Поки в суспільстві тривають дискусії щодо законодавчих змін, фінансової підтримки та перспектив захисту тварин, тисячі чотириногих кожного дня залежать від людей, які працюють у регіональних притулках. Саме ці фахівці першими приймають повідомлення про покинуту живність, беруть участь в евакуаціях, надають медичну допомогу, будують нові вольєри, шукають господарів і постійно шукають ресурси на утримання притулку в наступному місяці.
Про власний досвід та виклики, що стоять перед регіональними притулками в умовах війни, йшлося на форумі «Зоосвідомі» під час панельної дискусії «Рятувати щодня: як працюють регіональні притулки під час війни». На сцені виступили представники чотирьох організацій з різних куточків України: Донеччини, Одещини, Дніпра та Львова. Кожна з них має свою унікальну історію, специфічні проблеми і власний шлях до створення надійної системи порятунку тварин.
Модератором заходу став виконавчий продюсер і ведучий Громадського радіо Владислав Бундаш, який давно вивчає тему захисту тварин у своїй медійній діяльності. За останні роки він систематично висвітлює випадки евакуації тварин, нові законодавчі ініціативи та діяльність активістів. Для нього особистим зламом стала трагедія Каховської ГЕС у 2023 році.
«Я усвідомив, що мені недостатньо лише говорити про ці проблеми в ефірі, робити репости чи перераховувати пожертви. Тоді я взяв опіку над трьома тваринами, евакуйованими з Херсонщини. І всі вони знайшли свої родини. Саме так розпочалася моя особиста зоосвідомість», — поділився Владислав.
Відкриваючи обговорення, він підкреслив, що всі подальші рішення у сфері захисту тварин повинні базуватися на реальному досвіді тим, хто щодня працює із порятунком тварин. Цим історіям і був присвячений матеріал Громадського радіо.
Богдан Курусь: як притулок із Донеччини за три дні релокувався і продовжив рятувати тварин
Для керівника громадської організації «Білозерськ Енімалс» Богдана Куруся любов до живих істот розпочалася ще з дитячих років. Однак активна діяльність у сфері захисту почалася після повномасштабного вторгнення, коли разом із місцевими волонтерами він почав надавати допомогу тваринам на Донеччині.
З часом команда перейшла від разової допомоги до системної роботи. Вона включає:
- лікування тварин;
- стерилізацію;
- вакцинацію.
У 2025 році ними була заснована власна громадська організація, яка стала центром зоозахисної діяльності регіону.
Найважчим випробуванням для «Білозерськ Енімалс» стала вимушена релокація. Через постійні обстріли касетними боєприпасами на позачерговому засіданні було прийнято рішення швидко вивезти тварин. За три дні понад 200 тварин були евакуйовані до Дніпропетровської області.
Переїзд відбувався майже без особистих речей. Нову адресу розділялася місцева громада: селищний голова, що зустрів волонтерів уночі, та фермери, які долучилися до забезпечення тварин кормом і допомогою.
На сьогодні команда з шести осіб опікується понад 200 тваринами, при цьому регулярно здійснює виїзди на Донеччину для передачі кормів, вакцин та іншої допомоги для жителів прифронтових територій.
Фінансування організації базується на кількох джерелах:
- гранти та підтримка фондів;
- пожертви небайдужих людей (близько 20% бюджету);
- власні внески і волонтерський внесок команди.
Христина Драгомарецька: «Витягнути тварину з пекла — найпростіша справа»
Керівниця ГО «Місце під сонцем» з Одещини, Христина Драгомарецька, поєднує дві ролі одночасно:
- управління притулком, де перебувають понад 250 тварин;
- участь в евакуаціях разом із командою «12 вартових».
У її розумінні в цій справі немає альтернативи між «можу» і «не можу», існує лише «треба». Коли хтось із команди хворіє, потрібно організувати транспорт для тварин, вести соціальні мережі чи шукати нових господарів — усі ці обов’язки лягають на плечі керівниці.
Обов’язково зазначає, що керівники притулків мають навички, які дозволили б їм успішно керувати навіть комерційними підприємствами, працюючи в постійному режимі кризового менеджменту.
Понад те, найбільшим міфом серед суспільства є думка, що робота волонтерів закінчується після евакуації тварин.
Насправді робота тільки починається. Вона вимагає:
- лікування і вакцинації;
- адаптації тварин в нових умовах;
- утримання;
- пошуку нових родин;
- безперервного комунікування з потенційними власниками.
Кошти, необхідні на одну тварину для лікування, іноді сягають сотень тисяч гривень. Великі дорослі тварини часто залишаються у притулку роками.
«Витягнути тварину з пекла — це найлегша частина», — констатує Христина.
