Нафтова криза завжди спричиняє продовольчі проблеми
колаж: glavcom.ua
Конфлікт з Іраном несе загрозу масштабними глобальними труднощами не лише у сфері нафтового та газового постачання.
Світова спільнота стоїть на порозі нового економічного потрясіння, яке за своїми наслідками може перевищити ефекти пандемії Covid-19 та війни Росії проти України. Війна на Близькому Сході, у якій беруть участь США, Ізраїль та Іран, вже спричинила найбільш масштабний у сучасній історії збій у поставках нафти, що спричиняє ланцюгову реакцію, відбиваючись на всіх аспектах життя. Про це інформує «Главком», посилаючись на BBC.
Енергетичний колапс та зростання цін на паливо
Через блокування Ормузької протоки світовий нафтовий ринок зазнав втрати майже 15% обсягів видобутку. Окрім цього, призупинили діяльність приблизно половину виробничих потужностей у ключовому регіоні Перської затоки. Експерти Міжнародного енергетичного агентства (IEA) застерігають, що навіть у разі негайного припинення бойових дій відновлення пошкодженої інфраструктури (нафтопереробних заводів, портів та трубопроводів) займе від кількох місяців до років.
В Сполучених Штатах ціни на бензин за перші 11 днів конфлікту зросли на 20%, що ставить під сумнів передвиборчі обіцянки Дональда Трампа щодо зниження вартості життя громадян.
Авіаперевезення та авіагаз
Близький Схід традиційно є стратегічним авіаційним вузлом між Азією та Європою. В умовах війни кожен третій пасажир на цих маршрутах змушений шукати альтернативні варіанти транспортування.
У цей час вартість авіаційного палива зросла у 2,5–3 рази. Це призвело до суттєвого підвищення ціни квитків: наприклад, переліт із Сінгапуру до Лондона став у тричі дорожчим. Через необхідність облітати зону конфлікту кількість доступних місць на рейсах зменшилась майже вдвічі, що спричинило гострий дефіцит напередодні святкових Великодніх канікул.
Проблеми продовольчої безпеки
Прогнози Організації Об’єднаних Націй б’ють на сполох: нафтова криза закономірно спричиняє продовольчу кризу.
Країни Перської затоки раніше постачали близько третини світового обсягу добрив. Відсутність цих ресурсів ускладнить полегшення зусиль фермерів щодо забезпечення врожаю. Зростання вартості дизельного палива автоматично підштовхує до підвищення цін у магазинах.
Найбільше від цього постраждають економіки, що розвиваються, зокрема Судан, Шрі-Ланка та Пакистан, які значною мірою залежать від імпорту добрив.
Вторинні наслідки: іпотека, кредити та інфляція
Економісти попереджають про «вторинні удари»: центральні банки вимушені підвищувати процентні ставки для стримування інфляційних процесів. Внаслідок цього іпотечні кредити та позики стають менш доступними, що призводить до падіння ринків нерухомості і автомобільної промисловості. Зменшення рівня доходів людей змушує їх скорочувати витрати на ресторани, таксі, готелі та юридичні послуги.
Замістити нафту з Близького Сходу майже неможливо. Єдиним гравцем, здатним збільшити поставки, залишається Росія, проте це потребує зняття санкцій, з чим Захід погоджується неохоче.
Аналітик Джон Кемп вказує, що говорити про «повний нафтовий шок» поки передчасно. Для викликання колапсу, подібного до криз 1970-х, ціна на нафту повинна злетіти ще на 40–50 доларів за барель. Саме цей резерв наразі дозволяє учасникам конфлікту продовжувати протистояння.
Відомо, що прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським засобам заявив про вигоди, які Росія отримує від конфлікту на Близькому Сході, повідомляє «Главком».
За словами Пєскова, нині спостерігається значний попит на російську нафту після пом’якшення санкцій зі сторони США.
Зазначимо, що Сполучені Штати видали тимчасову ліцензію, яка дозволяє продаж російської нафти та нафтопродуктів, що вже перебувають на морських суднах. Термін дії дозволу – до 11 квітня.
Проте, незважаючи на послаблення американських санкцій, експорт російської нафти на початку березня знизився через атаки українських безпілотників на інфраструктуру та несприятливі погодні умови в Балтійському й Чорному морях.
За оцінками аналітиків, Росія отримує значні додаткові доходи від продажу нафти на фоні стрімкого підвищення світових цін на енергоресурси, викликаного війною на Близькому Сході. Ймовірні щоденні надходження до бюджету в розмірі до 150 мільйонів доларів.
Світовий нафтовий ринок перебуває у стані серйозних потрясінь через війну на Близькому Сході. Унаслідок атак на енергетичну інфраструктуру та припинення морського руху танкерів видобуток у регіоні знизився на мільйони барелів на добу.
