Протягом кількох тижнів, а іноді й місяців, військові змушені перебувати у тісних бліндажах у так званій кілзоні — зоні довжиною до 20 кілометрів, що повністю контролюється безпілотними апаратами, переважно ворожими. Автомобільний доступ до позицій відсутній, а евакуація поранених практично неможлива. Постійні перебої із постачанням боєприпасів та провізії стали нормою. Така ситуація сформувалась протягом чотирьох років повномасштабної російсько-української війни і наразі є буденністю для українських піхотинців та операторів безпілотних літальних апаратів, задействованих уздовж лінії бойового зіткнення.
Як склались подібні умови на передовій, журналісти DW з’ясували, поспілкувавшись із військовими, які вже п’ятий рік відчувають стрімку трансформацію воєнних дій.
—
### 2022 рік: хаос, піхотна війна та західне озброєння
Початок повномасштабної війни запам’ятався великою кількістю мотивованих добровольців, зауважують опитані військовослужбовці DW. Тоді спостерігалися довгі черги до військових комісаріатів, які зараз звучать майже неймовірно.
– Олександр Кашаба, позивний “Плазма”, у вересні 2022 року долучився до військової служби. Він був 22-річним командиром зенітно-артилерійського взводу в роті вогневої підтримки, згодом очолив кулеметний взвод другого механізованого батальйону 47-ї окремої механізованої бригади. Як і багато українців, після початку вторгнення повернувся з-за кордону.
– На фронті тоді панував хаос, згадує Станіслав Кочерга, заступник командира батальйону безпілотних систем 15-ї бригади оперативного призначення НГУ “Кара-Даг”. На початку року він завершив навчання за спеціальністю зенітника, але вже невдовзі опинився у піхоті полку “Азов”. “Було багато розрізнених підрозділів і відсутність комунікації,” — зазначає Кочерга. Пізніше лінія фронту стабілізувалась.
– Військові характеризують цей період як класичну піхотну війну, де основним озброєнням стали піхота, танки, артилерія та авіація.
– “Мажор”, командир другого артилерійського дивізіону бригади “Кара-Даг”, що починав службу піхотинцем, додає: “Тоді все було чесно. Противник стояв з одного боку, ми — з іншого. Сили були приблизно рівними, немов у вуличній бійці.”
– З появою західного озброєння, зокрема переносних протитанкових комплексів NLAW та зенітно-ракетних систем Stinger, змінилось і оснащення бійців, які раніше користувались лише радянською артилерією.
– Великою технологічною революцією стали іноземні реактивні системи залпового вогню, спеціально Himars, на думку Владислава Урубкова, керівника військового відділу фонду “Повернись живим”. Серед ключових застосувань було знищення Антонівського мосту, важливого для противника шляху постачання у Херсонській області, а також вплив на успіхи харківського контрнаступу.
—
### 2023 рік: безпілотники та контрнаступ
У 2023 році почалось масове застосування квадрокоптерів Mavic — спершу для повітряної розвідки, а незабаром і як ударних дронів, які скидають вибухівку. З появою FPV-дронів-камікадзе характер ведення боїв зазнав суттєвих змін.
– “Мажор” розповідає, що на момент повернення в артилерію FPV-дрони були вже у бойовому застосуванні, однак мали недоліки, серед яких — тривалий час підготовки до зльоту. Поки дрон злітав, противник міг розпочати штурм, тому атаки відбивали артилерією.
– З літа 2023 року дрони-камікадзе набули широкого розповсюдження з обох сторін, особливо під час українського контрнаступу на півдні, який не виправдав сподівань.
– Олександр Кашаба зазначає, що більше не можливо безпечно виконувати дії, які ще недавно були звичними: “Майже все, що я тоді робив, зараз на сучасному полі бою неможливо.”
– Під час тодішніх операцій Кашаба використовував великокаліберний кулемет Browning на відстані півтора кілометра від ворога, працював на фронтовій логістиці — доставляв боєприпаси та провізію броньованою автівкою, замінював та евакуйовував людей.
– Росіяни помічали такі пересування, але уразити їх могли лише мінометними обстрілами, що вважалися “сліпими”.
– Санінструкторка “Кажан” з 47-ї бригади описує евакуаційні операції: поранених перевозили броньованою машиною з поля бою на відстань до 4 кілометрів, де ставав на чергування евакуаційний екіпаж, який потім віз їх далі в тил неброньованими транспортними засобами. Зараз, через розширення кілзони, такий маршрут став практично неможливим.
– Восени 2023 року росіяни почали активно застосовувати FPV-дрони не лише для точкових ударів по пріоритетних об’єктах, а й проти піхоти. Це, на думку Кочерги, сприяло відбиттю українського контрнаступу на півдні.
– Військові почали усвідомлювати, що FPV-дрони суттєво змінюють перебіг війни, роблячи ведення бойових дій значно складнішим.
—
### 2024 рік: трансформація лінії бойового зіткнення та інфільтрація
Наприкінці 2023 року значна кількість боєздатних підрозділів була перекинута на Донеччину, де точилися інтенсивні бої за Авдіївку.
– Після падіння оборонних рубежів у лютому 2024 року противник стрімко просувався, досягнувши Дніпропетровської області.
– Одним із захисників Авдіївки була 47-ма бригада. Її представник, Олександр Кашаба, згадує, що на фронті ще активно працювали снайпери, які за одну ніч могли ліквідувати понад десять ворогів.
– Санінструкторка “Кажан” додала, що евакуація з поля бою у той період була менш складною — поранених доставляли у лікарню протягом годин після отримання травми, тоді як нині це займає декілька днів.
