Альберто Томба: Легенда гірських схилів і прихильник вишуканого вина
За кілька днів до того, як італійський гірськолижний герой Альберто Томба запалив олімпійський факел, розпочинаючи Зимові Ігри 2026 року, він проводжав свого півня біля будинку в пагорбах під Болоньєю. Поруч з дверима, на яких висів напис «Моє щасливе місце», відкрив двері і запросив заглянути до винної кімнати.
Винна колекція та нові пристрасті
«Тут у мене 2 500 пляшок», — розповідає 59-річний Томба, заходячи до кам’яного будинку, перетвореного ним на винний погріб. Його стильний образ — чорний одяг, накручені локони та великі сонцезахисні окуляри — підкреслює його унікальність. Біля портрета самого себе у найкращі роки кар’єри він бере величезну пляшку ігристого вина 1996 року, на якій зображений у яскравому лижному костюмі.
Колись відомий як «Томба-ла-Бомба» за блискавичну швидкість і запальну харизму, він згодом полюбив тонкі смаки вина. Альберто жартує, що об’їздив «більше підвалів, ніж трас», і навіть отримав звання «почесного сомельє» від Італійської асоціації сомельє, хоча підтвердження цьому офіційно не надходило.
Зірковий шлях на схилах
Цей винтаж 1998 року став роком завершення його блискучої лижної кар’єри, яка зробила його національним символом Італії. Томба був настільки популярним, що трансляції змагань іноді переривалися через конкурс пісень, аби показати тільки його катання. Його зрелище супроводжувалося різними курйозами:
- вигукував «Я — новий месія лиж!»;
- спокійно їв шматок різдвяного пирога між спусками;
- подорожував із запасами пармезану та автографував жіночі лижні штани;
- зустрічався з міс Італії;
- їздив на червоному Ferrari.
Він став символом епохи й виступав як живе втілення культури та грайливості Італії в кінці 1980-х.
Повернення до уваги під час Зимових Ігор
Майже через 40 років після того, як Томба вперше прославився, повернення Зимових Ігор до Італії знову привернуло до нього широке зацікавлення громадськості. ЗМІ не втрачають нагоди зібратися навколо нього, а він сріблиться на обкладинках журналів, зокрема GQ Italia та видання Cortina d’Ampezzo — місця проведення змагань.
У Томби вийшла книга «Найдовший слалом», а також він став обличчям стрімінгових сервісів і брендів преміум-класу. Під час візиту до бутика у Кортині шанувальники буквально оточили його, вимагаючи автографи на сотнях плакатів. Альберто малював серця, посилав повітряні поцілунки і з посмішкою відповідав на запитання найбільш відданих фанатів.
Постолімпійський шлях та виклики
Попри успіхи, після завершення спорту життя Томби не було безхмарним. У 2000 році він знявся в кримінальному серіалі з неоднозначним прийомом, де грав поліцейського. Сам Томба зізнавався, що діяти в екшн-сценах йому було легко, але зізнавав, що міг би почати з ролей другого плану.
Він спробував себе у ріелторстві, проте відмовився від пропозицій стати тренером або коментатором, посилаючись на заборону батька — заможного текстильного підприємця, який побоювався, що це може знівечити його спортивний імідж.
Особистість за маскою чемпіона
Після багатьох олімпійських медалей у Томби залишився внутрішній вантаж — образи та розчарування, зокрема через непорозуміння з друзями, італійськими медіа і невизначеними “потоками”, які вплинули на його життя після спорту. У інтерв’ю він стверджував, що в Італії все можна пробачити, крім успіху.
У повсякденному житті Альберто — проста, іноді недооцінена особистість. Він любить піклуватися про свого півня Порто та сумує за іншим, Гало, якого з’їла лисиця. Він носить браслет фан-клубу й цінує турботу прихильників, деякі з яких колись супроводжували його по всьому світу.
Будні та захоплення Томби сьогодні
Серед улюблених занять:
- прогулянки виноградниками;
- слухання музики, включно з темою «Маямі Вайс»;
- пізні вечірні телеперегляди.
Він уникає катання на лижах через натовпи, які переслідують його на схилах, та намагається підтримувати форму — іноді пробігає близько 6 км від винного погреба до дому. Живе поблизу брата і матері Марії Грації Далла Мори, якій дзвонить з ранку, щоб поцікавитись її станом.
Історії з дитинства та родинні зв’язки
Мама згадує дитинство Альберто з усмішкою: як він та брат стрибали на лижах через павичів, прогулювали школу та як батько присвячував весь вільний час, щоб возити сина країною. Під час спільної трапези Томба весело обмінюється жартами, а також спростовує міфи про своє світське життя:
- знакова телевізійна інтрига з Катариною Вітт була постановкою;
- не був «нічним метеликом» і не тусувався з багатьма жінками перед змаганнями;
- його веселий характер часто неправильно розуміють.
«Нічого поганого в цьому немає», — каже мама, додаючи, що його легкий підхід допомагав боротися зі стресом і самотністю професійного спортсменина, хоч і шкодує, що Альберто не створив сім’ю.
Фан-клуб, що зберігає пам’ять
Голова фан-клубу Лоріс Рігі відкриває двері до гаражу, залитого світлом та прикрашеного плакатами, газетними вирізками й тисячами фан-повідомлень. Тут збережені старі лижні костюми, рукавиці та сумки, а на відео безперервно крутяться моменти перемог молодого Томби.
Час від часу Альберто заходить сюди, і вони разом згадують золоті миті спорту, які залишилися у серці багатьох прихильників. «Ласкаво просимо в Землю Томби — тут свято ніколи не закінчується», — каже Лоріс.
