Президент США Дональд Трамп продовжує розробляти нові стратегії тиску на Іран, включно з позначенням Ормузької протоки як “нової території США” та введенням “найжорсткіших санкцій в історії” разом з економічними заходами для ізоляції Тегерана. Проте повної блокади Ормузької протоки з його боку не було досягнуто. США лише встановили маршрут, яким щоночі проходить до двадцяти суден.
Протягом місяців загострення конфлікту на Близькому Сході спостерігаються суттєві впливи на світові енергетичні ринки: від подорожчання нафти та природного газу до виходу Об’єднаних Арабських Еміратів з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). Ще одним наслідком кризи стало рекордно низьке заповнення газосховищ у Європейському Союзі напередодні опалювального сезону.
### Вплив ормузької кризи на Європейський Союз
– За перші 44 дні війни США та Ізраїлю проти Ірану європейські витрати на енергоресурси зросли більш ніж на 22 мільярди євро, як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Цей показник продовжує зростати.
– У травні Брюссель знизив прогноз економічного зростання ЄС на 2026 рік із 1,4% до 1,1%, а для зони євро – ще сильніше, до 0,9%.
– Перед початком війни в Ірані очікувалося помірне зростання економіки Євросоюзу та зниження інфляції, але після початку ескалації ситуація погіршилася. Річна інфляція наразі становить 3,2% і перевищує цільовий показник Європейського центрального банку у 2%. Головною причиною є зростання вартості енергоносіїв на тлі перебоїв у постачанні з регіону Перської затоки.
– У Єврокомісії називають це потрясіння на енергетичних ринках “другим шоком менш ніж за п’ять років” після кризового 2022 року, спричиненого російським вторгненням в Україну. Залежність блоку від імпортних викопних енергоресурсів залишається фактором його вразливості під час геополітичної напруги.
Брюссель прогнозує, що торгівля через Ормузьку протоку почне відновлюватися не раніше вересня 2026 року, але залишатиметься обмеженою до кінця року, а ціни на енергоресурси повернуться до базових рівнів не раніше 2027-го. У цьому разі інфляція може досягти 3,5%, а показники річного зростання ВВП ЄС упадуть до 0,7%.
Експерти з аналітичного центру Chatham House визнають, що навіть раптове відкриття Ормузу не усуне проблему енергетичної вразливості Європейського Союзу, який надмірно залежить від ненадійних і дорогих поставок природного газу.
### Низькі запаси газу напередодні зими
– З 2022 року, після значного скорочення обсягів постачання російського трубопровідного газу, ЄС збільшує імпорт скрапленого природного газу (СПГ) зі Сполучених Штатів. У 2021 році частка американського СПГ становила 28%, а до 2025 року має зрости до 58%, у першому кварталі 2026-го – 63%.
– Планувалося, що Катар стане основним постачальником СПГ, збільшивши експортні потужності та посівши друге місце у світі після США. Це б сприяло диверсифікації постачань незамінних енергоресурсів для Європи.
– Передбачалося, що зима 2026–2027 років пройде за умов низьких цін та відновлення промислового виробництва, але війна на Близькому Сході змінила плани.
– Іранські ракетні удари знищили 17% потужностей катарського газового комплексу в Рас-Лаффані, який виробляє близько 20% світового СПГ.
– Через бойові дії ціни на газ у ЄС зросли до 50–60 євро за мегават-годину, що вдвічі перевищує довоєнні значення. Навіть після початку перемир’я вартість газу залишилася високою – 60–65 євро за МВт-год.
– Такий різкий стрибок цін порушив традиційну схему закупівель газу напередодні зими. Зазвичай влітку ціни знижувалися, і до кінця жовтня накопичувалися близько 100 млрд кубометрів газу. Проте цього року ціна не знизилася, а рівень запасів газу в сховищах Євросоюзу є рекордно низьким – на початок серпня становив лише 60% від норми (60 млрд кубометрів).
– Експерти та учасники ринку переконані: рекомендований ЄС рівень заповнення сховищ на рівні 90% до початку опалювального сезону вже недосяжний. Якщо зима виявиться холодною, це призведе до стрімкого зростання цін і повторної енергетичної кризи.
– Російський спецпосланець Кирило Дмитрієв не приховує своєї радості, наголошуючи, що ЄС сам створив загрозу енергетичної кризи. У своїх соцмережах він опублікував графік заповнення сховищ і гіф із героями «Гри престолів» із підписом “рахунки близько”, натякаючи на зростання цін на газ та електроенергію.
– Енергетичний експерт Колумбійського університету Енн-Софі Корбо попереджає, що в кращому разі сховища будуть заповнені на 70–80%. Вона додає: “Якщо зима буде м’якою – загрози немає, але холод і відсутність вітру можуть спричинити серйозні труднощі”.
– До початку конфлікту у війні в Ірані США та Катар обіцяли збільшити обсяги поставок СПГ, і ціни закладалися з урахуванням прогнозованого надлишку. Європа не поспішала повністю накопичувати запаси, розраховуючи на здешевлення газу влітку.
