Де знаходиться це українське місто і яка його сучасна назва — Радіо ТРЕК

Written By: author avatar Олекса Тихій

31 Березня, 2026

Історія назв Кропивницького: від Єлисаветграда до сьогодення

Кожна нова назва міста не просто змінювалася на карту, а слугувала свідченням нової епохи і глибоких історичних змін.

Географічне розташування та значення міста

Кропивницький розташований у самому центрі України – на Придніпровській височині, де в лоні природи зливаються річка Інгул та її притоки Сугоклія і Біянка. Це серце Кіровоградщини, адмінцентр Кропивницького району й одночасно важливий регіональний центр, що формує культурний та економічний пульс краю.

Єлисаветград – спадок імперії

Історія назви починається з 21 лютого 1784 року, коли місто отримало ім’я Єлисаветград. Ця назва відсилає нас до фортеці Єлизавети, спорудженої для охорони південних рубежів Російської імперії. Існує кілька версій походження імені:

  • на честь імператриці Єлизавети;
  • як символ “Фортеці святої Єлисавети”.

За півтора століття ця назва заклала основу міського розвитку, особливо після зникнення Запорізької Січі, а місто почало чинно зростати та трансформуватися.

Радянські трансформації: три нові імена за 15 років

Після встановлення радянської влади Кропивницький потрапив у вир перейменувань, які відображали політичні зміни і нові ідеологічні орієнтири:

  1. 1924 рік – став Зінов’ївськом, на честь впливового радянського діяча Григорія Зінов’єва.
  2. 1934 рік – перейменовано на Кірово, на честь Сергія Кірова, відомого партійного лідера.
  3. 1939 рік – з’явилася назва Кіровоград, яка згодом увійшла в офіційну назву області.

Саме Кіровоград посіяв корені на 77 років – це були роки війни, відбудови та інтенсивної індустріалізації міста, які суттєво позначилися на його обличчі.

Кропивницький: повернення до національних коренів

14 липня 2016 року Верховна Рада України ухвалила важливе рішення – перейменувати місто на Кропивницький. Ім’я нове, але дуже символічне:

  • Пам’ять про Марка Лукича Кропивницького – драматурга, актора й режисера, який був одним із родоначальників професійного українського театру.
  • Символ відмови від радянської спадщини, яка ще довго відлунювала у свідомості та вулицях міста.
  • Відродження української культури та національної ідентичності, що сягає глибоко у минуле.

Сьогодні Кропивницький продовжує творити свою історію, поєднуючи багаті культурні традиції з викликами сучасності, демонструючи непохитний зв’язок із рідною землею та її спадщиною.

Джерело: Телеграф, Радіо Трек

різне