Автономні дрони на війні в Україні: смертельне випробування штучного інтелекту
Трагічна історія запуску нового виду зброї
Молода дівчина намагалася врятуватися, але було вже надто пізно.
Минулого місяця в місті Запоріжжя, розташованому на південному сході України, з’явився невеликий російський дрон, що нагадував масштабний літак. Він летів у напрямку до однієї з автозаправних станцій, проте врізався у стіну та вибухнув, розкидаючи уламки навколо. Внаслідок цього загинула 19-річна студентка Тетяна Бубинець, а також ще двоє осіб.
Особливості атаки: штучний інтелект замість пілота
Ці люди стали частиною численних цивільних жертв російських авіаударів, але цей випадок виділяється особливим поворотом обставин.
Як стверджують фахівці з дронів, військові командири і криміналісти, які вивчали уламки, дрон був керований експериментальною системою штучного інтелекту, а не людиною.
Оператори задали дрону загальний курс на АЗС, але коли апарат опинився поруч, він самостійно обрав конкретну ціль, імовірно — балони з пропаном — внаслідок навчання розпізнаванню й атаці таких об’єктів.
Штучний інтелект на службі війни: новий рівень небезпеки
Війна в Україні давно стала майданчиком для випробування новітніх технологічних розробок, і використання автономних бойових дронів черговий крок у цьому напрямку.
Як наголошує полковник Сергій Мінайєв, командир засобів протиповітряної оборони Запоріжжя: «Через кілька років ми житимемо у реальності фільмів, на кшталт „Термінатора“. Це не жарт – машини вже приймають рішення про атаки».
Характеристики дронів із штучним інтелектом
Детальний аналіз уламків цих атак довів, що дрони обладнані мінікомп’ютерами від Nvidia, які самостійно приймають рішення щодо вибору цілі. Саме ці мікросхеми забезпечують роботу найпотужніших систем штучного інтелекту у світі.
Відсутність антен та наявність комп’ютерних модулів наводили українських командирів на думку про повністю автономне керування, що пізніше було підтверджено.
Як працює система автономного вибору цілей
Подібні системи тренуються на гігабайтах зображень, вчаться розпізнавати категорії, наприклад, «річка», «військовий вантажівка» або «людина». Камери дронів сканують місцевість і з точністю виявляють цілі, куди можуть завдати удару.
Однак, складається багато питань щодо етичності та законності застосування таких машин, адже відсутність контролю людини підвищує ризик помилок та порушення правил ведення війни, зокрема у розпізнаванні цивільних.
Унікальний випадок у Запоріжжі
6 липня став першим зафіксованим випадком, коли цивільні загинули через атаку дрона з автопілотом у вигляді штучного інтелекту.
- Використання модуля Nvidia є найбільш наочним доказом того, що Росія проводить експерименти з автономними системами.
- Раніше такі системи застосовувалися лише для “останніх метрів” атаки під контролем операторів.
Атака мала на меті знищити балони з пропаном і військові об’єкти, хоча мотивації вибору саме цих цілей залишаються невідомими.
Інші приклади застосування та можливості систем
На відміну від традиційних дронів з дистанційним управлінням, автономні машини не потребують радіозв’язку з оператором, що робить їх складнішими для знищення і дозволяє точніше вибирати ціль.
Варто враховувати, що такі системи навчаються не за конкретними прописаними командами, а через пошук закономірностей у величезних обсягах інформації (машинне навчання), що дозволяє їм адаптуватися до непередбачуваних ситуацій.
Захист та протидія цій загрозі
Українські оборонці вживають ряд заходів для боротьби з дронами:
- Використання перехоплювачів — пілотованих дронів, які збивають ворожі безпілотники.
- Запровадження мереж протидронної оборони, що охоплюють сотні кілометрів довкола стратегічних об’єктів.
- Застосування камуфляжу, наприклад, пластикові листи на балонах, щоб збити з пантелику системи розпізнавання за допомогою ШІ.
Життєві історії і людський біль
Неподалік від АЗС, яка стала мішенню, люди ховалися біля стіни, очікуючи вибухів, що вже лунали кілька разів. Оксана Іщенко, працівниця заправки, пригадує, як Тетяна Бубинець плакала від страху.
У той момент крізь крик групи пролунав голос: «Літак! Літак!», і дрон пішов на атаку. Хтось намагався втекти на парковку. Вибух стався раніше ніж апарат досяг цілі, але це не врятувало трьох людей: Тетяну, а також Олексія Свіріна та Романа Карпія.
Випробування та майбутнє технології
За словами полковника Мінайєва, Росія використовує такі атаки як тестування: «Штучний інтелект хороший, але ще не бездоганний. Вони шукають помилки і з часом їх усунуть».
Поява автономних озброєнь радикально змінює військові операції, підносячи нові виклики безпеці, етиці та міжнародному праву, водночас ставлячи на передній план важливість оперативної протидії новим загрозам.
