Повномасштабна війна докорінно трансформувала український туристичний сектор. Якщо раніше туристичні потоки рівномірно розподілялися між морським узбережжям, центральними регіонами країни, Карпатами та великими містами, то після 2022 року практично вся туристична активність сконцентрувалася на заході України. Люди обирали цей регіон не лише для відпочинку, а й у пошуках безпеки, можливості хоча б на кілька днів відірватися від звуків сирен, новин і тривожних думок.
Туристична компанія «Відвідай» помітила ці зміни майже одразу. Вже за місяць після початку широкомасштабного вторгнення було відновлено екскурсії Львовом та розпочато організацію перших турів. Хоча 2022 рік видався надзвичайно складним — люди перебували у стані шоку та невизначеності, і подорожі ставали на задній план. Втім, у 2023 році ситуація зазнала кардинальних змін.
Особливістю 2023 року, а частково й початку 2024-го, стало те, що ці періоди виявилися рекордними за туристичною активністю на заході України за весь період незалежності. На особливу увагу заслуговує літо 2023 року, коли навантаження на популярні напрямки було надзвичайним:
– Карпати
– Львів
– Закарпаття
– Термальні курорти
Ці локації були майже переповнені. Туристи прагнули відновити психологічну рівновагу, «видихнути» після перших місяців війни, відчуття надії та віри у швидку перемогу нарешті змушували забути про тривоги. У цей період існувала особлива атмосфера, пов’язана з очікуваннями змін та символічними мріями, на кшталт «кави в Криму».
Однак так званий туристичний бум викликав певні негативні наслідки. Через великий попит багато інвесторів поспішили вкладати значні суми в масштабне будівництво: великі готелі, комплекси, мотелі в Карпатах. Проте дані за 2025–2026 роки свідчать протилежну тенденцію — потік туристів, ймовірно, скорочується. Основні чинники цього явища можна окреслити так:
1. Адаптація населення до воєнних реалій.
2. Зростання економічної невизначеності.
3. Підвищення вартості підключених послуг: пального, проживання, харчування.
4. Раціоналізація витрат та прагнення до економії.
Варто також зазначити, що в’їзний туризм практично зник — іноземні гості приїжджають в Україну дуже рідко.
Серед інших важливих змін, які стали помітними за ці роки, — інтеграція внутрішньо переміщених осіб у туристичне життя західних областей. Чимало з них настільки глибоко оволоділи історією та традиціями Галичини, що поінформовані значно краще за деяких корінних жителів. За цей час вони навчилися цінувати культурну спадщину, відкривати для себе Карпати, замки й звичаї регіону.
Окрему увагу заслуговує тема ветеранів і військових. Туристична компанія «Відвідай» веде облік користувачів своїх послуг і за минулий рік зафіксувала понад 600 учасників бойових дій, які скористалися турами зі знижкою 30%. Проте реальна цифра є значно більшою, оскільки військові подорожують із родинами — дружинами, дітьми, батьками. Для багатьох це не просто відпочинок, а можливість хоча б тимчасово повернутися до нормального, звичного ритму життя.
Була також спроба розробити спеціалізовані безбар’єрні програми для військових після поранень, проведено аналіз маршрутів, музеїв та туристичних об’єктів. Однак наразі попит на такі тури залишається невеликим. Окремі громадські організації професійно займаються організацією відпочинку саме для ветеранів. Варто підкреслити, що багато військових сьогодні активно користуються сучасними протезами, подорожують, підкорюють гірські маршрути на рівні з іншими туристами, що викликає щире захоплення.
Для компанії «Відвідай» важливо не лише організовувати відпочинок, а й надавати допомогу армії. Починаючи з першого дня широкомасштабної війни, вони підтримують захисників країни. Протягом минулого року вдалося разом із туристами зібрати та передати на потреби військових близько 2,8 мільйона гривень.
Наразі продовжується збір коштів на автомобіль для одного з туристів — Василя Кузі, який служить на Сумщині в лавах прикордонників. Практично транспортний засіб вже придбано. У кожному автобусі компанії стоїть прозора скринька для пожертв, до якої пасажири активно долучаються — суми коливаються від 20 гривень до тисяч гривень. Цей факт ілюструє одну з найсуттєвіших трансформацій у сфері українського туризму під час війни — він став не лише про відпочинок, а й про взаємну підтримку й солідарність.