Палата представників Сполучених Штатів Америки ухвалила резолюцію, спрямовану на заборону президенту Дональду Трампу здійснювати подальші військові дії в Ірані. Попередні спроби затвердити подібне рішення не користувалися достатньою підтримкою конгресменів.
Підсумки голосування виявилися позитивними: за проголосували 215 депутатів, проти — 208. Цей результат став можливим завдяки тому, що четверо республіканців приєдналися до демократів, що публічно висловили незадоволення війною, яку президент Трамп розпочав у лютому поточного року. Варто зазначити, що це вже четверта спроба Палати представників обмежити воєнні повноваження Трампа, які раніше не були підтримані Конгресом.
У травні аналогічну ініціативу було внесено до Сенату США, однак після семи невдалих спроб досі відсутнє повне затвердження резолюції. Зазначена резолюція Палати представників очікує схвалення у контрольованому більшістю республіканців Сенаті, проте вона не вимагає підпису президента Трампа. Навіть якщо ця ініціатива отримає підтримку в Сенаті, вона навряд чи зможе радикально зупинити військові операції проти Ірану. Проте саме голосування має значущість як симптом поділу всередині Республіканської партії.
### Чому це має значення?
Голосування, яке відбулося в середу, є черговим свідченням розколу в партії президента Трампа. Лише кілька днів тому консервативний “бунт” у Конгресі змусив адміністрацію відмовитися від планів створення фонду боротьби з озброєнням на суму 1,8 мільярда доларів на підтримку політичних союзників.
Для підтримки резолюції в Палаті представників об’єдналися такі республіканці як Томас Массі, Браян Фіцпатрік, Том Барретт і Воррен Девідсон, які виступили разом із демократами. Особливо примітним стало голосування демократа Джареда Голдена зі штату Мен, який раніше виступав проти подібних заходів, однак на цей раз висловив підтримку ініціативі.
Республіканець із Мічигану Том Барретт наголосив: «Тільки Конгрес має право оголошувати війну, і це право ми зобов’язані захищати». На питання щодо можливих наслідків його голосування від адміністрації Трампа Барретт відповів: «Я голосую відповідно до совісті та готовий взяти на себе наслідки».
Грегорі Мікс, провідний демократ у Комітеті Палати представників із закордонних справ, охарактеризував це голосування як важливе двопартійне засудження незаконної та дорогої війни, яку розпочав президент Трамп, та назвав це першим кроком до її припинення. За його словами, війна не досягла заявлених цілей, призвела до підвищення цін на пальне у США та ускладнила дипломатичне врегулювання проблеми ядерної програми Ірану.
Нижче наведено ключові тези Грегора Мікса щодо цієї резолюції:
– Все більше республіканців прислухаються до виборців, які виступають проти безкінечних воєн на Близькому Сході.
– Резолюція стала важливим свідченням кризи всередині Республіканської партії.
– Це голосування є кроком до припинення тривалого конфлікту.
### Контекст конфлікту
28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, після чого Тегеран відповів атаками на ізраїльські та американські союзні сили в Перській затоці, фактично блокувавши Ормузьку протоку — життєво важливий морський шлях для глобального судноплавства. У квітні Сполучені Штати оголосили про введення блокади суден, які прямують до або від узбережжя Ірану.
8 квітня було досягнуто попередню угоду про припинення вогню між США та Іраном. Незважаючи на це, протягом останніх днів США завдали кілька ударів по Ірану, на які Тегеран відповів атаками по Кувейту, який є союзником США.
Напередодні голосування президент Трамп заявив про позитивний хід переговорів щодо припинення війни. Він повідомив, що перемовини можуть бути завершені вже найближчими вихідними.
Президент додав наступне:
– «Ми завдали достатньо сильний удар напередодні ввечері та минулої ночі», маючи на увазі авіаудари по Ірану.
– Зазначив, що провокації з боку Ірану стали реакцією на конкретні дії США.
– Поінформував, що більшість членів його адміністрації сподіваються незабаром завершити конфлікт мирною угодою без масштабного кровопролиття.
– Наголосив на конструктивній взаємодії зі сторонами переговорів і на близькості до підписання відповідного документа.
Таким чином, ухвалення Палатою представників резолюції складає вагому політичну заяву, вказуючи на серйозний поділ думок у керівній еліті США щодо стратегії відносно Ірану та можливих подальших дій.
