Пожежники ліквідовують наслідки російського обстрілу в Києві 24 травня 2026 року.
Останніми днями західні медіа активно обговорюють переломний етап у російсько-українській війні. Вони наголошують, що завдяки застосуванню передових дронових технологій Україні вдалося не лише зупинити просування російських військ, а й здобути стратегічну перевагу. До того ж, успішні удари по російській промисловості дедалі більше виснажують Росію.
Разом із тим, видання The Economist зазначає, що зростаюче відчуття впевненості у здатності України витримати війну дає підстави Володимиру Зеленському розглядати можливість її продовження. Зокрема, видання цитує, що «Володимир Зеленський схиляється до ідеї тривалішої війни, оскільки зростає усвідомлення того, що Росія — із її палаючими нафтопереробними заводами, скрутним економічним становищем і незадоволеними провладними елітами — дедалі більше перебуває у стані нестабільності».
За інформацією The Economist, посилаючись на анонімні джерела в українському уряді, Зеленський нібито дав розпорядження готувати країну до війни ще на два-три роки. Водночас офіційні представники української влади категорично спростували цю інформацію. Представник із Банкової охарактеризував статтю як «фейкову та безпідставну», відзначивши, що це вже не вперше, коли у цьому виданні з’являються подібні необґрунтовані звинувачення на адресу України. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин також назвав твердження The Economist «інформаційною маніпуляцією».
У великому аналітичному матеріалі The Economist під назвою «Останній виклик для України — як зберегти надію» підкреслюється, що війна переходить у новий етап, під час якого Україна вперше за тривалий період набуває стратегічної переваги на полі бою:
– Лінія фронту стабілізується.
– Європейські країни надають фінансову підтримку.
– Україна трансформується у оборонну державу, розвиваючи власні дронові технології, які стають необхідними у світі.
Окрему увагу видання звертає на зміну моделі ведення бойових дій: Україна дедалі ефективніше проводить точкові удари по тилових цілях, зокрема по російській логістиці, складах та військовій інфраструктурі, розташованих далеко від лінії фронту, що суттєво виснажує противника.
The Economist також відзначає, що новини з фронту є найоптимістичнішими за останні роки. Хоч бої залишаються запеклими, українські командири впевнені, що завдяки використанню дронів вдалося розробити формулу, яка здатна зупинити наземний наступ Росії. Протягом кількох місяців Україна виводить із ладу російські війська швидше, ніж Кремль встигає їх замінювати, що підтверджує вкрай скорочений термін підготовки повітряно-десантних підрозділів РФ — лише 10 днів.
Згідно з оцінками, щомісяця Україна ліквідує або завдає тяжких поранень приблизно 35 000 російських військових. Метою є досягнення позначки в 50 000, що відповідає межі можливостей військової підготовки Росії і фактично стане точкою перелому в «арифметиці Путіна», як сподіваються українці.
Свою думку про неминучість переломного моменту у війні висловив також командир 3-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ Андрій Білецький, в інтерв’ю агентству Reuters. Він наголосив:
– Російська армія, хоч і досягла початкових успіхів після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, наразі виснажена і не здатна на масштабні прориви.
– Українські війська посилюють тиск на полі бою, що гальмує подальший наступ Росії.
– Протягом найближчих шести-дев’яти місяців можливе суттєве нарощування темпу бойових дій із боку України для того, щоб перехопити ініціативу на фронті.
– Перемога на сході, зокрема контроль над останніми неокупованими ділянками Донецької області, може змусити Москву піти на угоду.
– Для цього важливо захопити стратегічно важливі позиції та вести переговори з Росією з позиції сили, а не слабкості.
У контексті військових перспектив Білецький переконаний у реальності цих планів.
Колонка у New York Post, у співпраці з колишнім контрадміралом ВМС США Марком Монтгомері та аналітиком Томасом Гаррді з Фонду захисту демократій, також підкреслює, що Україна має набагато більше важелів впливу, ніж вважалося раніше. Автори вказують на такі ключові моменти:
– Росія просувається вперед дедалі повільніше, з великими витратами й ризиками.
– Україна завдяки технологічним інноваціям і використанню дронів здобуває перевагу на полі бою.
– Удари по російській логістиці, нафтопереробній інфраструктурі та оборонній промисловості стають дедалі результативнішими.
– Символічні жесті, такі як скорочений Парад Перемоги 9 травня в Москві, свідчать про ослаблення позицій Кремля.
– Водночас Путін не має наміру завершувати війну без значних поступок з боку України.
З цієї причини автори радять Сполученим Штатам не чинити додаткового тиску на Київ із вимогою нових компромісів, а навпаки — максимально посилити підтримку України у вигляді постачання озброєння, розвідувальних даних і економічного тиску на Росію. Політика має бути спрямована на те, щоб переконати Путіна у відсутності реальних шансів на перемогу.
Про переломну стадію війни нещодавно заявив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Під час неформального засідання Ради Україна–НАТО у шведському Гельсінгборзі він наголосив:
– Україна вже не просто звертається за допомогою, а виступає як активний контриб’ютор у сфері безпеки, донор і партнер, готовий ділитися досвідом із союзниками.
– Наразі країна перебуває у переломній фазі війни.
– Тиск на Росію посилюється.
– Україна міцно тримає оборону, і чисельна перевага РФ більше не є визначальним чинником у конфлікті.
Таким чином, нинішній етап війни позначається важливим стратегічним зсувом, який несе надію на подальші успіхи України у протистоянні агресору.
