Європа на межі: масштабна мобілізація та військові виклики на Близькому Сході
Хоча європейські лідери уникнули безпосередньої участі у військових операціях проти Ірану, вони натомість активізували свої зусилля в регіоні. Відправка військових кораблів, винищувачів і систем ППО стала відповіддю на розширення конфлікту на Близькому Сході, спрямованою на захист баз і союзників.
Проте саме це масове залучення сил виявило складнощі та обмеження оборонних можливостей Європи, як зазначають експерти й офіційні особи. Військова мобілізація стала своєрідним випробуванням ефективності недавніх реформ, адже після декількох десятиліть залежності від американської військової підтримки, європейські країни лише розпочинають збільшувати власний оборонний потенціал.
Військові кроки та їхні наслідки
Розподіл техніки та боєприпасів на підтримку арабських союзників у затоці Перської затоки призводить до зменшення ресурсів, які Європа могла б використати для підтримки України у протистоянні Росії.
Італійський сенатор Карло Календа відкрито зізнається: «Ми у вкрай нестабільному становищі з огляду на можливі військові загрози. Захист наших територій нині перебуває під питанням.»
Франція, відправивши на Середземне та Перську затоку більше половини свого бойового флоту, у тому числі єдиний атомний авіаносець, була змушена скоротити військові операції в інших регіонах.
Проблеми з логістикою та ресурсами
Затримки у висуненні британського есмінця, що мав захищати Кіпр, підкреслюють труднощі зі своїм військовим потенціалом. Аналізи вказують на те, що внесок Британії у повітряну оборону Близького Сходу нагадує «легкі дратівливі уколювання» в масштабах американсько-ізраїльських оборонних зусиль.
Водночас Італія, яка відправила частину своїх систем ППО на підтримку союзників, стикається з гострим дефіцитом власної оборонної готовності, що створює додатковий тиск на її військову індустрію.
Країни і їх стратегічна роль
Велика Британія
Після нападу іранського безпілотника на британську військову базу на Кіпрі, прем’єр-міністр Кір Стармер пообіцяв відправити есмінець у Східне Середземномор’я, щоб продемонструвати підтримку союзникам. Окрім того, до регіону перекинули чотири винищувачі з ракетним озброєнням, чотири вертольоти та системи протидії дронам.
Також Великобританія надала бази для авіаударів США з оборонною метою — захистити регіон від іранських атак. Однак затримка відправки есмінця ставить під сумнів оперативну готовність британських військ.
Франція
Французький військовий контингент складається з приблизно дюжини кораблів, серед яких є атомний авіаносець. Це близько 60% бойового флоту країни, згідно з даними редактора Sea and Marine Вінасана Гройзелло.
Головні завдання французької операції:
- Захист громадян Франції у регіоні;
- Підтримка союзників, серед яких Кіпр;
- Забезпечення безпечного проходження суден у Ормузькій протоці — важливому морському шляху, через який проходить близько 20% світового нафтового експорту.
Хоча цей крок призвів до тимчасового зниження активності у Балтійському морі, французькі фахівці вважають його виправданим, адже загроза з боку Росії поки що не є невідкладною.
Італія
Італія також залучена до оборонних заходів, направивши ракетний фрегат для захисту Кіпру та надавши союзникам системи ППО, включно зі стрічковими ракетами Stinger і обладнанням для протидії дронам.
Оборонний міністр Ґвідо Крозетто провів зустріч із понад сотнею представників військової промисловості, закликаючи мобілізувати всі ресурси для підтримки країн Перської затоки.
Водночас ця допомога призводить до зниження військової спроможності італійських сил на інших напрямках, зокрема у регіоні Балтійського моря.
Україна і її внесок
Незважаючи на масштабний конфлікт із Росією, Україна направила до країн Перської затоки експертну групу з дронів та високопоставленого посла Рустема Умерова. Українські фахівці діляться досвідом протидії іранським безпілотникам — здобутим за роки війни з Москвою.
Це також свідчення прагнення України утвердити себе як надійного союзника і підтримати міжнародну підтримку для власної оборони.
Військова напруга і дефіцит ресурсів
Європейські чиновники все більше турбуються через швидке вичерпання запасів перехоплювальних ракет, які необхідні для захисту від безпілотників і залпів.
З початку конфлікту на Близькому Сході союзники США використали близько 800 ракет Patriot — більше, ніж Україна отримала за понад чотири роки війни.
Політики, як польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський, висловили позицію, що наразі не готові відправляти додаткові сили в регіон, оскільки мають справу з війною біля власних кордонів.
Військові виклики на фоні глобальних конфліктів
- Перенапруження оборонних ресурсів і боєприпасів — значна проблема для всіх учасників;
- Недостатня чисельність особового складу у ключових європейських країнах, що впливає на можливість швидкого реагування;
- Відсутність оперативного запасу техніки та боєприпасів на випадок масштабнішого загострення конфліктів.
Загалом, масова мобілізація на Близькому Сході виступила серйозним тестом для європейської безпеки, виявивши ряд системних проблем у підготовці та ресурсному забезпеченні оборонних структур.
