Протести у Франції: студенти та суспільство об’єднуються проти зростання цін та кризи в освіті
Що спонукало студентів вийти на вулиці?
По всій Франції протягом суботи проходили масові акції протесту, спрямовані проти зростання вартості життя та палива. Ці мітинги підхопили хвилю студентських виступів, які тривають вже декілька тижнів і торкаються тем покращення умов у школах. Усе це разом створює в країні атмосферу соціальної та економічної напруги.
За оголошеннями у соцмережах, до протестів долучилися й прихильники руху «жовтих жилетів», які майже десять років тому також виходили на вулиці через високі ціни на пальне та інші проблеми.
Очікували, що у суботу марш відбудеться приблизно у 80 містах, а загалом у 250 пунктах зберуться мітингувальники. Ці акції стали поєднанням молодіжної енергії та ширшого соціального руху, до якого входять люди різного віку.
Невдоволення студентів: головні причини протестів
За словами студентського профспілкового руху, що виступає одним із головних організаторів акцій, учнів та студентів обурює:
- Застаріла та занедбана інфраструктура шкіл;
- Переповнені аудиторії та класи;
- Перевантаженість навчальних розкладів;
- Недостатня кількість вчителів та технічного персоналу;
- Хронічне недофінансування закладів освіти.
Окрім цього, деякі вимагають скасувати централізовані державні системи вступу до вишів, які, на їхню думку, є несправедливими та надто вибірковими.
«Аудиторії не вентилюються, і вікна ледве можна відкрити», — розповідає 15-річний Іссам Махлуфі зі школи імені Рози Паркс у робітничому передмісті Сена-Сен-Дені, яке є осередком протестного руху.
Політичний контекст та підтримка з боку профспілок
Політичні партії лівого спрямування та профспілки привернули увагу до протестів як до ширшого сигналу суспільного незадоволення. Особливо це посилюється на фоні президентських виборів, які мають відбутися наступного року і наближення кінця другого терміну чинного президента Еммануеля Макрона.
«Публічна система освіти перебуває у катастрофічному стані після десяти років управління Макрона», — каже Софі Венеітай, керівниця вчительського профспілкового об’єднання, яке приєдналося до студентських акцій протесту. Вона додає, що системі «бракує всього».
Чи переросли протести у насильство?
Спочатку більшість акцій проходили мирно, але згодом вони дещо загострилися. Деякі протестувальники переступили межу, застосувавши петарди, запалювали пожежі у школах та пошкодили чиновницькі будівлі. За офіційними даними, це спричинило збитки на мільйони євро.
Міністр освіти Едуар Жефрей озвучив, що щонайменше 24 школи були пограбовані або підпалені.
Правозахисні організації на кшталт Amnesty International засудили застосування газу та світлошумових гранат проти неповнолітніх протестувальників.
Розгляд випадків насильства з боку поліції
Відомо про щонайменше 34 випадки нібито неправомірних дій правоохоронців під час демонстрацій. Серед найжахливіших інцидентів — поранення 15-річного хлопця, який втратив ліву руку через вибух гранати, а також випадок із 14-річним підлітком, що отримав поранення від гранати сльозогінного газу, випущеної зблизька.
Масштаби арештів та травм
За даними влади, близько 8 тисяч осіб було заарештовано в ході протестів. Серед постраждалих — близько 900 поліцейських, а також понад 350 студентів і працівників шкіл, які зазнали травм.
Франція має давню традицію студентських рухів, які часом переходять у серйозні сутички, зокрема протест 1968 року, що мало драматичний вплив на суспільство і політику країни.
Як реагує влада?
Уряд рішуче засудив акти насильства. Міністр юстиції Жеральд Дарманін оголосив, що доручив прокуратурі ініціювати кримінальні розслідування і притягувати батьків неповнолітніх до відповідальності за завдані збитки.
Однак влада також визнала низку основних претензій студентів:
- Відмовилася від планів підвищення реєстраційних внесків до вишів у бюджеті на 2027 рік;
- Пообіцяла терміново залучити 3 тисячі тимчасових викладачів у найбільш проблемні школи;
- Запровадила національний анонімний онлайн-опитувальник, де школярі можуть висловити свої думки, що вже заповнили близько 100 тис. учасників.
Незважаючи на це, лідери студентського руху вважають ці кроки недостатніми для вирішення глибинних проблем системи освіти.
