Протягом багатьох років книжковий ринок України розвивався у складних культурних умовах. Полиці книгарень часто були заповнені переважно російською літературою, а фонди бібліотек зберігали значний масив друкованих видань радянської доби. Російські письменники займали вагоме місце на ринку книг в Україні.
Проте після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року ситуація зазнала кардинальних змін. Війна вплинула не тільки на економіку та повсякденне життя українців, а й на їх культурні звички — зокрема, на вибір літератури, авторів та мови для читання.
Чи сприяла війна збільшенню обсягів читання серед українців? Або ж вона лише змінила тематику і мову літературних творів? Щоб розкрити це питання, було проведено опитування експертів із видавництва «Клуб сімейного дозвілля», книгарні «Книгарня Є» та бібліотек.
Читання в Україні: сучасні дослідження
На перший погляд, можна припустити, що в епоху домінування соціальних мереж і стрімінгових сервісів читання поступово втрачає популярність. Однак останні дослідження свідчать про протилежне.
Згідно з дослідженням 2023 року агенції Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги:
- частка українців, які читають щоденно, зросла з 8% у 2020 році до 17% у 2023 році;
- 54% опитаних заявили, що принципово читають лише українською мовою, що суттєво відрізняється від 22% у 2020 році.
Крім того, з 1 січня 2024 року набув чинності закон, який забороняє друк, розповсюдження та імпорт книг мовою країни-агресора.
За свіжим аналізом Info Sapiens, проведеним у грудні 2024 року також за замовленням Українського інституту книги:
- 75% українців читають винятково українською мовою.
Ці цифри свідчать, що книги в Україні сьогодні — це не просто джерело розваги, а й емоційна підтримка, а також спосіб поглибити власну культурну ідентичність.
З початком повномасштабної війни у книжковій сфері відбулися суттєві структурні зміни:
- з’явилося багато нових друкарень;
- видавництва розширили асортимент україномовної літератури;
- книгарні наповнили полиці сучасними українськими книгами.
Погляд експертів: думка видавництва
Поширена думка про те, що українці стали читати менше, не відповідає фактам.
Продавці-консультанти видавництва «КСД» Юлія Білявська та Марина Вдовиченко в інтерв’ю для «Фокусу» зазначають:
- зменшення інтересу до читання — це міф;
- інтерес українців до книжок залишився високим.
Зараз видавництва орієнтовані на широку аудиторію, а особливо великий попит мають книги у жанрі young adult — література для молодих дорослих. Найпопулярнішими жанрами є:
- Художня література
- Романтика
- Фентезі
- Детективи
- Психологічні трилери
- Сучасна українська проза
Експертки підкреслюють, що після початкового застою ринок книговидання почав активно розвиватися. Війна стала потужним поштовхом для зростання української літератури.
Однією з найпомітніших змін стало посилення ролі української мови та національної ідентичності у виборі книжок. Багато читачів свідомо перейшли на україномовні видання, що призвело до:
- збільшення кількості українських видань;
- пришвидшення перекладу світової літератури українською;
- створення нових можливостей для авторів із України.
Також відзначається стрімкий розквіт сучасної української прози, у якій письменники торкаються широкого кола актуальних тем:
- соціальні проблеми сучасності;
- питання ідентичності;
- жахи війни;
- ментальне здоров’я.
Експертки спростовують ще один розповсюджений міф — нібито молодь не читає. Навпаки, молодше покоління активно цікавиться книжками, обмінюється думками і відкриває новинки через соцмережі. Для цього існують навіть специфічні ком’юніті, наприклад:
- «БукТок» у TikTok
- «Букстаграм» в Instagram.
Книгарні відзначають подібні тенденції
«Фокус» поспілкувався з продавцем-консультантом «Книгарня Є» Світланою Кондратюк, яка розповіла про динаміку книжкового ринку.
За її словами:
- Різниця між ситуацією на ринку до повномасштабної війни та після неї надзвичайно велика.
- Типовий відвідувач книгарні — це людина віком від 18 до 40 років, проте покупці різного віку та ґендеру представлені достатньо рівномірно.
Найбільш помітні жанри серед бестселерів:
- Фентезі
- Сучасна художня проза
- Психологія
- Романтика
- Нон-фікшн
Виник значний інтерес до творів українських авторів.
Раніше багато читачів обирали російськомовні книги через їхню доступність та нижчу ціну. Сьогодні ж вибір на користь українських видань обумовлюється не лише законодавчою забороною, а й усвідомленою національною позицією та бажанням споживати україномовний контент.
Світлана Кондратюк також розвінчує стереотип про те, що романтична література не заслуговує на увагу:
- «Якщо ти читаєш романтику — це не означає, що ти не розумний».
- Вона пояснює, що вибір літератури часто обумовлено емоційним станом і бажанням відволіктися від проблем.
- Проте суспільний осуд може стримувати людей від вибору легкішої літератури.
Таким чином, незважаючи на поширені міфи, у книгарнях зберігається стабільний та активний попит на книги. Зокрема, цьому сприяють:
- Книжкові спільноти;
- Літературні фестивалі;
- Онлайн-рекомендації та дискусії у соцмережах.
Ситуація у бібліотеках
Публічні бібліотеки демонструють іншу картину. Працівники Вінницької міської бібліотеки №13 відзначають, що нині попит на бібліотечні послуги доволі низький.
Типовими відвідувачами залишаються:
- Люди похилого віку;
- Діти та підлітки, які користуються літературою, необхідною за шкільною програмою.
Серед основних проблем бібліотек — застарілість фондів. У них досі знаходиться багато російськомовних книг і творів російських авторів через обмеженість оновлення фондів.
Для оновлення та заміни застарілих російськомовних видань на українські потрібні значні фінансові інвестиції та час.
Водночас багато бібліотек поступово поповнюють українськомовні колекції та організовують заходи на підтримку сучасної української літератури.
Книжкова індустрія: нові горизонти
Зміни у книжковій сфері в Україні мають більш широке значення, ніж просто заборона видань мовою агресора. Українські видавництва:
- Оперативно перекладають світові бестселери українською;
- Активно підтримують і розвивають українських авторів.
Тематика творів також зазнала трансформації. Серед ключових мотивів з’явилися:
- Питання ідентичності;
- Пам’ять;
- Війна;
- Втрата та відновлення.
Серед нових авторів — журналісти, військові, медики та інші представники різних сфер, які базуються на власному досвіді.
Внаслідок цього читання в Україні сьогодні виступає не лише як форма дозвілля, а й як інструмент глибшого розуміння сучасного суспільства.
Незважаючи на розвиток цифрових медіа, експерти не фіксують занепад книжкової культури. Сучасна українська література набирає популярності, книгарні виділяють більше простору для українських видань, а книжковий ринок переживає один із найдинамічніших періодів розвитку.
Повномасштабне вторгнення Росії істотно змінило читання в Україні. Головною темою стало не тільки «скільки» українці читають, а й «що» саме та «чому» вони обирають.
Статистика, видавці, книгарні й бібліотеки демонструють, що читання тісно пов’язане з усвідомленням культурної ідентичності. Війна пришвидшила перехід на українську літературу та посилила попит на вітчизняних авторів. Книжки сьогодні — це не лише розвага, але й спосіб зафіксувати історію, розповісти про справжній досвід українців.
Книжкова індустрія в Україні не занепадає — навпаки, вона зростає разом із суспільством, стаючи одним із ключових інструментів збереження національної культури і пам’яті.
