19 листопада у Тернополі сталася ракетна атака, яка забрала життя восьми дітей. Наймолодшому з них, Назарчику, було лише рік і два місяці, а найстаршим хлопцям — по 17 років. Загалом під час обстрілу загинули 38 осіб, серед яких діти та дорослі. Розслідування обставин трагедії триває досі, про що повідомляє редакція «20 хвилин».
У День пам’яті дітей, які стали жертвами збройної агресії російської федерації проти України, мешканці Тернополя згадують наймолодших, чиє життя обірвала російська ракета. Того фатального дня загинули шестеро дітей. Через кілька днів, 27 листопада, у лікарні померла 12-річна Андріана Унольт, а тіло 4-річної Софійки Попик знайшли під завалами майже через три тижні після атаки.
За кожним іменем у сумній статистиці стоїть дитина з її мріями, улюбленими іграшками, планами на майбутнє та близькими, які її любили. Сьогодні пам’ять про них живе не лише як про загиблих від війни, а як про яскраві особистості, які так рано пішли з життя.
### Каміла та Назарчик
5-річна Каміла та її молодший братик Назарчик, якому нещодавно виповнився лише рік, загинули під час ракетного удару на вулиці Стуса. Разом із ними загинула їхня мати Марія. Єдиним, хто залишився живим у родині, став батько Камаль, який у момент атаки також перебував у квартирі.
Рідні згадують Камілу як веселу, допитливу дівчинку, яка мріяла піти до першого класу та дізнатися про світ. Назарчик лише починав своє життя — для нього не встигло народитися багато мрій, але для батьків він був джерелом надії і радості.
На прощання з сім’єю зібралися сотні тернополян; люди приносили квіти, лампадки та молилися, віддаючи шану двом дітям і їхній мамі, яку пам’ятають як добру, світлу і чуйна людину.
### Давидко Долиняк
Серед загиблих дітей — чотирирічний Давид Долиняк, син родини, що пережила важку втрату. Під час ракетного удару загинув його батько Віталій, а також маленький Давид. Мати Тетяна і дві сестрички дитини перебували у реанімації.
Родина мешкала у багатоповерхівці на вулиці 15 Квітня, де удар повністю зруйнував квартиру, знищивши всі матеріальні цінності. Для підтримки матері та доньок було організовано благодійний збір, до якого долучилися друзі та небайдужі тернополяни. У школі №1, де навчалися старші доньки, відзначили, що восени планували віддати до школи й сина Давида.
### Амелія Гжесько
Друга загибла дитина — 2-В класниця школи №27, Амелія Гжесько. Вона загинула під час обстрілу, обіймаючи свою маму Оксану, з якою знайшли їх в обіймах. За офіційними повідомленнями, матір і донька загинули у пожежі внаслідок ворожого удару.
Амелія мала польське громадянство, і трагедію її смерті прокоментував Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, висловивши співчуття та підкресливши, що дівчинка ніколи не зможе здійснити жодної зі своїх мрій. На похороні зібрались рідні, друзі та сусіди, а школа назвала Амелію «ангелятком», який ніколи не сяде за парти і не зустрінеться з однокласниками.
### Руслан Бобик
Студент Технічного коледжу ТНТУ імені Івана Пулюя, Руслан Бобик, був душею коледжу, відзначають викладачі та друзі. Він був щирою, доброзичливою і життєрадісною людиною, активно займався волонтерством і підтримував усіх навколо. Кураторка групи згадує, що Руслан завжди цікавився справами товаришів і мав багато друзів по всьому коледжу.
Руслан мав глибокі знання про транспортні засоби і мріяв побудувати яскраве майбутнє. Тепер усі, хто його знав, сумують за втратою.
### Артем Малюта
Ще один 17-річний підліток, Артем Малюта, навчався у групі СЕГ-34 Тернопільського фахового коледжу ТНТУ. Артем мав стати випускником цього року, мріяв стати слюсарем з ремонту колісних транспортних засобів та електрогазозварником. Проте війна не дозволила йому здійснити ці плани.
Під час обстрілу постраждали також його батьки і сестра, які перебували у лікарні, а квартира повністю знищена.
### Андріана Унольт
12-річна Андріана Унольт померла через дев’ять днів після атаки, незважаючи на зусилля лікарів, які спершу рятували її у Тернополі, а потім у Львові. Того ранку вона разом з матір’ю Оленою і старшою сестрою Євою поспішала до укриття, коли вибухова хвиля накрила їхню родину.
В навчальному закладі Андріану пам’ятають як щиру, світлу та товариську дівчинку, яку любили вчителі та однокласники. Весь клас молився за її одужання й сподівався на повернення.
### Софійка Попик
Чотирирічна Софійка Попик вважалася зниклою безвісти майже три тижні. Її тіло знайдено 8 грудня під час розбору завалів будинку на вулиці Стуса. Поруч лежало тіло її матері, 35-річної Тетяни Попик, особу якої підтверджено за допомогою ДНК-експертизи.
Коли 25 листопада прощалися з бабусею Софійки — 54-річною Галиною Мацьків, рідні також молилися за спокій душі Тетяни та онучки, які ще на той час вважалися зниклими. На жаль, дива не сталося — мама і донька залишились під уламками зруйнованого будинку.
—
### Розслідування та цифри
За офіційними даними, унаслідок ракетного обстрілу Тернополя загинуло 38 осіб, серед яких восьмеро дітей. Також залишаються зниклими безвісти троє дорослих. Розслідування триває, у прокуратурі Тернопільщини повідомляють, що він не завершиться, поки не зберуть усі необхідні докази і не проведуть всі експертизи.
За інформацією державного порталу «Діти війни», від початку повномасштабного вторгнення загинуло щонайменше 707 дітей, ще понад 2540 отримали поранення. Однак реальна кількість жертв, ймовірно, більша через складнощі підрахунку в зонах бойових дій, тимчасовій окупації територій та непростий доступ рятувальників і правоохоронців.
—
Редакція висловлює щирі співчуття родинам загиблих дітей та всім, хто втратив близьких у цій трагедії. Світлої пам’яті героям, яких забрала війна.
Слідкуйте за новинами Тернополя у Telegram.
