Британський журнал The Economist опублікував глибоку аналітичну статтю, присвячену поточній стадії та можливим напрямам розвитку російсько-української війни. Редакція Texty.org.ua представляє переклад найбільш важливих уривків цього матеріалу.
—
### Війна, в якій Україна здобуває перемогу
За традиційними військовими та економічними показниками Україна мала б уже зазнати поразки. Вона протистоїть супротивнику, чия чисельність населення в 4,5 рази більша, територія — у 28 разів, а економіка — у 12 разів потужніша. Це протистояння вимагає високої винахідливості на військовому, соціальному, економічному й іноді політичному фронтах.
Останні повідомлення з передової є найоптимістичнішими за останні роки. Бої надзвичайно запеклі, проте українські командири впевнені, що їхні війська, керовані дронами, винайшли ефективну тактику для зриву наземних наступів Росії. Протягом кількох місяців українські сили виводять з ладу значно більше солдатів супротивника, ніж Кремль встигає мобілізувати нових бійців. Зокрема:
– Росія скоротила строк підготовки своїх нібито елітних повітряно-десантних підрозділів лише до десяти днів.
– Україна щомісяця ліквідує або нанось серйозні поранення приблизно 35 000 російським солдатам.
– Стратегічною метою є досягнення позначки в 50 000 втрачених російських військових на місяць — це максимум, на який розраховують можливості військової підготовки Росії і яка, за сподіваннями українських сил, стане переломною точкою.
Водночас Росія продовжує застосовувати величезні ресурси, але з дедалі меншим ефектом. Вона відстає щонайменше на два роки від раніше встановлених термінів для захоплення решти територій Донбасу, що є головним політичним завданням Кремля. Зокрема, бригадний генерал Павло Паліса, радник президента України, повідомляє, що Кремль поставив завдання вийти на адміністративні кордони Луганської й Донецької областей до осені.
При цьому Паліса відкидає цей прогноз, наголошуючи: «Не все на полі бою можна виміряти цифрами. Ми маємо перевагу в професіоналізмі, темпі дій, технологіях і моральному духу».
Ключовим чинником у досягненні успіхів стали покращення у застосуванні далекобійних безпілотних літальних апаратів. Ударні атаки середньої дальності зривають логістичні ланцюги супротивника; удари на великі відстані, спрямовані по стратегічних об’єктах — від нафтових баз до заводів зі збройовим виробництвом — інколи відбуваються на відстані понад тисячу кілометрів у глиб Росії. Важливу роль продовжує відігравати підтримка США, котрі передають розвідувальну інформацію, незважаючи на періодичні напруження у відносинах між країнами. Водночас приблизно 95% систем далекої дії розроблені і виробляються власною оборонною промисловістю України, що стрімко розвивається.
Військові вже відчувають позитивні результати:
– Зростає обсяг виробництва озброєння.
– Постачаються новітні зразки зброї.
– Проводиться методична кампанія з руйнування російських радарів та засобів протиповітряної оборони, які важко швидко замінити.
У Європі політичні лідери дедалі більше усвідомлюють, що їхня безпека напряму пов’язана з українською стійкістю — принаймні до моменту, поки власні збройні сили не будуть посилені й модернізовані. Це забезпечує гарантію економічної підтримки в найближчій перспективі. Зокрема:
– Після поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині блокування допомоги Євросоюзу стало менш можливим.
– Очікується надходження 90 мільярдів євро допомоги.
—
### Ціна війни
Незважаючи на обнадійливі успіхи, бойові дії, що відбуваються здебільшого на території України, завдають серйозної шкоди тилу країни. Руйнується критична інфраструктура, зокрема протиповітряна оборона, особливо протибалістична, має дуже обмежені можливості. Зокрема:
– Масований ракетний удар по Києву в ніч на 24 травня знищив щонайменше 40 об’єктів.
– Російські FPV-дрони продовжують порушувати цілісність цивільного життя в містах поблизу лінії фронту, таких як Херсон, Запоріжжя та Харків.
У зимовий період столиця була на межі повного блекауту, а у лютому система електропостачання знаходилася за крок від катастрофи, кажуть інсайдери. Світло вдалося зберегти завдяки стійкості та самовідданості працівників електромереж.
Незважаючи на значні виклики, економіка, підтримувана зростаючим оборонним сектором, продемонструвала найкращі показники, які можливо отримати в таких складних умовах. Для прикладу:
– Кількість працездатного населення скоротилася з 17 до приблизно 12 мільйонів.
Втрати в електропостачанні знизили темпи зростання ВВП цього року близько на 2,5 відсоткових пункти. Загалом поступове зростання економіки прогнозується на рівні приблизно 1,5%.
Керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут зазначає, що нині його більше турбують проблеми енергетики, ніж фронту. Люди втомлені, проте моральний дух залишається міцним; відсутність належної підготовки до наступного року може поставити це під загрозу.
Чмут підкреслює: «Війни ведуть не лише армії, а й суспільства. Якщо втрачається віра у нашу здатність витримати цю війну, зламається і воля до оборони».
Неопубліковане опитування громадських настроїв в Україні, проведене на замовлення американської неурядової організації, показало поділ суспільства на три групи:
– патріотично налаштовані — 46%,
– скептично помірковані — 36%,
– демотивовані — 18%.
Важливим фактором демотивованості є не лише травматичний досвід чи виснаження, а й широка корупція серед еліт та недовіра до державних інституцій.
Відчутні суперечності виникають також через несправедливості у мобілізації. Попри те що нестача солдатів стала менш гострою, а за останній рік українська армія успішно виконала плани з призову, певні проблеми залишаються:
– На сучасному полі бою лише невелика частина воїнів вступає в прямий бій із ворогом — 5-кілометрову ділянку можуть утримувати всього кілька бійців.
– Для тих, хто перебуває у зоні безпосередніх бойових дій, служба часто схожа на вирок.
– Страх перед такими призначеннями, іноді застосовуваними як покарання за самовільне залишення служби, підриває мотивацію проходження служби.
Міністр оборони Михайло Федоров пропонує підвищити оплату праці на передовій та розширити міжнародний рекрутинг для залучення добровольців. Наразі примусова мобілізація залишається основним методом комплектування, при цьому її проведення далеко не завжди відбувається м’яко. У таких містах, як Одеса й Дніпро — де мобілізаційні кампанії були найжорсткішими — багато чоловіків призовного віку уникають служби.
Внутрішньополітична ситуація створює значний ризик для майбутніх перспектив країни. На початку війни національна єдність була майже беззаперечною, принаймні у публічній площині. Проте згодом:
– Виклики воєнного часу та корупційні скандали знову розкололи суспільство.
– Зокрема, один із скандалів пов’язаний із приблизно 100 мільйонами доларів і участю представників оточення президента.
Ці події викликали перші серйозні протести під час війни і призвели до відставки впливового заступника президента — Андрія Єрмака в листопаді минулого року. У травні йому було офіційно оголошено підозру.
Політична атмосфера наближається до гарячкової, схожої на передвиборчий період без можливості справжнього волевиявлення — проведення виборів під час війни неможливе, хоча президент Зеленський і надалі планує їх організувати.
Незважаючи на значну мужність і гнучкість у дипломатії, Зеленський лишається вразливим до критики. Інсайдери відзначають, що замість формування уряду національної єдності відбувається поступовий перехід до відчуженого, бюрократичного стилю керівництва. Ряд джерел наголошує:
– Офіс президента контролює більшість медіа-простору, в тому числі анонімні акаунти в соціальних мережах, що використовуються для дискредитації політичних опонентів.
– «Зеленський не терпить сильних персон», — стверджує високопосадовець розвідки, додаючи, що навколо президента побудовано культ лояльності.
—
### Війна без очевидного завершення
На початку року мирні переговори за посередництва США створювали враження можливого укладання складної угоди, за якою Україна мала б відступити з контрольованих територій Донбасу в обмін на сумнівні гарантії безпеки. Однак Путін так і не затвердив конкретну пропозицію, і ця ідея втратила актуальність. 22 травня США офіційно оголосили про припинення участі в перемовинах. Оптимістично налаштовані інсайдери прогнозують можливе відновлення переговорів наприкінці літа.
Найімовірнішим сценарієм залишається продовження бойових дій аж до того моменту, поки одну зі сторін не буде виснажено чи змушено капітулювати.
Точка перелому для Росії залишається невідомою. Серед помітних проблем — наростаюче невдоволення населення, застій економіки, підвищений тиск санкцій і удари з боку України. Державний бюджет країни рятує виграш війни в Ірані, а високі ціни на нафту принесуть Росії додаткові 60 мільярдів доларів у 2026 році. Проте невідомо, як тривалий буде цей ресурсний запас.
За повідомленнями джерел у владі, президент Зеленський наказав готуватися до ведення війни ще щонайменше два-три роки. В Україні вважають, що вона здатна продовжувати боротьбу так довго, скільки знадобиться.
З огляду на все, Україна, ймовірно, постане як пошкоджена, але все ще функціонуюча демократія та нова середньорозвинена держава: менш багата, травмована війною, але при цьому впевнена у власній ідентичності.
—
### Теги:
мобілізація | російсько-українська війна | стратегія і тактика | стійкість | удари по РФ | фронт
