Микола Матвєєнко: 700 км на 43-річному ВАЗі з курками та собакою – історія мужності й виживання з Чернігівщини до Кіровоградщини
69-річний Микола Матвєєнко розповів Суспільному 11 квітня про свій неймовірний шлях втечі від війни, який став вірусним в соцмережах. На старенькому авто 1979 року випуску він проїхав понад 700 кілометрів із Чернігівщини до Кіровоградської області разом із 18-ма курками, півнем та собакою Жулею.
Подорож, що тривала майже півтори доби
Микола доїхав 8 квітня до села Грушка у Благовіщенській громаді Голованівського району на власній машині. За його словами, на авто було понад 600 кілограмів вантажу, серед якого були не лише тварини, а й домашні речі та консервація.
“Я їхав, і перед Києвом зупинився, бо доріг не знав. Побачив машину на світлофорі, підійшов і запитав, як краще проїхати на Умань. Молодий хлопець, священник, дістав мені тисячу гривень і подавав зі сльозами на очах, але я відмовився. Потім мене оштрафували за те, що перевищив швидкість на два кілометри – мабуть, кури чи собака привернули увагу поліцейського,” – згадує чоловік.
Під час проїзду київськими вулицями авто зламалося – зчеплення не перемикалося. Микола опинився посеред вулиці, аж тут приїхали поліціянти, які зі станцією техобслуговування домовились і супроводили старого ВАЗи до майстерні. Поліцейська автівка їхала попереду з мигалками, а другий автомобіль тягнув машину на тросі. Це був 7 квітня.
Останній житель рідного села
За словами Миколи, через постійні обстріли та мінування території села Камінь у Новгород-Сіверській громаді там не лишилось живих — він фактично став останнім мешканцем.
“У селі нікого немає, я перший і останній, хто виїхав звідти. Бачив, як двоюрідного брата під час роботи біля бджіл убила міна — відірвало голову. Мій будинок розтрощено, всі розбіглися,” – розповідає чоловік.
Микола вважає себе двічі переселенцем: народився у Чернігівській області, потім переїхав до Донецька, де працював зварювальником, служив на космодромі в Росії. У 2019 році повернувся додому, аби доглядати хвору матір. Після її смерті залишився сам, перебуваючи фактично на окупованій території.
Життєві втрати і складні повернення
Він сумує про смерть дружини, яка загинула під час бойових дій у Донецьку, туди не зміг потрапити на похорон через початок повномасштабного вторгнення 24 лютого.
“Виявилось, автобус, в якому була дружина, підірвали – вони написали, що ковід, але я вважаю інакше. Виїжджаючи, побачив танки на трасі і повернувся назад.”
Унікальна евакуація: разом із усього господарством
Вирушаючи на безпечну територію, Микола взяв із собою:
- 18 курей і півня;
- собаку Жулю років півтора, яку подарували йому односельчанка та захисниця України;
- півтора десятка банок тушкованого м’яса, грибів та овочів;
- холодильник, пральну машину та два мішки картоплі.
Важке навантаження довелося видати з усією відвагою, адже курочки були у стресі, а машина після тривалої дороги остаточно потребує ремонту.
“Глушник пробитий, потрібно міняти коробку передач — тепер буду ремонтувати під’їздну естакаду, аби зняти коробку,” – зазначив він.
Нова домівка на Кіровоградщині
Прибувши до села Грушка, Миколу зустріли доброзичливі сусіди й далекі родичі, аби допомогти з облаштуванням побуту. Для чоловіка виділили дім, що стояв пусткою понад сім років. Це житло, що належить рідним його брата дружини в селі, і саме там він почувається тепер, хо хоч ще й не розпакував усі речі.
“Пічку вже протопив, є кухонька, холодильник, ліжко. Спочатку мав їхати до Одеси, але згадав про рідню і повернув сюди,” – каже Микола.
Наразі чоловік організовує свій побут у новому місці, щиро дякує за допомогу мешканцям села, не вимагаючи допомоги або речей. Вже у червні Микола відзначить 70-річчя і сподівається колись повернутися до Харцизька, коли Україна здобуде перемогу.
Слідкуйте за новинами Суспільного у соцмережах: Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
