Молекули на столі: як штучний інтелект і гаражний хімік створюють ліки майбутнього
Неймовірна історія міні-фармації у гаражі
На платформі X (колишній Twitter) нещодавно набирає обертів пост молодого біохіміка Дугласа Яо, який заявив про розробку нового препарату з використанням ChatGPT — передової мовної моделі штучного інтелекту. Вражає те, що Дмитро зовсім не офіційно працює у великій фармацевтичній компанії, а його “лабораторія” розташована просто на парі складаних столів у гаражі.
Основна увага привертається до його створення під назвою PAC-3310 — засобу, покликаного лікувати шизофренію. За словами дослідника, цей препарат було спроектовано за допомогою ChatGPT і виготовлено власноруч у домашньому хімічному цеху.
Що всередині флакона?
У результаті вдалося отримати невеликий флакон із жовтим порошком — перший зразок PAC-3310, який, за твердженням Яо, є аналогом недавно дозволеного антипсихотика Cobenfy, але “покращеним”.
This vial contains a new drug called PAC-3310. It was designed by ChatGPT, and I synthesized it in a chemistry lab I built in my garage.
PAC-3310 is a new selective M4 muscarinic receptor agonist for treating schizophrenia – similar to the recent breakthrough drug Cobenfry, but… pic.twitter.com/o7z6iLR50T— Douglas Yao (@DouglasYaoDY) September 8, 2026
Виклики та амбіції гаражного вченого
На своєму GitHub Яо повідомляє, що за останній рік за допомогою штучного інтелекту він розробив кілька тисяч нових малих молекул, серед яких є навіть експериментальний препарат проти хвороби Альцгеймера. Паралельно він навчився синтетичній хімії, організував власну лабораторію і виготовив понад сотню таких сполук.
Зараз він проводить попередні випробування на клітинних лініях та мишах, що вже вказує на серйозні наміри. При цьому Яо відзначає:
- Стандартна вартість доклінічних досліджень для фармацевтичних компаній сягає десятків мільйонів доларів.
- Його методика дозволяє значно скоротити витрати — орієнтовно у 1000 разів.
Чи зможе самотній дослідник з невеликою кількістю обладнання конкурувати з потужними фармгігантами? Питання відкрите.
Реалії фармацевтичної індустрії
Щоб претендувати на офіційне схвалення FDA необхідно пройти довгий, складний і дорогий шлях, що включає:
- Доклінічні тести (на тваринах і в лабораторних умовах).
- Три фази клінічних випробувань за участю добровольців.
- Детальні перевірки та інспекції виробничих потужностей.
Навіть на цьому етапі успіх не гарантований. Лише близько 14% кандидатів у ліки отримують повне схвалення. Йдеться про інвестиції, ледь не в мільярди доларів.
Тому навіть найамбітніші спроби продукувати ефективні лікарські засоби на кухні чи у гаражі стикаються з величезними бар’єрами.
Складність боротьби з хворобою Альцгеймера
Особливо гострим є питання розробки ліків від хвороби Альцгеймера. За результатами досліджень, за останні два десятиліття не запроваджено жодного ефективного препарату. Понад 200 кандидатів на ліки зазнали поразки в клінічних випробуваннях або були залишені через низьку ефективність або побічні ефекти.
Відомий хімік Дерек Лоу веде блог, де детально аналізує невдалі спроби створення цих ліків — це нагадування про те, наскільки складною є ця сфера.
Іронія в реакції суспільства
Реакція в соцмережах на спроби Дугласа Яо викликала суміш іронії і скепсису. Користувачі наголошували на парадоксальності ситуації: використовувати ChatGPT, який відомий тим, що іноді вводить в оману, для розробки препаратів, що лікують серйозні психічні розлади.
Ось кілька прикладів вигляду реакції:
- “Привіт, шизофреніку, візьми це ліки, які виготовив для тебе ChatGPT.”
- “Вірити, що ти самотужки знайшов ліки від шизофренії, роблячи хімію на прасувальному столі в гаражі, — класичний симптом шизофренії.”
Подібна іронія підкреслює, що роль ШІ в медицині поки не може бути беззаперечною і безумовною.
