Мільйони на медіа: як Кіровоградська ОВА та міськрада рекламують себе без маркування
Майже 2,75 мільйона гривень запланували витратити на висвітлення діяльності Кіровоградської обласної військової адміністрації (ОВА) та Кропивницької міської ради у 2025 році. І хоча зміст матеріалів виглядає замовним, жоден із текстів або відео в медіа не позначили як рекламний контент. Закон водночас не дає однозначних правил щодо маркування такого контенту. Ми розповімо, хто отримував бюджетні підряди на “піар” влади та як пояснювали «безпозначність» редактори.
Інформування Кіровоградської ОВА: цифровий стандарт та підрядники
Відповідь на інформаційний запит про висвітлення діяльності ОВА прийшла швидко — за п’ять днів, та ще й подвоєним листом. Документи підписала заступниця начальника Катерина Колтунова, а надіслали з відділів комунікацій.
“На виконання рішення обласної ради від 17 червня 2021 року №112 у 2025 році на медіа-висвітлення діяльності ОВА спрямували 660 тис. грн,” — зазначили в офіційній відповіді.
Надали також список виконавців, посилання на онлайн-папку з договорами, актами, звітами та платіжками — усе у зручному цифровому форматі. Такий спосіб відповіді незвичний для місцевих органів, але повністю законний, пояснив юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук.
“Формат відповіді пов’язаний з обмеженнями Gmail на розмір вкладень і відсутністю чітких законодавчих норм. Суд роз’яснив, що завіряти копії документів не потрібно, важливо надавати достовірну, повну інформацію і за потреби оновлювати її,” — пояснив він.
Основні підрядники на піар ОВА
- Телебачення: кропивницький телеканал “TTV”, пов’язаний із депутатом обласної ради Ігорем Волковим, отримав 360 тис. грн за понад 8 годин ефірного контенту у форматі новин.
- Друк та онлайн-медіа: ТОВ “Об’єднана редакція видань обласної газети “Кіровоградська правда”, співвласницею якої є депутатка облради та журналістка Олена Сідорова, підписала контракт на 300 тис. грн.
Газета взяла на себе зобов’язання опублікувати не менше 9252 см² журналістських матеріалів (приблизно 50–60 газетних сторінок) та 333 публікації в онлайн, соціальних мережах і телеграм-каналах. Частину контенту створювали власними силами, частину — передавали субпідрядникам, серед яких “Україна-Центр”, “21 канал”, “Олександрійський тиждень” та інші.
Кропивницька міськрада: кошти на ЗМІ та єдині документи
Міська рада, на відміну від ОВА, не скористалась можливістю надати відповідь у цифровому форматі. Хоч і дотримались строків, затребували оплату за сканування 301 аркуша документів — понад 1000 грн.
Згідно з частиною 4 статті 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, інформація суспільного інтересу має надаватися безкоштовно, навіть якщо обсяг доволі великий.
Незважаючи на відсутність договорів і платіжних документів, міськрада повідомила, хто займався піаром влади. Торік було укладено три ключові контракти:
- З ФОП Ганною Горобцовою — послуги з висвітлення у друкованих та онлайн-виданнях, серед яких «Україна-Центр», “Кіровоград24”, “Гречка”, “Перша електронна газета” та інші. Загальна сума – 889 тис. грн за понад 1200 новин.
- З ТОВ «Телерадіокомпанія TTV» — телепослуги загальною тривалістю 1040 хвилин, на суму 800 тис. грн.
- З ТОВ «Поліграф-Сервіс» — друк інформаційних бюлетенів «Кропивницька міська рада інформує». Вартість понад 460 тис. грн, за 48 номерів і 120 тисяч примірників.
Цікаво, що Ганна Горобцова, яка веде компанію підрядів, має зв’язки з політичною партією “Слуга народу” через свого чоловіка — працівника поліції та одночасно за депутатськими деклараціями отримує зарплату від обласної партії.
Маркування матеріалів від влади: у що заплутались редакції?
Питання позначення матеріалів, оплачених за контрактами на висвітлення роботи влади, лишається відкритим. Закон України “Про медіа” не прописує чітких правил чи вимог маркування текстів чи відео. Тому редакції погоджуються з замовниками на маркування з огляду на етику та доцільність.
“Минулий рік ми не маркували тексти, бо робили саме те, що було цікаво аудиторії, а не за вимогою чи замовленням,” — розповідає головна редакторка “Доступ медіа” Ольга Зима.
Подібної думки і редакторка “Гречки” Анастасія Дзюбак, яка каже, що міська рада не диктувала жорстких рамок щодо тематики, тож вибір матеріалів був вільним і редакційним.
За словами юриста ІМІ Володимира Зеленчука, більшість таких матеріалів можна вважати соціальною рекламою. Втім, для цього виду важливо, щоб у них не згадувалися посадовці. З цим часто виникають труднощі.
В майбутньому питання могли б урегулювати законопроєкт №12253, який пропонує виділити матеріали висвітлення діяльності влади в окрему категорію з власними вимогами до маркування. Також планують інтегрувати цю сферу до поняття “державна реклама”, для якої вже готують законодавчу базу.
Як реагують місцеві ЗМІ
- Редакції поки що уникають маркування матеріалів, навіть якщо це замовлення влади.
- Журналісти прагнуть працювати за законом, але чекають на чіткі правила від держави.
- Як стверджує редакторка “Кіровоградської правди” Наталя Маринець, у разі визначення концепції висвітлення діяльності влади в законі – редакції готові виконувати вимоги і відповідно маркувати матеріали.
“Закон прийде – буде і виконання,” — каже Наталя.
Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області
Думки, викладені тут, відображають виключно авторську позицію, яка може не збігатися з офіційною позицією видання.
