Хто фінансово підтримує медіа про владу в Кропивницькому: дослідження ІМІ

Written By: author avatar Олекса Тихій

17 Квітня, 2026

Хто і як розповідає про роботу Кіровоградської обласної та міської рад у мережі?

На початку 2026 року Кіровоградська обласна та Кропивницька міська ради провели відкриті тендери, щоб визначити контрагента для висвітлення своєї діяльності в інтернет-ЗМІ. Перемогу здобула підприємиця Ганна Горобцова та її компанія ТОВ «Прайм-Тайм». За умовами контракту, вони виконують роль посередників: координують адміністративні моменти та домовляються з медіа про публікації замовленого контенту.

Ми ж вирішили детальніше розглянути медіа, які співпрацюють з радами і публікують цю інформацію, отримуючи за це кошти. У 2026 році таких платформ – п’ять: «Перша електронна газета», «Златопіль», «Кіровоград 24», «Формат» і «Пульс». Аналізували їх за трьома головними критеріями: аудиторія, доступність для користувачів та дотримання вимог реклами. І не завжди вибір рад виглядає цілком логічним і зваженим.

Контактна інформація та внутрішні політики

Дані про склад редакції, контактні телефони або електронну пошту – це ключ до розуміння доброчесності медіа. Для читача, який лише шукає надійне джерело, це також сигнал, що видання серйозно ставиться до своєї роботи і готове підтримувати зворотний зв’язок.

Окремо важливою є наявність внутрішніх редакційних правил – це ознака сталості і розвитку. Зазвичай їх публікують лише через кілька років роботи, коли редакція усвідомлює необхідність чітких стандартів.

Пояснення за п’ять онлайн-медіа:

  • «Перша електронна газета» – найкращий приклад прозорості. Має сторінку з інформацією про засновника, команду, контактні дані і навіть офіційний ідентифікатор у Реєстрі медіа-суб’єктів. Цей сайт єдиний оприлюднив своєрідну політику ресурсу з описом цінностей, місії та правил спілкування з користувачами.
  • «Златопіль», «Формат» і «Пульс» теж надають контактну інформацію, але без публічних редакційних політик.
  • «Кіровоград 24» – ні в якому разі не показує склад колективу чи адресу. Єдине, що можна знайти – це поштову адресу редакції російською мовою, хоча сайт в основному український.

Контент і відвідуваність

Вибирати майданчик для трансляції діяльності рад варто з урахуванням популярності та кількості публікацій. Проте ці показники не завжди співвідносяться прямо — видання може видавати менше матеріалів, але з більшою аудиторією.

Що показують статистичні дані за лютий 2026 року (дані pro.similarweb.com):

  1. «Перша електронна газета» – 23 954 відвідування.
  2. «Златопіль» – 23 736 заходів.
  3. «Формат» – 5 020 переглядів.
  4. «Кіровоград 24» – 1 606 відвідин.
  5. «Пульс» – всього 927 за місяць.

Для порівняння, топове місцеве видання «Гречка» у той же період зібрало 237 тисяч відвідувань.

За запитом редактора «Формат» Юрія Лети ми також отримали дані про їхню аудиторію згідно з Google Analytics, які підтверджують низький трафік.

Що стосується кількості матеріалів:

  • «Кіровоград 24» випускає вражаючі по 35 новин щодня, але майже без унікального контенту чи авторських статей.
  • «Златопіль» і «Перша електронна газета» публікують близько 12 новин на добу.
  • «Формат» – приблизно 7 публікацій на день.
  • «Пульс» в цьому році вийшли лише з двома матеріалами загалом, хоча торік виходили раз-два на день.

Реклама та політична джинса: що і як маркують?

Чітке маркування рекламних матеріалів – це один із показників чесності видання, адже глядачі мають право знати, що перед ними промо-матеріал, а не журналістський текст. Навіть інформування про дії рад, яке активно оплачується, варто позначати.

Аналіз березневих публікацій показав неоднозначність:

  1. «Пульс» – не порушував маркування, але публікацій було обмаль: лише одна новина про прийом голови облради.
  2. «Формат» використовує дисклеймер «Партнерська публікація» для замовних матеріалів, зокрема про раду та рекламні тексти, проте це не зовсім відповідає вимогам закону, які передбачають типове маркування «Реклама».
  3. «Перша електронна газета» іноді позначає рекламу коректно, наприклад новину про АЗС UPG, але інші матеріали з рекламними посиланнями лишають без позначок.
  4. «Кіровоград 24» не було виявлено джинси, однак і маркувань рекламних текстів не помічено.
  5. «Златопіль» видав і рекламну джинсу на кшталт «Як обрати секційні гаражні ворота», і політичну джинсу – блок новин, присвячений виключно партії «Батьківщина», без критику, з позитивом без будь-яких позначок.

У чому суть проблеми?

  • Оптимальні практики маркування оплачуваних матеріалів не завжди дотримані.
  • Політична реклама нерідко подається як нейтральний або позитивний контент.
  • Відсутність прозорості у низці видань часто ускладнює читачам розрізняти журналістські тексти і рекламні замовлення.

Таким чином, уповноважені медіа для висвітлення роботи місцевої влади демонструють доволі різні показники — від помітної відкритості та довіри до низької відвідуваності і часткового приховування інформації.

Це створює багатогранну картину того, як комунікує місцева влада через інтернет-медіа, і на що варто звертати увагу кожному, хто хоче розуміти, хто і як подає новини про роботу органів влади в Кіровоградському регіоні.

різне