Чи змінить Трамп курс США щодо Тайваню під час зустрічі з Сі Цзіньпіном?
Тайвань: центр дипломатичних інтриг на тлі зустрічі двох потужних лідерів
Зустріч Дональда Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном неминуче торкнеться питання Тайваню — одне з найбільш заплутаних і суперечливих у сучасній міжнародній політиці. Справа у статусі цього самоврядного острова, який Китай вважає своєю територією. В очікуванні саміту чиновники Білого дому спростували чутки про можливе радикальне оновлення політики США щодо Тайваню під час поїздки Трампа. Проте навіть невеликі зміни в формулюванні позиції американського президента можуть мати вагоме значення, особливо коли вони звучать безпосередньо в Пекіні.
Історична перспектива: від громадянської війни до сучасної політики
Після 1949 року Національна партія Китаю, яка раніше керувала країною, була змушена відступити на Тайвань, уникаючи наступу Комуністичної партії. У 1970-х роках Річард Ніксон розпочав налагоджувати взаємини з Мао Цзедуном і урядом у Пекіні, а на початку 1979 року США розірвали дипломатичні відносини з Тайванем, перенаправивши офіційне визнання на Китай.
Складність статусу Тайваню у нинішній політиці США
Американський підхід до Тайваню базується на тонко збалансованих формулюваннях:
- США продовжують політичну і військову підтримку Тайваню.
- Тайвань у дипломатичних контактах не вважається повноцінною державою.
- Американське представництво у Тайбеї офіційно називається Американським інститутом у Тайвані, а не посольством.
Ключова фраза, яку довго використовували американські президенти: «не підтримуємо незалежність Тайваню». Тайвань формально не прагне до оголошення незалежності, а такі слова сприяють заспокоєнню Пекіна.
Можливі зміни у риториці Трампа: "протистояння" замість "відсутність підтримки"
Деякі радники у Китаї сподіваються, що президент США може перейти від «не підтримуємо» до більш жорсткої позиції — «протистоїмо незалежності Тайваню». Хоча на перший погляд ці слова виглядають подібними, у політиці Тайваню дрібні нюанси набувають великого значення.
Ніклас Бернс, посол США в Китаї за адміністрації Джо Байдена, у своєму інтерв’ю Foreign Affairs зауважив, що таке лінгвістичне зміщення зробить Тайвань відповідальним за конфлікт, що є далеко не правдою. Водночас, це точно викликатиме турбулентність як серед тайванського керівництва, так і серед союзників США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Різниця між "принципом одного Китаю" і "політикою одного Китаю"
У Пекіні часто наголошують на підтримці «принципу одного Китаю», що означає:
- Визнання Тайваню частиною Китаю.
- Підтримку виключного права Комуністичної партії урядувати цією територією.
Водночас Сполучені Штати керуються «політикою одного Китаю», яка суттєво відрізняється від «принципу»:
- США визнають претензії Китаю на Тайвань.
- Проте не підтримують ці претензії офіційно, дозволяючи залишатися статусу острова невизначеним.
Ця дипломатична тонкість залишається фундаментом американської зовнішньої політики в Азії.
Що означає це все для світу?
Можливі зміни в словах Дональда Трампа щодо Тайваню матимуть вплив не лише на відносини між Вашингтоном та Пекіном, а й на весь регіон. Якою буде подальша політика США? Чи залишиться вона гнучкою і продуманою, чи отримає більш жорсткий відтінок? Ці питання продовжують хвилювати дипломатів, аналітиків і політиків у всьому світі.
