Як штучний інтелект змінює медицину: чи готові ми до революції в охороні здоров’я?
8 січня OpenAI представила ChatGPT для охорони здоров’я — новітню платформу генеративного штучного інтелекту (ГШІ), призначену для інтеграції у медичні інформаційні системи та щоденну роботу лікарів. Цей інноваційний інструмент обіцяє полегшити навантаження на спеціалістів, взявши на себе рутинні завдання: від вибору діагностичних тестів до допомоги у встановленні диференційного діагнозу, плануванні лікування, документуванні прийомів, а також створенні планів подальшого догляду, направлень і виписних епікризів для інших медиків. Іншими словами, ГШІ поступово проникає у всі етапи пацієнтського лікування. Американська медична асоціація у своєму звіті зі саміту щодо штучного інтелекту підкреслює: «зміни системи охорони здоров’я через ГШІ здаються неминучими».
Чому революція у медицині — це не просто модний тренд?
Чому так вважають? Зазвичай впровадження нових технологій вимагає ретельного аналізу вигод і ризиків для конкретних випадків, а не блискавичного реформування всього сектору. Однак ГШІ — це товар, який активно просувають у медичній сфері, у тому числі і в психічному здоров’ї. Замість того, щоб інвестувати у модернізацію або виправлення нинішньої проблемної медичної системи, в якій лікарі постійно вигорають, а пацієнти отримують посередню допомогу, великі технологічні компанії з Кремнієвої долини намагаються швидко «залатати» прогалини за допомогою потужних ГШІ-інструментів. Це схоже на спробу приховати недоліки системи блиском маркетингу з величезними бюджетами, що створює ілюзію неминучості змін.
Історія повторюється: уроки від великої тютюнової індустрії
Компанії з Кремнієвої долини використовують практики, створені іще століття тому великими тютюновими корпораціями. Тест на час і схожість рухається за трьома ключовими напрямками:
- Апелювання до довіри та експертності лікарів;
- створення штучних спірних дебатів у публічній свідомості;
- перекладання відповідальності за негативні наслідки на індивідуума.
Якщо у 1930-х роках Philip Morris почала рекламуватись у медичних журналах, переконуючи лікарів, що їхні сигарети менш шкідливі, то сьогодні схожа тактика використовується для пропаганди ГШІ в медицині. Вони спираються на довіру до професіоналізму, одночасно ігноруючи чи спотворюючи наукові дані про потенційну шкоду.
Як саме працювала тютюнова стратегія?
- Philip Morris регулярно публікувала рекламу у найвідомішому медичному журналі JAMA, заробляючи значні доходи на цьому;
- інші гравці ринку заперечували шкоду тютюну, аргументуючи, що їхні продукти мають нібито користь або меншу шкоду;
- створювалася ілюзія наукового конфлікту, що сплутувало громадськість і медиків.
Цей підхід покладав частину вини за погане здоров’я користувачів на їхню відповідальність, щоб зменшити претензії до компаній. Сьогодні ситуація з ГШІ нагадує цей сценарій, де виробники переконують нас, що некоректне користування інструментами — це причина можливих негативних наслідків, а не їхньої недосконалості чи ризиків.
Біг Тек і Big Tobacco: паралелі у відповідальності
Паралельно з формуванням норм відповідального використання штучного інтелекту, реалізованих такими організаціями, як Partnership on AI, — цей «кодекс» більше спрямований на корпорації, ніж на користувачів. Забезпечувати безпеку і ефективність — лише половина задачі. Ідея, що користувач має «правильно» та «безпечно» користуватись, стає міфом, який полегшує ухилення корпорацій від відповідальності.
З огляду на медичну сферу, ризики переходять і на лікарів. Як зазначає JAMA, якщо клініцист не використовує штучний інтелект у своїй практиці, деякі можуть навіть розглядати це як недбалість у майбутніх судових розглядах. Тож, окрім потенційних небезпек для пацієнтів, медики стикаються з додатковим тиском у використанні ГШІ.
Що робити з ГШІ в психічному здоров’ї?
Штучний інтелект з’являється як суперечливий інструмент у сфері психічного здоров’я. Терапія і консультації, які базуються на довірі й глибоких взаєминах між людьми, не завжди піддаються автоматизації. «Роботи-терапевти» та інші «псевдо-терапевтичні» інструменти можуть не лише виявитись малоефективними, але й потенційно викликати шкоду.
На практиці багато психіатрів і психологів відчувають тиск інтегрувати ГШІ у свою роботу. Їм частіше доводиться працювати з більшою кількістю пацієнтів, приділяючи їм більше часу, але отримуючи меншу фінансову винагороду. Відповідь системи — автоматизація частини процесів через нові технології — інструменти, які подаються як панацея від перевантаження.
Однак важливо, щоб кожен медичний працівник уважно розглянув, чи відповідають ці інструменти його цінностям і принципам професійної етики. Адже майбутнє психічного здоров’я не має бути результатом волі ринку, а площею для справжньої допомоги людині.
Як дізнатись більше?
Для детальнішого розгляду ризиків і потенційних небезпек впровадження генеративного AI у психічне здоров’я, радимо ознайомитись з науковою працею Smoke and LLMirrors: Against the Use of Generative AI in Mental Health Care. У разі зацікавленості, медики можуть долучитись до відкритого листа, що відстоює етичне ставлення до таких технологій.
Зміни у сфері ментального здоров’я — це спільний вибір професіоналів і суспільства. Лише разом можна визначити, чи стане штучний інтелект партнером, чи — викликом для майбутніх поколінь.
***
Ця публікація звертає увагу на широкі дискусії навколо психіатрії та медичних практик. Висловлені думки належать авторам і не обов’язково відображають офіційну позицію.