– Кашаба у лютому 2024 року покинув командування кулеметним взводом через проблеми зі здоров’ям, спричинені пораненнями. Він також зауважив значний дефіцит особового складу: “Початковий колектив взводу був молодим, енергійним і з досвідом, але люди поступово вибували через поранення. Перше поповнення складалося з трьох чоловіків похилого віку — стало очевидно, що колектив вже не буде таким, як на початку.”
– Водночас розвиток безпілотних технологій тривав: українські військові першими запровадили гексакоптери для ураження цілей, дистанційного мінування і доставки провізії та боєприпасів.
– Паралельно посилювалася боротьба у сфері радіоелектронної війни.
– За словами Владислава Урубкова, дрони-камікадзе змінили тактику війни: їхня масова експлуатація почалася наприкінці 2023 — на початку 2024 року, що збіглося з періодом активних бойових дій за Авдіївку.
– Заступник командира батальйону безпілотних систем бригади “Кара-Даг” Станіслав Кочерга підкреслює, що розвиток FPV-дронів зумовлений не дефіцитом артилерійських снарядів, а їхньою ефективністю та дешевизною. Вартість одного FPV-дрона значно нижча за вартість численних артилерійських снарядів, які потрібні для ураження ворожої групи.
– Також у 2024 році почали широко застосовувати ударні безпілотники літакового типу, які завдають ударів не лише по тилових об’єктах, а й безпосередньо по піхотних позиціях.
– Через загрозу від дронів танки та інша техніка стали віддалятись від лінії бойового зіткнення, іноді на відстань 10-15 кілометрів.
– Як наслідок, піхотинці почали ховатися під землею та зменшувати спостереження, що призвело до появи феномену інфільтрації — проникнення малих груп ворога через бойові порядки.
—
### 2025 рік: оптоволокно, завершення Курської операції, кілзона і наземні роботизовані комплекси (НРК)
Літо 2024 року запам’яталось початком Курської операції: українські війська стрімко просувались на території Росії, але не змогли втримати зайняті позиції, і вже навесні 2025 року операція була завершена.
– Одним із факторів успішного російського контрнаступу стали дрони, керовані через оптоволоконний зв’язок, що були невразливими до засобів радіоелектронної боротьби.
– Санінструкторка “Кажан” згадує, що російські війська атакували такими дронами всі машини на ключовій дорозі Суми-Юнаківка, що робило поїздку нічною дорогою вкрай небезпечною.
– За її словами, у 2024 році на стабілізаційному пункті на Авдіївському напрямку за добу через них проходили до 200 поранених, а вже за рік їх кількість суттєво зменшилась. Це відбувається не через зменшення втрат, а через збільшення кілзони — території до 20-25 кілометрів, де ворог володіє абсолютною перевагою.
– Крім того, зараз боєприпаси та зброя стали більш точними, проте евакуація важких поранених ускладнилась.
– З’явилися нові способи медичної підтримки: військові лікарі консультують поранених через відеозв’язок, а дрони доставляють ліки безпосередньо на позиції, що дозволяє врятувати життя навіть при неможливості евакуації протягом кількох тижнів.
– Для евакуації поранених почали активно використовувати наземні роботизовані комплекси (НРК), які також задіюються для доставки вантажів та можуть бути оснащені бойовими модулями, зокрема кулеметами.
– “Мажор” поділився, що на початку 2024 року сприймав роботів на полі бою як вигадку, а вже у 2026 році ці комплекси стали невід’ємною частиною бою.
– Загальна домінація безпілотних апаратів на полі бою сприяє дедалі більшому породженню потреби у роботах, а артилерія поступово відходить на другий план через високу вартість снарядів і проблемність маскування артилерійських систем.
– Також масштабно розвивається напрямок дронів-перехоплювачів, призначених для знищення ворожих розвідувальних безпілотників. Україна, за словами Владислава Урубкова, створила інфраструктуру для виробництва і використання таких систем.
—
### 2026 рік: очікування
На початку 2026 року ключовою подією на фронті стало відключення російських військ від терміналів Starlink, які противник використовував для координації підрозділів і керування безпілотними апаратами.
– Владислав Урубков вказує, що на початку війни ворог перевершував Україну у застосуванні деяких ударних систем, як Lancet і Shahed, але наша перевага полягала у використанні Starlink. Тепер же ситуація склалась так, що росіяни втратили змогу користуватись цими технологіями.
– Він наголошує, що технологічний розвиток зброї й надалі триватиме, однак людина на лінії бойового зіткнення стає дедалі більш вразливою.
– Нинішня війна перебуває у статусі стратегічної оборони для української сторони, яка переважно протидіє наступальним операціям ворога.
– Військові, які протягом п’яти років стоять на захисті країни, відчувають виснаження і демотивацію, адже не очікували на таку тривалість конфлікту.
– Командир 47-ї бригади Олександр Кашаба вважає, що основні технологічні прориви вже відбулись, і тепер ключовим фактором визначальним хід війни стане те, у кого швидше закінчаться війська, здатні воювати в умовах тотальної домінації дронів-камікадзе.
– Санінструкторка “Кажан” підсумовує, що якщо у 2023 році хтось назвав би ту фазу війни “кращим часом”, вона би не повірила, адже тоді було простіше убезпечити себе.
—
Таким чином, за п’ять років повномасштабного конфлікту українські підрозділи зіштовхнулися із радикальною трансформацією умов бойових дій і оснащення, що змусило їх постійно адаптуватися до технологічних інновацій та стратегічних викликів на фронті.
