року адреси, пов’язані з КВІР, забезпечили понад половину загальної вартості, отриманої іранськими учасниками ринку.
– Із цих адрес пройшло близько $3 млрд коштів, які не обов’язково повністю походять із майнінгу, але демонструють важливу роль силових структур у крипторинку країни.
В іншому коментарі, опублікованому на тій самій платформі, ця теорія сформульована ще жорсткіше:
– «Це правда, й про це мало говорять. Іран майнить біткоїн приблизно за $1300 за монету завдяки субсидованій електроенергії. Операції, пов’язані з КВІР, формують понад 50% криптовалютних надходжень Ірану — це більше $3 млрд.»
Слід зазначити, що оцінка собівартості добутку BTC у $1300 походить з неперевірених джерел, натомість сама частка КВІР у крипторинку підтверджується цифрами Chainalysis.
Щодо впливу удару по енергомережі і реакції біткоїна, Coindesk 18 березня повідомив про зниження глобального хешрейту на приблизно 8% за тиждень — до 920 EH/s. Це сталося на фоні енергетичних перебоїв у регіоні Близького Сходу. Прямих доказів, що причина зниження — саме вихід іранських майнерів із мережі, нема, проте часовий збіг та регіональний фактор спричинили популярність ринкової версії про зникнення частини «невидимого» потоку продажів.
Разом із тим, Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index попереджає, що оцінити географічний розподіл майнінгу складно через використання VPN, проксі-серверів і недостатність даних, тому будь-які цифри щодо частки Ірану в глобальному хешрейті слід вважати приблизними.
З огляду на це, можна сформулювати такі аспекти:
1. Війна на Близькому Сході не зробила біткоїн дефіцитнішим у прямому сенсі.
2. Водночас вона могла тимчасово знизити пропозицію на ринку за рахунок виходу з гри одного з найдешевших центрів майнінгу.
3. Якщо іранський майнінг дійсно втратив доступ до електроенергії, це могло скоротити частку пропозиції на ринку.
4. Саме така логіка лежить в основі популярної версії, що криптовалютний ринок навряд чи зазнає суттєвого падіння через нове загострення конфлікту в регіоні.
Із цього приводу також варто відзначити, що висвітлення подій в Ірані відбувається за значних труднощів, зокрема без стабільного інтернету, що додає додаткового виклику для журналістів і аналітиків, що стежать за регіональними подіями.
Джерело: X