– Однак затяжна війна та збільшення попиту в країнах Азії, зокрема через аномальну спеку і активне використання кондиціонерів, змінили ринок. Попит в азійському регіоні навіть перевищив очікування.
– До завершення іранського конфлікту ЄС залишатиметься в стані невизначеності, хоча аналітики з Оксфордського інституту енергетичних досліджень відзначають, що зафіксовані біржові ф’ючерси свідчать про потенційне зниження цін на газ уже у січні наступного року, що ставить під сумнів сенс заповнення сховищ влітку.
– Європейське агентство з співпраці регуляторів у сфері енергетики (ACER) впевнене, що значної кризи не трапиться. Завдяки інвестиціям у термінали регазифікації СПГ, які працюють у 27 країнах-членах ЄС, можна компенсувати сам дефіцит запасів, якщо пропозиція СПГ залишатиметься адекватною.
– Проте експерти наголошують, що ситуація нестабільна: наприклад, можливі нові удари по газопровідній інфраструктурі, урагани в США або інші форс-мажори здатні підняти ціни до ще вищих рівнів.
– Високі енергетичні тарифи та уповільнене накопичення запасів газу, спричинені проблемами імпорту та спекою, негативно вплинуть і на Україну, враховуючи обстріли її газової інфраструктури та складну підготовку до чергової зими, що неодмінно призведе до зростання вартості імпорту.
### Авіаційна галузь: катастрофи уникнули
– Війна на Близькому Сході і блокада Ормузької протоки спричинили подорожчання авіаційного палива, через що авіаперевізники були змушені зменшувати кількість рейсів та підвищувати ціни на квитки.
– У квітні та травні 2026 року представники авіакомпаній характеризували кризу як навіть гіршу за пандемічну, а експерти очікували системного дефіциту авіаційного пального в травні.
– Проте, після запровадження антикризових заходів, у червні ЄС оголосив про стабілізацію ситуації з поставками завдяки збільшенню імпорту пального з США та Нігерії.
– Різке подорожчання авіаційного пального суттєво ускладнює становище регіональних аеропортів і перевізників, оскільки це вигідні витрати становлять 25–30% операційних затрат, внаслідок чого деякі маршрути стають нерентабельними і згортаються.
– Єврокомісар з транспорту Апостолос Ціцікостас зазначив, що повний ефект підвищення вартості квитків відчують пасажири наприкінці 2026 року або на початку 2027-го, коли завершиться термін дії договорів хеджування. Наразі ЄС має стратегічний резерв авіаційного пального і готовий реагувати на подальші виклики.
– Він також підкреслив важливість припинення війни на Близькому Сході і відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку, оскільки ситуація загрожує не лише гуманітарній сфері, а й можливістю глобальної рецесії.
– Європейське агентство з безпеки авіації (EASA) попередило, що стійкий дефіцит авіапального може змусити євросоюзівські аеропорти та авіакомпанії застосовувати більш широко пальне Jet A замість стандартного Jet A-1, яке має нижчу температуру замерзання і широко використовується в Північній Америці.
– Хоча Jet A безпечно експлуатується у США та Канаді, в EASA висловлюють занепокоєння можливими помилками під час переходу, що можуть істотно ускладнити польоти, знизити запас міцності літака під час далекомагістральних рейсів і спричинити серйозні експлуатаційні проблеми.
### Глобальний дефіцит моторних олив
– Війна на Близькому Сході призвела також до глобального дефіциту сирої сировини для виробництва моторних олив.
– У перші місяці конфлікту найбільші європейські автовиробники, такі як Volkswagen та Stellantis, використовували накопичені ще до війни запаси мастильних матеріалів, що імпортувалися з регіону.
– Проте запаси вичерпано, а ціни на оливи групи III зросли втричі, перевищивши 4 тисячі доларів за тонну.
– Однією з основних причин дефіциту був березневий іранський удар по заводу Shell у Катарі, після якого постачальники розпродали залишки олив для США і Європи.
– Представники Argus Media вказують: кількість альтернативних постачальників зменшується, і навіть у разі миттєвого відкриття Ормузької протоки нові партії олив для Європи і США з’являться не раніше жовтня.
– Автовиробники активно шукають нових постачальників і розробляють змінені рецептури мастильних матеріалів, однак ринок залишається вразливим.
– Financial Times попереджає, що будь-які нові перебої у судноплавстві здатні збільшити дефіцит, що призведе до подорожчання замінників олив і збільшення строків технічного обслуговування автомобілів по всьому світу.
Таким чином, нинішня війна на Близькому Сході, блокада Ормузу та геополітична нестабільність суттєво впливають на енергетичну безпеку Європейського Союзу, як у сфері постачання газу, так і авіаційного пального і моторних олив, формуючи складний і непередбачуваний енергетичний ландшафт найближчих місяців.
