Російські війська продовжують активні бойові дії на фронті, паралельно нарощуючи свої наступальні можливості. Їм необхідно виконати три ключові завдання, строки яких уже минули. Таким чином, 2026 рік, з урахуванням актуальної лінії зіткнення, може стати роком найжорстокіших боїв.
Командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» та Герой України Юрій Федоренко в інтерв’ю для «24 Каналу» розповів про три основні завдання, які переслідує російське командування, а також про реальний стан справ на фронті. Детальніше про ситуацію на фронті та плани ворога – у нашому матеріалі.
—
### Загроза застосування «Орешника» та можливе використання ядерної зброї
12 лютого росіяни оголосили про загрозу застосування ракети «Орешник» по всій території України. Нібито з полігону Капустин Яр було здійснено пуски, які пізніше не підтвердилися. Проте подібна тактика періодично застосовується як метод психологічного тиску. Росіяни вже запускали подібні ракети по Львову і Дніпру, тому загроза залишається реальністю.
Для того щоб зрозуміти суть, необхідно розглянути цю ракету і її потенційне корисне навантаження. «Орешник» є носієм ядерної зброї, що вказує на прагнення Росії продемонструвати світовій спільноті наявність принципово нового засобу, здатного доставити ядерний заряд не лише на територію України, а й на держави Європи. Це – інструмент ядерного терору.
Щодо ймовірності застосування ядерної зброї, експерт вважає, що в сучасних реаліях, враховуючи історичний досвід, це малоймовірно. Під час холодної війни було вироблено зброю, що у разі ядерної загрози активувала би механізм взаємного знищення, який ліквідував би людську цивілізацію.
Загального знищення планети через існуючий ядерний потенціал статися не може: планета збережеться, проте у разі ядерного конфлікту буде ядерна зима тривалістю 3–4 роки, що призведе до загибелі людської цивілізації, а природа з часом відновиться — прикладом слугує зона відчуження Чорнобиля.
Навіть найбільш радикальний лідер країни з ядерним потенціалом у наведених обставинах не готовий до такого сценарію. Однак демонстрація можливостей застосування ядерної зброї є потужним засобом політичного тиску на країни, які ще не усвідомили масштаби загрози.
Повне інтерв’ю Юрія Федоренка доступне у відео.
—
### Геополітичний контекст загрози
Загроза для країн Європи полягає не тільки в потенційному застосуванні «Орешника» чи інших ядерних засобів. Проблема значно глибша:
– Фінансово-економічні зв’язки деяких європейських країн із Росією не припиняються.
– Відсутність консолідованої санкційної політики призводить до того, що Росія отримує ресурси для підтримки своєї воєнної машини.
– Затримки з військовою допомогою Україні, особливо щодо ракетного озброєння, та закриття очей на економічні контакти з РФ посилюють позиції ворога.
Насамперед під загрозою опиняються країни Балтії та Польща.
Значну роль у підтримці України відіграють країни Балтії, які, незважаючи на менші чисельність населення і економічні ресурси, постачають значну кількість військової техніки та фінансової допомоги. Рішучість їхньої підтримки безпосередньо впливає на боєздатність російсько-окупаційних військ в Україні.
—
### Аналіз ситуації на фронті
Росія розуміє, що її спроби здобути значні перемоги на полі бою не мають відповідного результату. Витрати ресурсів далеко перевищують досягнуті успіхи. Саме з цієї причини ворог посилює інформаційний тиск, демонструючи «зуби» у вигляді «Орешника», і вкладає мільйони доларів у пропаганду. Одночасно вона продовжує здійснювати терористичні акти проти мирного населення України, використовуючи розрахунок на національні особливості українців.
На війні важливу роль відіграє соціум — суспільство, яке стоїть за своїх захисників. Український народ прагне захищати рідну землю, підтримуючи один одного і рідну армію, забезпечуючи задню лінію та працюючи на оперативному й тактичному рівнях, виснажуючи ресурси ворога.
—
### Інформація про події 12 лютого
12 лютого в Україні двічі оголошували повітряну тривогу через загрозу запуску балістичних ракет середньої дальності з полігону «Капустин Яр». Імовірно, ворог проводив випробування, які викликали сильне занепокоєння, і експерти детально проаналізували цей інцидент для «24 Каналу».
—
### Стандарти дій Росії та заходи міжнародної підтримки
Рашистська імперія традиційно застосовує тактику терору цивільного населення і буде це робити надалі, якщо світова спільнота не усвідомить загрози та не наростить допомогу Україні.
Станом на зараз анонсовано виділення 90 мільярдів доларів на підтримку економіки та обороноздатності України, посилення санкцій та зменшення залежності від енергоресурсів Росії.
Взаємодія міжнародних партнерів і чітка переговорна позиція мають на меті «вибити» у Росії «гнилі зуби». Є всі шанси для успішного стримування агресора, важливим лишається збереження єдності українського народу, що є ключем до життєздатності країни.
—
### Весняно-літній наступ: чи варто очікувати?
Щодо весняного наступу, який готує ворог, можна відзначити:
– Вороги активно діють, нарощуючи свої бойові можливості.
– Фронт у постійному русі — противник вже наступає і веде багато бойових зіткнень.
– Пріоритетні райони бойових дій — Донецька, Луганська та Запорізька області.
На Донеччині щодня відбуваються численні бої та сотні обстрілів із важких систем реактивного вогню і авіації, що тероризують населені пункти. Окупанти не припиняють спроб тиску на Луганщину, не можуть повністю окупувати її попри заяви про це.
