12 травня Кропивницький попрощався з п’ятьма Героями, які віддали життя за Україну
У цей день місто схилило голови перед пам’яттю п’яти військових, що загинули, захищаючи рідну землю. Про це інформували на офіційному порталі Кропивницької міської ради.
Через тимчасові несправності на сайті suspilne.media, новини від 12 травня були опубліковані 13 травня командою Суспільного Кропивницький.
Життя і служба старшини Віктора Козловського
Віктор Козловський народився у Кропивницькому 13 листопада 1971 року. Свою освіту здобував у школі №23 та у школі-інтернаті, а згодом отримав професійну освіту газозварювальника в ПТУ №2.
Після строкової служби у війську служив у спеціальному підрозділі “Титан” та у відділі зв’язку Міністерства внутрішніх справ. Паралельно навчався у технікумі механізації сільського господарства за спеціальністю “Правознавство”.
Протягом служби здобув звання старшого лейтенанта і отримав пенсійне забезпечення. Наступні роки Віктор працював охоронцем на Інгульській шахті та фабриці в рідному місті.
У грудні 2022 року чоловік вступив до лав Збройних сил України, де служив стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення. Йому присвоїли статус учасника бойових дій.
На жаль, під час виконання бойового завдання 1 липня 2023 року на Донеччині, у районі села Берхівка, Віктор отримав смертельне поранення. Спочатку він вважався зниклим безвісти, доки у травні 2026 року результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.
Солдат Максим Ліхолат — дорога від автомеханіка до захисника України
Максим Ліхолат народився 13 квітня 1987 року в Кропивницькому, навчався у школі №8. До війни він працював автомеханіком на приватній СТО, де з любов’ю займався ремонтом автомобілів.
У грудні 2025 року Максим вступив до лав Збройних Сил України. Він служив на позиції радіотелефоніста взводу спостереження в розвідувальній роті.
23 квітня 2026 року солдат загинув, виконуючи бойове завдання поблизу села Залізниче у Синельниківському районі Дніпропетровської області.
Олександр Федоров — життєвий шлях від шахти до фронту
Олександр Федоров народився 13 квітня 1988 у Мирнограді, Донецька область. Вчився у професійно-технічному училищі, працював електрослюсарем на шахті.
У 2013 році він переїхав до Кропивницького, де працював наладчиком на місцевих підприємствах.
У квітні 2022 року, на початку масштабного вторгнення, Олександр добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у 65-й окремій механізованій бригаді у пожежному взводі матеріального забезпечення, маючи статус учасника бойових дій.
30 вересня 2023 року він загинув у районі села Роботине у Запорізькій області. Тривалий час вважався зниклим безвісти, доки у травні 2026 року через ДНК-експертизу не підтвердили факт його загибелі.
Євгеній Губін — від гостинності до героїчної боротьби
Народжений 11 вересня 1993 року в Пирятині, Полтавська область, Євгеній навчався у школі №4, а пізніше здобув освіту за спеціальністю “Готельно-ресторанне обслуговування” у Полтавському кооперативному технікумі.
У 2017 році Євгеній переїхав до Кропивницького, де працював на одному з місцевих підприємств.
У вересні 2024 року він приєднався до Збройних сил, служив навідником у групі спецрозвідки розвідувального батальйону, брав участь у боях на Донеччині.
17 лютого 2026 року Євгеній отримав важке поранення під Костянтинівкою, і, на жаль, 6 травня того ж року помер від отриманих травм.
Капрал поліції Сергій Сьомін — молодий захисник із Кіровоградщини
Сергій Сьомін народився 5 травня 2002 року у селі Велика Виска на Кіровоградщині. У 2010 році він разом із родиною переїхав до села Нечаївка, де й навчався.
Випускник Компаніївського коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету 2019 року, Сергій не пішов шляхом ветеринара — у червні 2025 року він став поліцейським.
З січня 2026 року служив у батальйоні “Еней” Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України “Лють”. Капрал поліції загинув 4 травня 2026 року біля Костянтинівки, виконуючи бойове завдання.
