У перший робочий день після вихідних, коли США та Ізраїль розпочали воєнні дії проти Ірану, котирування нафти марки Brent на світових ринках злетіли на 13%, досягнувши позначки у 82 долари за барель.
Уже з’явилися прогнози, що вартість нафти може подолати позначку у 100 доларів за барель, особливо з огляду на перебої в постачанні через Ормузьку протоку.
Цей стратегічний водний шлях є маршрутом не лише для іранської нафти, а й для нафти та газу з інших країн Перської затоки – Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Омана, Катару та Іраку, загалом забезпечуючи до 20% світового постачання цих енергоресурсів.
Хоч події розгортаються далеко від України, українці за останні чотири роки війни усвідомили, що світові ціни на нафту безпосередньо впливають на здатність Росії фінансувати військові дії. Зростання вартості палива, яке становить значну частку експорту РФ, підвищує ресурсну базу агресора.
Що очікувати від цін на нафту
На початку поточного року багато експертів пророкували зниження нафтових котирувань до рівня близько 55 доларів за барель через надлишок пропозиції, викликаний збільшенням видобутку в країнах Перської затоки та погіршенням попиту, повідомляє видання Economist. Міжнародне енергетичне агентство у лютому прогнозувало надлишок пропозиції на рівні 3,7 млн барелів на добу в 2026 році.
Втім, новий конфлікт на Близькому Сході кардинально змінив ці передбачення. Розв’язання ситуації наразі не виглядає катастрофічним:
- Після різкого зростання цін на початку торгів першого робочого дня після початку ударів по Ірану котирування трохи знизилися, до 79 доларів за барель.
- За словами Сола Кавоніка, керівника відділу енергетичних досліджень MST Marquee, ринок зберігає спокій, оскільки інфраструктура видобутку та транспортування поки не опинилася під прямим ураженням.
- Робін Міллс, виконавчий директор консалтингової компанії Qamar Energy, прогнозує значні коливання цін, оскільки трейдери пильно відстежують події.
- Попри нинішні коливання, ціни на нафту залишаються нижчими за рівень навіть двох років тому, тому, як зазначає Міллс, "ми ще не дійшли до стану повномасштабної нафтової кризи".
- Для стримування цін ОПЕК+ ухвалила рішення збільшити добовий видобуток на 206 тисяч барелів.
Проте, у разі масштабного конфлікту в регіоні, уникнути подальшого зростання цін буде неможливо. За словами президента Асоціації автомобільних виробників (АА) Едмунда Кінга, тривалість і масштаб підвищення вартості палива залежатимуть від тривалості конфлікту. Частина аналітиків попереджає, що в разі затяжного протистояння ціна Brent може перевищити 100 доларів.
Це також призведе до логічного ланцюгового ефекту, підвищуючи вартість:
- харчових продуктів,
- сільськогосподарської продукції,
- промислових товарів,
що, у свою чергу, стимулюватиме інфляційний тиск у глобальній економіці, зазначає головний економіст Sarasin & Partners Субіта Субраманіам.
Наразі ринок пильно стежить за ознаками відновлення судноплавного руху через Ормузьку протоку, що може стабілізувати нафтові котирування.
Важливість Ормузької протоки
Ормузька протока є ключовим маршрутом постачання нафти з Близького Сходу — тут проходить до 20% щоденного світового експорту нафти і скрапленого газу. Протока ніколи не була перекривана, навіть у період ірано-іракської війни у 1980-х роках.
Перебої в навігації впливають не лише на нафтові поставки, а й на ціни газойлю та авіаційного палива. У 2025 році через цю протоку проходило близько 9% світових поставок газойлю і близько 18% авіаційного палива.
Іран стверджує, що водний шлях залишається відкритим, одночасно визнаючи відповідальність за ракетні атаки на три нафтові танкери – британський і американський флот – у неділю. Згідно з повідомленнями Корпусу вартових ісламської революції, танкери були уражені ракетами і палають. Офіційні реакції США і Великої Британії на ці атаки відсутні.
Зі слів британського Центру морських торговельних операцій (UKMTO):
- два судна отримали прямі ракетні удари,
- біля третього вибухнув невідомий снаряд.
Екіпажам рекомендовано проходити протоку з підвищеною обережністю.
У результаті більшість танкерів прагне уникнути проходу цією ділянкою, внаслідок чого близько 150 суден затримуються на якірних стоянках у Перській затоці. Експерт Kpler Хомаюн Фалакшахі пояснив BBC, що ризики надто високі, а страхові тарифи зросли, що фактично блокувало протоку.
Крім того:
- судновласники змушені обирати обхідні маршрути: наприклад, данська компанія Maersk припинила рейси через регіон і перенаправляє судна навколо мису Доброї Надії.
- страхові компанії підвищили вартість полісів для суден, що проходять через зону конфлікту.
Ці фактори разом із зростанням вартості нафти сприяють підвищенню кінцевої вартості палива.
Геополітична ситуація
Минулого літа, коли Ізраїль атакував Іран, підвищення цін на нафту було тимчасовим і незначним, попри песимістичні прогнози. Тоді втручання США було короткочасним, а відповідь Ірану носила радше символічний характер.
На відміну від минулого, президент США Дональд Трамп заявив про намір продовжувати "потужні та прицільні удари" протягом тижня або довше, доки не буде досягнуто поставлених задач.
Реакція Ірану є суттєвою — країна завдає удари по Ізраїлю, арабським державам Перської затоки та базам США на їхній території.
