Переговорний процес щодо завершення війни в Україні наразі перебуває на тимчасовій паузі. Основною причиною цього є дедалі глибше залучення Сполучених Штатів у конфлікт на Близькому Сході. У той же час Російська Федерація намагається скористатися цією дестабілізацією, щоб посилити свої позиції, висуваючи нові ультиматуми. Зокрема, йдеться про вимогу вивести українські війська з частини території Донеччини протягом двох місяців.
Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» повідомив кандидат політичних наук та експерт з міжнародних відносин Богдан Ференс.
Експерт акцентував увагу на тому, що перехід до формату онлайн-перемовин не є нововведенням — цей підхід використовується активно ще з пандемічних часів. Онлайн-формат дає змогу оперативніше узгоджувати позиції та ефективно економити час. Однак, за його словами, ключовим є не формат, а результати переговорів. Навіть сама організація тристоронніх зустрічей можна розглядати як певний крок уперед на тлі загальної складності дипломатичного процесу.
За думкою Богдана Ференса, нові вимоги Росії щодо виходу Збройних сил України з Донеччини в межах двох місяців мають насамперед політичний характер. Вони спрямовані не стільки на реальні зміни на лінії фронту, скільки на створення сприятливого інформаційного фону для комунікації з адміністрацією Дональда Трампа. Росія намагається використати енергетичну кризу та нестабільність на Близькому Сході, намагаючись виставити Україну стороною, яка нібито перешкоджає встановленню миру.
Експерт зауважує:
– Основна риторика адресована не лише Україні чи її громадянам, а й потенційно Дональду Трампу.
– Росія хоче сформувати враження, що «за два місяці Збройні сили України можуть втратити контроль над територією», примушуючи погоджуватися на «великий договір» як єдиний вихід.
– Відомий меседж у стилі: «Ви завжди стояли на заваді. Тут пропонуються вигідні умови — давайте заключати угоду скоріше».
Відмова Росії прийняти навіть тимчасове перемир’я, зокрема в період Великодніх свят, свідчить про відсутність реальних намірів припиняти бойові дії. Водночас, експерт припустив, що гуманітарний напрямок, зокрема обміни полоненими, може залишатися єдиною сферою, де спостерігається певний прогрес.
Щодо загроз Росії на адресу країн, які надають повітряний простір для українських безпілотників, Богдан Ференс відзначив, що такі заяви — це, перш за все, сигнал для країн Балтії та Словаччини, і їх не варто розглядати виключно як порожню риторику.
У його коментарі лунають такі ключові тези:
1. Особливу увагу слід звернути на слова щодо Словаччини, адже Кремль може використати це для виправдання гібридних та, можливо, й відкритих атак.
2. Гібридні методи є основним інструментом Росії для дестабілізації чи тиску на інші держави.
3. У разі потреби РФ знайде привід для початку інтервенції в інші країни та обгрунтує свої дії відповідно.
4. Чи існують реальні загрози початку бойових дій проти держав Балтії? Загрози залишаються, але експерт сумнівається, що Росія здатна наразі вести пряму військову кампанію проти членів НАТО.
Раніше «Апостроф» повідомляв, що Президент України Володимир Зеленський заявив: адміністрація Дональда Трампа та його команда бачать єдиний шлях завершення війни — виведення українських військ з неокупованої частини Донеччини.
До того ж, Зеленський наголошував, що тристоронні переговори відбудуться за умови готовності США та Росії. Україна відкрита до проведення зустрічі як у США, так і на території Туреччини або Швейцарії.
Щодо ініціативи про можливе перемир’я на Великдень, вона, на думку експертів, має переважно політичне підґрунтя — покликана продемонструвати позиції сторін у контексті припинення війни. Україна офіційно декларує готовність до різних форматів та режимів припинення вогню, проте Росія послідовно відмовляється від таких пропозицій або намагається їх нівелювати.
Таким чином, процес мирних переговорів залишається надзвичайно складним і багатоаспектним, кожен крок яким перебуває під впливом як внутрішніх, так і зовнішньополітичних чинників.