Івано-Франківськ опинився перед необхідністю відтермінувати одну з найважливіших інфраструктурних реформ — повний перехід на комунальний громадський транспорт. До повномасштабного вторгнення місто планувало поступове позбавлення від приватних перевізників і створення єдиної сучасної транспортної системи, однак військові дії суттєво вплинули на реалізацію цих планів.
Про фактори затримки й можливі шляхи розвитку галузі розповіли директор КП «Електроавтотранс» Віталій Голутяк та заступник міського голови Михайло Смушак.
### Амбітна стратегія: що було заплановано до війни
До 2025–2026 років Івано-Франківськ передбачав фактичний перезапуск системи перевезень із акцентом на домінування комунального транспорту. Плани охоплювали не лише зміну перевізника, а й комплексну модернізацію, що включала:
– повну або майже повну відмову від приватних маршруток;
– оновлення рухомого складу транспортних засобів;
– розвиток електротранспорту;
– зведення нового депо;
– впровадження сучасних систем оплати та обліку.
Михайло Смушак пояснює, що місто прагнуло створити єдину, прозору та контрольовану систему перевезень, яка б забезпечувалася виключно комунальним підприємством. Вже нині частково ця модель функціонує — КП «Електроавтотранс» обслуговує як електротранспорт, так і значну частину автобусних маршрутів.
### Війна як основний чинник затримки
Після 24 лютого 2022 року реалізацію більшості інфраструктурних проєктів довелося призупинити або кардинально переформатувати. За словами Віталія Голутяка, проблеми транспорту на сьогодні характерні не тільки для Івано-Франківська, а й для всієї країни:
> «Ми мали чіткі плани розвитку, проте повномасштабне вторгнення практично відтермінувало їх виконання до появи стабільних умов та наявності ресурсів», — підкреслює керівник.
Фінансування, міжнародні проєкти та закупівлі або сповільнилися, або втратили пріоритет через нагальні потреби, пов’язані з воєнною ситуацією.
### Кадровий дефіцит: транспорт без водіїв
Однією із найгостріших проблем стала нестача персоналу:
– частина працівників пішла до Збройних сил України;
– інші працюють при обмеженому бронюванні, яке нині становить близько 50% від потреби;
– кількість водіїв автобусів скоротилася приблизно на 25%;
– аналогічна ситуація спостерігається в електротранспорті;
– пошук та швидка підготовка нових спеціалістів ускладнені.
Водночас попит на перевезення не знижується, а навпаки — кількість пасажирів поступово збільшується. У програмі розвитку відзначено, що кадровий дефіцит є системною проблемою для всієї сфери громадського транспорту.
### Досягнення до 2024 року
Незважаючи на виклики, попередні роки стали періодом динамічного розвитку. У програмі розвитку зазначається, що в період з 2018 по 2024 роки місто:
– збільшило парк тролейбусів до 68 одиниць;
– придбало 78 сучасних автобусів;
– побудувало нову тролейбусну лінію довжиною 7 км;
– відкрили нові маршрути;
– впровадило електронний квиток і систему «Галка».
Сьогодні в обігу перебуває понад 200 тисяч транспортних карток, а рівень оплати проїзду перевищує 97%. Комунальний транспорт обладнаний відеоспостереженням, має електронні табло з озвученням зупинок і пристосований для пасажирів з інвалідністю.
### Стан транспортної системи у 2025 році
Станом на 2025 рік у місті функціонують:
– 74 тролейбуси та 82 автобуси;
– понад 30 маршрутів;
– щорічно перевозиться понад 24,8 мільйона пасажирів.
Комунальний транспорт залишається єдиним видом, що без обмежень обслуговує пільгові категорії населення. Завдяки оновленню рухомого складу вдалося зупинити спадаючий пасажиропотік та навіть сприяти його зростанню.
### Локальні проєкти: новий маршрут
У сучасних умовах місто акцентує увагу на точкових вдосконаленнях. Зокрема, з 1 квітня планується запуск нового маршруту комунального транспорту, який поєднає:
– район «Метро»;
– Вовчинецький напрямок;
– автостанцію на вулиці Мазепи;
– вулиці Довженка та Петлюри.
Маршрут обслуговуватимуть дуобуси — транспортні засоби, які поєднують переваги тролейбусів і автобусів. У міській раді наголошують, що це один із небагатьох проєктів, що можна втілювати навіть у складних обставинах.
### Головні проблеми галузі
Упродовж реалізації транспортної програми система стикнулась із низкою викликів:
– недостатнє фінансування;
– нестача кваліфікованих кадрів;
– зношена інфраструктура;
– відсутність нових депо;
– недорозвинуті виділені смуги для громадського транспорту;
– застаріла контактна мережа та підстанції.
Ці фактори істотно стримують можливості для швидкого та ефективного розвитку.
### Погляд у майбутнє: плани після війни
Попри всі труднощі, стратегія розвитку громадського транспорту залишається незмінною. Місто продовжує планувати:
– створення єдиного комунального перевізника;
– розширення парку електротранспорту;
– закупівлю електробусів;
– модернізацію інфраструктури;
– завершення переходу на сучасні системи оплати.
За оцінками міської влади, після завершення воєнних дій реалізація цих планів може зайняти 2–3 роки. У пріоритетах розвитку — екологічна безпека, енергоефективність і підвищення якості перевезень.
Івано-Франківськ не відмовився від ідеї повністю комунального транспорту, але змушений впроваджувати її поступово. Війна вплинула на темпи розвитку, однак не змінила стратегічний напрямок: місто залишається на шляху побудови сучасної, контрольованої та доступної системи громадського транспорту.
