Що відбувається з українським зерном через обстріли портів: як аграрії долають кризу
Чому судна припинили заходити до українських портів
Російські атаки на морські порти України фактично призупинили рух суден і заблокували вивезення зерна через морський коридор. Рух зупинився повністю 22 липня – це рішення ухвалили самі судновласники з огляду на безпекову ситуацію. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький 23 липня повідомив журналістам, що уряд наполегливо працює над відновленням сталого функціонування морської логістики.
Наразі трейдери та аграрії, зокрема в Кіровоградській області, активно шукають шляхи адаптації. В умовах заблокованих портів вирішення стоїть не лише у збереженні, а й у переробці урожаю, щоб не втратити прибутків.
Проблеми фермерів: як зберегти врожай і не втратити кошти
Фермер Микола Макодзеба зі свого господарства у Новоукраїнському районі розповів, що наразі тривають жнива озимого ячменю та пшениці. Цьогоріч посіяли 1100 гектарів пшениці — на 300 га більше, ніж минулого року. Врожай збирають уже майже два тижні, але виникає гостре питання куди продавати зібране зерно, адже ціна на нього суттєво впала.
Основні труднощі у роботі господарства:
- пропозиції на пшеницю на 1000-2000 гривень нижчі, ніж торік;
- витрати на пальне зросли до 90 гривень за літр, а добрива – понад 40 тисяч гривень за тонну;
- зерносховища заповнені, але продажі практично відсутні.
“Ми не продаємо собі у збиток – краще залишимо зерно на зберігання або переробимо на місці”, – наголосив Макодзеба.
У господарстві є власний переробний цех із крупорушкою та млином, здатними переробляти до 500 кг зерна за годину: виробляють пшеничні, кукурудзяні крупи та борошно. Це дає змогу відносно зберегти прибутки, поки порти залишаються недоступними.
Що говоритимуть цифри: виробництво та експорт у Кіровоградській області
За даними обласного управління агропромислового розвитку, аграрії Кіровоградщини зібрали вже понад мільйон тонн зерна та планують досягти тримільйонного показника. В області потребують близько 700–800 тисяч тонн зерна для власних потреб, решту – передбачено на експорт.
“До війни ми стабільно відправляли близько 1,5 млн тонн зернових за кордон, тому експорт має критичне значення для регіону”, – зазначила Валерія Фурманова.
Трейдери і логістика: як пережити блокаду портів
Одеський трейдер Володимир Кошельник оцінює нинішню ситуацію як вкрай напружену і близьку до кризи 2022 року. За його словами:
- Аграрії і трейдери майже не отримують прибутків — йдеться про виживання;
- Постійні атаки проривають ланцюги постачання, пошкоджують інфраструктуру і призводять до людських втрат;
- Нові контракти дедалі важче укладати, більшість уже взятих доводиться коригувати або скасовувати.
Він наголосив, що морські порти Одеси є незамінними для експортної логістики, оскільки інші маршрути, такі як річкові порти чи перевезення автомобільним транспортом, не можуть компенсувати відсутність масштабного морського експорту.
“Один робочий день у портах Одеси дорівнює двом місяцям роботи через Дунай. Альтернативи поки нема”, – констатував Кошельник.
Аналітика: чи варто панікувати і що робити зі збіжжям
Максим Гопка, аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу”, підтверджує, що через загострення обстрілів нові судна не заходять в українські порти. За першу половину липня морський експорт сягнув майже 2 млн тонн, але він стрімко знижується.
Прогнози на найближчий період такі:
- липневий експорт може становити 2,8–3 млн тонн – це вже нижче за минулі показники;
- в серпні можливе зниження обсягів на 50%;
- вирішальне значення мають річкові коридори (Дунай) та збільшення потужностей зерносховищ.
Допоможе адаптація досвіду 2023 року, коли теж працювали обхідні шляхи й активно використовували альтернативне зберігання зерна. Це дозволить зменшити ризики та підтримати експорт навіть за відсутності глибоководних портів.
Деталі про обстріли і вплив на агросектор
Міністерство агрополітики офіційно підтвердило, що через постійні російські обстріли у порти тимчасово не заходять судна. Рішення ухвалили власники суден, але повної блокади морського експорту поки що немає.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук додав, що більшість нових суден уникатимуть заходу до портів, а страховики відмовляються покривати ризики. Через це вже частину експорту переорієнтували на порти Дунаю, залізничний і автотранспорт.
Проте ці маршрути не можуть замінити масштабний морський рух. Через це аграрний сектор зіткнеться з рядом проблем:
- дефіцит фінансових ресурсів;
- нестача місць для зберігання нового врожаю;
- росте ризик банкрутства сільськогосподарських підприємств.