У зоні дії ракет і дронів Ірану перебувають кілька нафтових родовищ у Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті.
Атаки вже зачепили не лише нафтові, а й газові об’єкти:
- державна компанія QatarEnergy оголосила про призупинення виробництва зрідженого природного газу через інциденти на своїх об’єктах.
Катар є одним із провідних у світі виробників зрідженого природного газу, поряд із США, Австралією та Росією, а також одним із трьох ключових постачальників для Європи — особливо після того, як Євросоюз відмовився від російських енергоресурсів через війну в Україні.
Водночас Китаю належить особлива роль:
- країна імпортує всю іранську нафту,
- 37% усього китайського нафтового імпорту проходить через Ормузьку протоку,
- блокада цього шляху може викликати серйозне занепокоєння в Пекіні,
- можливості альтернативних маршрутів для Саудівської Аравії та ОАЕ обмежені.
Роль США, Дональда Трампа та виборів
Вплив масштабного конфлікту на Близькому Сході має глобальний характер, проте особливу увагу ринок присвячує діям Сполучених Штатів і потенційним результатам політики Трампа щодо Ірану.
Американський президент ставить за мету зміну режиму в Ірані, проте існує ризик, що подібна зміна призведе до довготривалої нестабільності в регіоні.
Видання Economist наголошує, що:
- Трамп виключає відрядження американських сухопутних військ до Ірану,
- жодна країна не була звільнена від диктатури виключно за допомогою авіаударів.
Перед Трампом стоїть складний вибір:
- Лише авіаудари або масштабніші військові дії з розгортанням сухопутних сил.
- Чи готовий він допустити підвищення цін на пальне у США перед проміжними виборами в Конгрес, які відбудуться у листопаді.
Республіканців і так критикують через зростання вартості життя, і підвищення цін на паливо лише зменшить популярність однопартійців Трампа серед виборців.
Трамп може спробувати стримати зростання цін за рахунок розпродажу нафтових резервів, на що схожий крок у 2022 році зробив президент Байден у відповідь на вторгнення Росії в Україну. Однак державні запаси з того часу скоротилися більш ніж на 155 млн барелів. При тривалості операції в Ірані ці резерви ризикують вичерпатися ще до виборів.
Вплив на Україну
Сергій Куюн, директор Консалтингової компанії А-95, утримується від коментарів щодо прогнозів цін на нафту, бензин і дизель, оскільки динаміка подій навколо Ірану надто нестабільна.
Проте він впевнений, що високі ціни на нафту та відповідно на бензин не вигідні Трампу, адже подорожчання пального є ключовим питанням для будь-якого американського політика.
За словами експерта:
- Трамп ішов на вибори з обіцянками знизити ціни на бензин,
- ціни в США вже знизились і він зробить усе можливе, щоб не допустити їхнього зростання,
- ці питання є для нього пріоритетом, що пов’язано з безпосековим майбутнім.
Водночас Михайло Гончар, президент Центру Глобалістики «Стратегія ХХІ», відкидає заяви про «неминучий стрибок» цін на нафту до 200 доларів через нібито існуючу іранську блокаду Ормузької протоки — яку наразі не зафіксовано — називаючи це тезами російської пропаганди.
За його словами, Росії вигідна максимізація цін на нафту, щоб підтримувати фінансування війни проти України. Він нагадує, що під час попереднього ірано-ізраїльського конфлікту минулого літа у РФ циркулювали прогнози про ціну на нафту в 350 доларів за барель, в той час як фактично вона не перевищила навіть 100 доларів.
Міжнародні спостерігачі також приділяють увагу наслідкам іранського обстрілу нафтопереробного комплексу Рас-Танура — найбільшого не лише в Саудівській Аравії та Перській затоці, але і весь світ.
Для уявлення масштабу:
- щороку через Рас-Тануру проходить до 330 млн тонн нафти та нафтопродуктів,
- це приблизно в 1,4 рази більше за обсяг основних нафтових експортних терміналів Росії разом узятих на Балтиці, у Чорному морі та на Далекому Сході.
Незважаючи на атаку кількох дронів-шахедів, ППО спрацювало ефективно, пожежу швидко ліквідували, а превентивне зупинення виробництва дозволило мінімізувати збитки.
Водночас будь-які перебої з поставками близькосхідної нафти створюють додатковий стимул для Індії та Китаю нарощувати імпорт російської нафти.
У останні місяці ці дві країни скорочували закупівлі через міжнародний тиск, що змусило РФ знижувати ціни і обсяги експорту, обмежуючи надходження коштів на війну в Україні.
Незручності в постачанні з Близького Сходу також дають Кремлю важелі для збереження трубопровідних поставок до Європи у той час, коли ЄС готує повне нафтове ембарго проти Росії.
Зокрема:
- Угорщина і Словаччина, ключові європейські імпортери російської нафти, понад місяць не отримують сировину через пошкодження нафтопроводу "Дружба" внаслідок російських ударів по Україні.
- Через це ці країни блокують нові санкції проти Кремля і надання фінансової підтримки Україні.
- ЄС пропонує замінити постачання з Росії на альтернативні маршрути через морський термінал у Хорватії, що, однак, видається складним у разі скорочення світових постачань з Близького Сходу.
Таким чином, геополітичні негаразди на Близькому Сході мають широкий спектр наслідків, які відчують від глобальних енергетичних ринків до безпекової ситуації України.