Фінансування лишається серйозною перешкодою. Щомісячний бюджет притулку – близько 400 тисяч гривень. Основну підтримку надають міжнародні організації. Вона зауважує, що суспільство звикло рахувати лише суми зборів, але рідко усвідомлює реальні витрати, які включають корми, лікування, ремонт транспорту і оплату праці.
Команда дотримується принципу, що притулок має залишатися активною, життєдіяльною системою, а не перетворюватися на місце постійного утримання тварин. Пошук нової сім’ї є невід’ємною складовою роботи поруч із порятунком.
Сергій Луденський: як із хаосу на початку війни створили ефективну систему порятунку
Громадська організація «Save animals Ukraine» зародилася в Дніпрі в перші дні повномасштабного вторгнення. Місто швидко перетворилося на великий логістичний центр, де сформувалися численні волонтерські штаби для допомоги людям. Проте окремого підрозділу, присвяченого евакуації тварин, на той момент практично не було.
Саме тоді Сергій Луденський почав розробляти власні алгоритми роботи. Команда запровадила чіткі протоколи евакуації, розподілила ролі й створила систему, яка дозволила уникнути хаосу і з часом масштабувати діяльність. За чотири роки організація врятувала понад 3800 тварин.
Особливим інструментом організації стала велика база контактів, що охоплює:
- евакуаційні команди;
- притулки;
- благодійні організації;
- ветеринарні клініки.
Спершу це була проста Excel-таблиця, створена для координації ресурсів і запитів, коли власних сил бракувало.
Згодом вона трансформувалася на карту взаємодопомоги, яку Сергій планує розвивати та поширювати спільно з іншими організаціями.
Важливою складовою роботи Save animals Ukraine стало документування. Фотовиставка, представлена на форумі, показала не лише статистику, а й емоції, які супроводжують кожну евакуацію. Сергій вважає документування ефективним інструментом адвокації та способом залучення нових учасників до сфери захисту тварин.
Фінансова модель організації базується на кількох джерелах:
- власні внески команди;
- донати небайдужих осіб;
- підтримка фондів;
- партнерські проєкти з місцевим бізнесом.
Прикладами партнерства є співпраця з кав’ярнями та АЗС, що сприяють реалізації евакуаційних виїздів.
Орест Залипський: майбутнє захисту тварин – у потужних інституціях та інноваціях
Вісім років тому, коли Орест Залипський і його однодумці розпочали роботу у Львові, український захист тварин здебільшого асоціювався з ентузіастами, які власноруч допомагали кільком десяткам чотириногих.
З перших днів діяльності команда центру «Домівка врятованих тварин» ставила за мету побудову не просто притулку, а повноцінної інституції. Нині в організації працює 45 фахівців із чітким розподілом обов’язків.
Окремі підрозділи займаються:
- ветеринарним доглядом;
- доглядом за тваринами;
- порятунком кажанів та інших екзотичних видів;
- евакуаціями.
Такий структурований підхід дає змогу будувати стабільну систему, яка не залежить від однієї людини і продовжує функціонувати, навіть коли частина штату перебуває у відряджені чи на евакуації.
За час існування організація врятувала понад 9 тисяч тварин і нині опікується близько 1,5 тисячі підопічних.
Окрім розвитку притулку команда активно впроваджує інноваційні проєкти. Зокрема, створений ними мобільний застосунок «Домівка врятованих тварин» дозволяє людям опікуватися врятованими тваринами, надаючи символічну підтримку регулярно.
Щомісячний бюджет організації перевищує 1,5 мільйона гривень. Джерелами фінансування є:
- пожертви благодійників;
- партнерства;
- реалізація благодійних ініціатив;
- довгострокова співпраця з комерційними структурами.
Досвід, на якому має будуватися подальший розвиток
Незважаючи на різноманітність масштабів і регіонів, історії чотирьох організацій об’єднує одне спільне усвідомлення: захист тварин давно перестав бути лише волонтерською справою. Сьогодні це комплексна і системна діяльність, що включає:
- евакуацію;
- медичне обслуговування;
- кризове управління;
- логістику;
- комунікацію;
- фандрейзинг;
- створення міцних інституцій.
Саме практичний досвід тих, хто щоденно рятує тварин, має формувати основу для майбутніх кроків — від розвитку партнерств і підтримки підприємців до формування ефективної державної політики у сфері добробуту тварин.
За кожною врятованою твариною стоїть значна щоденна праця, яка не припиняється навіть у складних умовах війни.
Форум «Зоосвідомі» відбувся у червні 2026 року в UNIT.City (Київ). Організатори — Олена Мачинська (URSA) та Ірина Лозова (U-Hearts).
