Запеклі дебати навколо перейменування краєзнавчої премії на Кіровоградщині
Пропозиції змінити назву та видалити ім’я Володимира Ястребова
У Кіровоградській області розгорілася дискусія щодо того, чи варто прибирати ім’я Володимира Ястребова з назви обласної краєзнавчої премії. Обласна рада отримала два звернення, що демонструють протилежні позиції. Проти та за збереження імені висловилися вчені, громадські діячі та церковні представники. Питання планують винести на розгляд лише після ґрунтовного наукового аналізу і висновків від Українського інституту національної пам’яті.
Аргументи ініціаторів перейменування
Доктор історичних наук Юрій Митрофаненко, який двічі удостоювався краєзнавчої премії, є одним із головних ініціаторів виключення імені Ястребова. Разом із групою істориків, докторів філології та архієпископом Марком вони направили офіційне звернення до облради.
«Рекомендуємо вилучити ім’я Володимира Ястребова з назви премії через його ставлення до нашої землі та мовну політику. Він вважав Запорізький край частиною Новоросії – споконвічно російської території, не володів українською мовою».
Історик наголошує, що деякі ідеї Ястребова, зокрема теорія формування “новоросійського етносу”, можуть ставати інструментом для сучасної російської пропаганди.
«Ястребов називав себе “новоросійським істориком”, вважав Новоросію Росією, хоча й під прикриттям Русі. Його погляди на етнічний склад регіону залишаються неоднозначними та суперечливими».
Кропивницьке, на його думку, Ястребов описував як «глуш». Це відбувалося в час розквіту театральної діяльності Марка Кропивницького, якому нині й присвячено назву міста.
«Він казав, що живе у глуші, де зовсім нічого немає, незважаючи на культурні досягнення регіону».
Проте ініціатори не наполягають на викресленні Ястребова з історії та музеїв. Вони закликають до об’єктивного та збалансованого вивчення його діяльності без ідеалізації.
«Не потрібно знімати меморіали, але й возвеличувати заслуги не варто», — підсумував Юрій Митрофаненко.
Чому деякі експерти підтримують збереження імені Ястребова
Інша група науковців — серед них кандидат історичних наук Микола Тупчієнко, який багато років брав участь у присудженні премії — виступає за збереження назви. Вони підкреслюють вагомий внесок Ястребова у дослідження історії регіону та унікальність його архівних матеріалів.
«Ястребов детально вивчав етнічний склад, археологічні знахідки, пісенні традиції та фольклор регіону. Саме на основі його матеріалів сформовано багату базу краєзнавчих досліджень».
Підписанти звернення наголошують, що закон “Про деколонізацію” має бути застосований об’єктивно і за його нормами постать Ястребова має бути розглянута експертами.
«Запит до інституту нацпам’яті допоможе визначити, чи підпадає він під положення закону».
Ольга Собчук, авторка дисертації про Ястребова, зазначає, що той не проявляв антиукраїнських поглядів і був піонером музейної роботи на теренах краю.
«Він зібрав величезні колекції писанок, іграшок, вишивок і предметів побуту, відкривши новий пласт нашої культурної спадщини».
За її словами, терміни, які зараз здаються суперечливими, тоді були усталеними науковими поняттями.
«72% населення краю були українцями, і Ястребов це підтверджував, одночасно визнаючи колоніальний характер тогочасної влади».
Як реагує обласна рада та культурна спільнота
За інформацією Тетяни Гербіченко, в апараті обласної ради працюють з двома зверненнями, які демонструють різні погляди. Депутатська комісія з освіти та культури рекомендувала провести ґрунтовне наукове обговорення з залученням фахівців.
«Спочатку звернулись до департаменту культури з проханням організувати всебічний аналіз постаті Ястребова у нашій історії».
Директорка департаменту культури Уляна Соколенко додає, що всі зацікавлені сторони зможуть долучитись до обговорення після отримання висновків інституту нацпам’яті.
«Протягом тридцяти днів ми плануємо зібрати разом краєзнавців, істориків і науковців для якісного аналізу ролі Ястребова».
Краєзнавчий музей вже готує платформу для відкритої дискусії, що підкреслює затребуваність суспільного діалогу.
Оцінка експертів Українського інституту національної пам’яті
Юрій Приходнюк, працівник інституту нацпам’яті, роз’яснив, що під нормами закону про деколонізацію потрапляють ті діячі, які займали керівні посади або прославляли російську імперську політику. Водночас у законі є винятки для осіб із вагомим внеском у культуру і науку.
«За наявними даними, Володимир Ястребов не обіймав керівних посад, а його внесок у науку як археолога та етнографа визнається беззаперечним».
Інститут має експертну комісію, яка розглядає непрості випадки, зокрема й сьогоднішнє звернення. Час розгляду питання щодо Ястребова наразі не визначений. Натепер немає підстав звинувачувати його у проросійській діяльності чи поширенні імперських ідеологій.
