Когнітивні загрози переступили межі окремих країн і регіонів, адже найбільші автократії світу здійснюють скоординовані інформаційні операції. У той же час демократичні держави поки що не створили ефективної інфраструктури когнітивної безпеки.
Про побудову такої системи йшлося на панельній дискусії «Міжнародна стійкість демократій перед автократичним впливом», проведеній 21 травня в рамках п’ятого Kyiv Stratcom Forum, організованого Центром стратегічних комунікацій. У заході взяли участь заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, директор Департаменту планування політики та стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС) Метью Ріс, керівниця відділу стратегічних комунікацій МЗС Франції Мелодін Аллер, керівник Страткому МЗС Румунії Андрій Цирня та директор інформаційного агентства ІА «Укрінформ» Сергій Череватий. Модератором дискусії був заступник керівника Центру стратегічних комунікацій Микола Балабан.
Балабан наголосив, що поширені раніше поняття «пропаганда», «фейкові новини», «мови агресії» і «маніпуляції» залишаються актуальними, проте вже не повністю описують масштаби проблеми. Сьогодні йдеться про боротьбу в когнітивній сфері, де автократії, зокрема Росія, намагаються зламати демократичний потенціал, розпорошити довіру та змусити суспільство сумніватися в здатності діяти й існувати. Більш того, це не локальна, а глобальна загроза – скоординований і технологічно розширений інструмент, що глибоко пов’язаний із дипломатією, безпекою, мас-медіа, публічними комунікаціями та міжнародною політикою.
Зокрема була висвітлена роль України як головної арени випробування російської інформаційної війни, яка, особливо після початку повномасштабного вторгнення, набула світового розмаху. Модератор поцікавився у заступниці міністра закордонних справ Мар’яни Беци, як із української дипломатичної точки зору Росія використовує інформаційний вплив для формування міжнародної політики, зменшення підтримки України та послаблення демократичної єдності.
Російська пропаганда, за словами Беци, була потужною та адаптивною вже протягом багатьох десятиліть, постійно підлаштовуючись під політичні реалії різних періодів. Особливо активізувавшись після 2014 року, а потім після повномасштабного вторгнення 2022 року, Москва запровадила різноманітні наративи для різних світових регіонів:
– У Європі Росія прагне підірвати трансатлантичну єдність.
– В Африці та Латинській Америці вона апелює до комуністичного спадку Радянського Союзу.
Мар’яна Беца заявила:
> «Це війна демократій проти авторитарних режимів, війна не лише за Україну, а й за Європу, глобальну безпеку та правовий порядок. Російські наміри виходять далеко за межі України та Європи. Вона є екзистенційною у плані існування демократії та її перемоги над автократіями».
Вона підкреслила, що авторитарні режими мають значне фінансування і повноцінну інституціоналізацію у веденні когнітивної війни – їхні державні апарати спрямовані на вплив не лише на власне населення, а й на аудиторії інших країн, при цьому демократичні обмеження морального і правового характеру на них не розповсюджуються.
Особливу увагу вона приділила російським інформаційним кампаніям, які сприяють поширенню наративу про нібито перемогу Росії у війні. Цей меседж активно просувається в Африці, Латинській Америці, США та інших країнах. Водночас Україна здатна перемогти за наявності достатньої кількості озброєння та засобів протиповітряної оборони. Беца наголосила, що країна зараз перебуває у новому сильнішому стані завдяки унікальним технологіям, зокрема дроновим, і виступає не лише як об’єкт агресії, а й як контриб’ютор у сфері світової безпеки.
Росія, за словами Беци, використовує тему викрадення українських дітей як елемент інформаційної війни. Вона повідомила, що близько 20 тисяч українських дітей були викрадені, а Україна повернула приблизно дві тисячі. Цей процес є надзвичайно складним, адже Росія не відмовилася від своїх основних цілей – знищити Україну як націю чи державу. Україна внесла проєкт резолюції до Генеральної асамблеї ООН у грудні 2025 року, спрямований на повернення українських дітей, проте його ухвалення виявилося непростим через просування Росією протилежної ідеї про нібито «право» викрадати дітей за ради «безпеки» з одночасним звинуваченням України у подібних діях.
У її словами:
> «Це новий елемент інформаційної сфери – використання Росією питання дітей і людського виміру війни для досягнення геополітичних інтересів і послаблення західної підтримки».
Основна мета російської пропаганди на великих територіях, серед яких Африка, Латинська Америка, Європа і США, – послаблення підтримки України, зниження санкційного тиску, зменшення допомоги з протиповітряної оборони та зміна сприйняття війни. Наприклад, представник Росії в ООН Василь Небензя публічно рекламував тезу про те, що українці та росіяни – «одна нація». Хоча така позиція не сприймається в Європі, вона іноді має вплив у інших регіонах із меншим усвідомленням причин війни.
Російські наративи поступово трансформувалися з 2014 по 2022 рік і після початку повномасштабного вторгнення, зокрема:
– Спочатку Росія намагалася подати конфлікт як внутрішній в Україні.
– Наразі пропагує ідею, що війна – результат провокації Заходу і загроза для Росії.
Мар’яна Беца також розповіла про діяльність Української комунікаційної групи у Варшаві та співпрацю з партнерами, такими як ЄС і НАТО, у протидії дезінформації. Україна акцентує увагу на країнах Глобального Півдня, формує позитивний образ у Латинській Америці, Африці й Азії, а також аналізує спільні загрози для демократичного світу.