Запорізький напрямок залишається важливим для ворога, що намагається просунутися, аби контролювати промислові райони міста та зруйнувати ключові об’єкти оборонної промисловості. Проте, за оцінками фахівця, ці плани в реальності не мають бути реалізовані.
Завдяки злагодженій роботі Генерального штабу, Міністерства оборони і нового керівництва вдалося стримати противника на Запорізькому напрямку, втрутитись у його систему управління військами, зокрема, вивівши з ладу супутникову станцію Starlink, що створило передумови для тактичного прориву та переходу ініціативи у війська оборони.
—
### Особливості змін бойового формату та плани Кремля
Військові експерти вважають, що масштабний блискавичний наступ, подібний до 2022 року, Росія провести вже не спроможна. Нинішній характер війни трансформувався у формат тривалого виснаження й поступового витіснення ворога. Військові прогнозують, що весну 2026 року характер бойових дій залишатиметься напруженим.
Головною метою Росії лишається знищення української державності, що нерозривно пов’язано з життям та духом українського народу. Нейтралізація населення України для агресора— ключова задача. Постаті на окупованих та деокупованих територіях яскраво ілюструють жорстокість цього підходу.
—
### Прогноз на 2026 рік та потенційні загрози за межами України
2026 рік, з урахуванням поточного економічного стану Росії, її ресурсів, виробничого потенціалу, мобілізаційних можливостей, стане роком вирішальних та найважчих боїв за всю повномасштабну війну.
На першу половину 2027 року прогнозується згасання активної фази бойових дій через обмеженість ресурсів та фінансування окупаційного контингенту.
Іноземні розвідувальні служби та аналітики висувають припущення, що 2027 року Росія може розпочати наступальні дії проти країн НАТО, зокрема у Балтійському регіоні, якщо не зможе продовжувати наступ в Україні.
Варіанти розвитку подій залежать від того, чи зможе світ втримати санкції, забезпечити фінансову й військову підтримку України, не допустити зниження тиску на Кремль.
Можливі сценарії:
– При падінні зовнішньої підтримки Україні — Росія здобуде ресурси для подальшого ведення бойових дій із більшою інтенсивністю.
– Перетин державного кордону союзних країн, зокрема Балтії, хоча й можливий, стає малоймовірним за умов консолідованої реакції.
—
### Російська тактика інвестицій і внутрішні проблеми
Окупаційний режим пропонує іноземним партнерам продати й видобувати корисні копалини або інші ресурси взамін на припинення підтримки України. Це політичний маневр з метою компенсувати військові невдачі дипломатичними угодами.
Відомо, що Росія непохитна у своїй природі і здатна лишатися тільки у нинішньому імперському образі. Водночас існує надія на майбутнє пробудження поневолених народів, які рано чи пізно можуть здобути незалежність, скинувши багатовіковий гніт.
—
### Соціально-економічна ситуація в Росії та ситуація з мобілізацією
Росії доводиться вкладати значні кошти у війну, при цьому внутрішні потреби населення залишаються практично без уваги. Комунальна криза поглиблюється, однак росіяни сприймають це як належне і не вдаються до бунтів.
Опитування малих і середніх підприємців демонструють високу економічну напругу, зростання податкового навантаження призводить до закриття бізнесів і навіть до випадків самогубств.
Спад економіки носить поступовий характер, схожий на хворобу, яка з часом руйнує «організм» — у випадку невжиття заходів наслідки будуть незворотними.
Примусові масові бунти у найближчій перспективі в Росії малоймовірні через особливості менталітету населення. Водночас економічні труднощі обов’язково послаблять країну.
Підтвердженням економічних та кадрових проблем є те, що Росія змушена шукати додатковий людський ресурс у Африці, Кенії та інших державах, а також намагається підкуповувати призовників.
Щомісячна мобілізаційна пропускна спроможність Росії становить близько 33–37 тисяч осіб, що відповідає потужностям навчальних центрів.
Проблеми із виплатами «підйомних», компенсацій за поранень і загиблих вже віддзеркалюються у громадській думці.
Значне збільшення втрат, за даними на кінець 2025 року, склало близько 35 тисяч убитими й зниклими безвісти, що стало рекордним показником.
Примусова мобілізація, яка ще не оголошена, може бути одним із негативних чинників для внутрішньої стабільності Росії.
—
### Військові інновації ворога
Росія почала застосовувати на Запорізькому напрямку броньовані машини з обертовими тросами, призначеними для відкидання українських безпілотників. Цей винахід, хоча й виглядає незвично і викликає посмішки, має свою практичну ефективність.
Основною ідеєю є захист техніки від безпілотних ударів за рахунок того, що вибухи відбуваються на відстані від машини, що зменшує руйнівну дію кумулятивного струменя та запобігає фокусуванню уламків в одному місці.
Командир «Ахіллесу» повідомив, що вже було дано доручення про створення аналогічного комплексу для їхнього використання, що свідчить про серйозний підхід до дослідження і впровадження подібних технологій.
—
### Військовий досвід і обмін інформацією
Українські підрозділи постійно обмінюються досвідом, вивчають тактику, інженерні рішення і технічні новинки, що допомагає ефективніше протистояти ресурсному та чисельно переважаючому ворогу.
Постійна комунікація між підрозділами допомагає покращувати підготовку особового складу, оптимізувати застосування техніки й удосконалювати тактику бою.
Самовпевненість у бойових досягненнях вважається небезпечною і може призвести до поразки, тому кожен навчається, враховуючи кращі практики та напрацьовує стратегії подальшої боротьби.
—
Інтерв’ю Юрія Федоренка з командиром «Ахіллесу» повністю доступне у відеоверсії на «24 Каналі».
