Чи скасують обов’язкові іспити в українських школах? Що каже МОН і як реагують депутати

У спробах полегшити вступні випробування для майбутніх студентів Україна знову опинилася в центрі гострої дискусії. Міністерство освіти і науки виступає проти змін, які можуть послабити вимоги до абітурієнтів. Чому відомство не збирається відмовлятися від ключових предметів і що насправді приховано за ініціативами депутатів — розбираємо докладно.

Поточний формат іспитів та суперечки в парламенті

На момент червня 2026 року національний мультипредметний тест (НМТ) залишається основним шляхом для вступу до вишів. Абітурієнти здають тести з української мови, математики, історії України та ще одного предмета за вибором упродовж одного дня. Така система забезпечує збалансовану перевірку знань.

Проте у Верховній Раді з’явилися напружені дебати: група нардепів на чолі з Юлією Гришиною пропонує законопроєкт №15254–1, який би зробив математику предметом на вибір із 2027 року замість обов’язкового. Оксен Лісовий, міністр освіти і науки, відкрито виступив проти цієї ініціативи.

Чому МОН не підтримує зміни

За словами голови МОН, вища освіта вимагає від студентів базових навичок логічного мислення та уміння оперувати з алгоритмами, які безпосередньо перевіряються через математику. Він підкреслив, що будь-який вступний тест повинен забезпечувати:

• Основні уміння читати та писати;
• Володіння арифметикою;
• Вибірковий предмет, що відповідає професійним інтересам студента.

«НМТ – це формат, пристосований до воєнного часу. У перспективі повернемося до ЗНО. Втім, незалежно від формату, математика залишається обов’язковою», — наголосив Лісовий.

Під сумнів також не підпадає історія України, що вважається незамінною для формування національної свідомості серед молоді.

Маніпуляції довкола складності тестів та цифри, які не відповідають чуткам

Ще одне джерело хвилювань – скарги у соцмережах, нібито цьогорічні тести з математики виявилися надто складними. Міністр освіти категорично відкинув такі твердження, охарактеризувавши їх як частину інформаційної війни проти української молоді.

За його словами, ця паніка створена, щоб:

1. Збити з пантелику абітурієнтів;
2. Сприяти масовому виїзду молоді за кордон;
3. Підірвати довіру до вітчизняної системи освіти.

Важливо розуміти, що статистика показує інший бік медалі: не більше 20% вступників не долають мінімальний прохідний бал. Це означає, що завдання абсолютно досяжні для тих, хто вивчав шкільну програму.

Водночас штучне зменшення складності іспитів не вирішить проблему конкуренції за державні місця, а лише призведе до підвищення середнього балу без збільшення якості підготовки.

Альтернативні шляхи після школи

Для випускників, яких лякає надмірний стрес під час іспитів, Міністерство радить звернути увагу на професійно-технічну освіту. Ринок праці активно потребує фахівців із різних спеціальностей, а такі заклади зараз користуються неабиякою популярністю.

Цікаво, що сам Оксен Лісовий починав свій освітній шлях саме у сфері професійної освіти, що не завадило йому досягти відмінного результату у кар’єрі та здобути вищу освіту.

Голос народу та майбутнє української освіти

Очевидно, що навколо реформування вступної кампанії та системи освіти загалом точиться багато суперечок і спекуляцій. Втім, важливо зберегти фокус на якісній підготовці молоді до реалій сучасного світу, забезпечуючи базові компетенції та враховуючи різні шляхи розвитку кожного учня.

Тож чи готові ми до змін – це не лише питання законодавства, а й ставлення суспільства до знань, складу тестів та цінності освіти взагалі.