У свою чергу, керівниця відділу стратегічних комунікацій МЗС Франції Мелодін Аллер розповіла про набутий досвід своєї країни у протидії маніпуляціям, захисті демократичної відкритості та свободи слова. Вона наголосила, що Франція розвиває власний інструментарій боротьби з інформаційними операціями, зокрема систему Viginum, при цьому дотримуючись моральних і законних обмежень, що відрізняє демократичні підходи від авторитарних методів.
За її словами:
– У Франції не застосовують цензуру чи контроль інформаційного простору.
– Відмовляються від поширення дезінформації, не фінансують журналістів за подібні матеріали.
Після України Франція є однією з найбільш уражених російськими інформаційними операціями країн. Вони уважно моніторять як зовнішній, так і власний інформаційний простір за допомогою мережі посольств і спеціальних аналітичних структур.
Для боротьби з мовою ворожнечі та фейковими новинами створено акаунт French Response у соцмережі X (раніше Twitter), який публікує спростування дезінформації про Францію, Європу та їхніх партнерів. Згодом ініціативу поширили і на TikTok, щоб охопити молодшу аудиторію.
За словами Аллер:
> «Ми не лише обороняємося від російської дезінформації щодо України, а й активно просуваємо власні комунікаційні кампанії, які розширюють стратегічне бачення і цілі».
Підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів Франції. Для цього реалізовано кілька інформаційних кампаній, спрямованих на посилення підтримки в французькому суспільстві, а також розвивають стійкість громадянського суспільства і незалежних медіа, що виконують значущу роль у протидії дезінформації. Однак Франція не діє поодинці – вона тісно співпрацює з європейськими партнерами і міжнародними інституціями.
Румунський представник Андрій Цирня підкреслив регіональну роль своєї країни, розташованої на стику Чорного моря, Молдови, України та Балкан. Румунія, за його словами, є міцною «фортецею» європейської безпеки, і дестабілізація країни неминуче позначається на Україні.
Він зазначив:
– Москва концентрує свої зусилля на Румунії, прагнучи підірвати прагнення України до суверенітету та демократії.
– Російські інформаційні операції спрямовані проти окремих країн і загалом на європейську аудиторію.
– В імперській логіці Кремля основна мета – створення роз’єднаності та дестабілізації регіонів.
Цирня також акцентував, що зовнішня пропаганда Кремля слугує інструментом для формування підтримки всередині Росії. Йому потрібне відлуння цих наративів у європейських голосах для підсилення внутрішнього впливу.
Він зробив акцент:
> «Російські наративи — органічна складова пропаганди, спрямованої на підтримку режиму в Москві. Війна з Україною мотивується виключно внутрішніми інтересами правлячої еліти, без стратегічних підстав».
Румунський дипломат вважає, що Росія суттєво програє у пропагандистській війні, хоча окремі локальні зіткнення можуть бути програніми, зокрема в регіонах, де Кремль інвестував у мережі впливу ще з радянської доби — Латинська Америка, Африка. Однак світ відкриває очі на ці загрози.
Він також зазначив, що союзники Румунії, зокрема Японія, Канада та Південна Корея, дедалі активніше обговорюють вплив російських спроб дестабілізації демократій. Демократичні країни удосконалюють власні інструменти не лише для оборони, а й для інформаційного наступу.
Цирня підкреслив спроби Росії ізолювати своє населення від глобального інформаційного простору, зокрема шляхом створення окремого російського інтернету, що може призвести до повного відключення Росії від світових мереж.
Директор ІА «Укрінформ» Сергій Череватий розповів про створення в рамках Європейського альянсу інформаційних агентств комітету з протидії дезінформації, який він очолює з 2024 року. До альянсу входять агентства з 33 європейських країн, а в роботу комітету включилися представники німецького DPA, Agence France-Presse та австрійського APA.
Череватий повідомив, що було проведено масштабне дослідження впливу російської дезінформації на діяльність усіх європейських агентств, результати якого наразі залишаються непублічними і перебувають на стадії узгодження.
Він наголосив, що Україна максимально використовує всі можливості для боротьби проти російської пропаганди, зокрема на майданчику провідних європейських новинних агентств.
За його словами:
– У 2022 році було досягнуто призупинення участі російського ТАСС у роботі альянсу.
– Триває робота над повним виключенням ТАСС із організації, що потребує підтримки трьох четвертих голосів.
– Українська сторона веде інтенсивні переговори з партнерами з Великої Британії, Німеччини, Румунії, Словаччини тощо з метою зменшення впливу Росії у міжнародних професійних медіаорганізаціях.
Заступник керівника Центру стратегічних комунікацій Микола Балабан звернувся до Метью Ріса з ЄСЗС з проханням окреслити, як змінилися російські спроби впливати на європейський інформаційний простір і руйнувати єдність між Європою та Україною.
Представник ЄСЗС виділив три напрями інформаційної війни проти України:
1. Росія проти України.
2. Росія проти Європи.
3. Демократії проти автократій.
За його словами, інформаційні операції інтегровані з когнітивними та іншими заходами впливу, спрямованими на розділення єдності України, ЄС та трансатлантичних зв’язків. Євросоюз все чіткіше усвідомлює масштаби і інтенсивність загрози та поступово переходить від етапу аналітики до активних дій.
Ключові аспекти цього підходу:
– Розбудова оперативної картини для всіх демократій.
– Спільний обмін аналітичними стандартами та методиками.
– Забезпечення єдиної термінології для ефективного реагування.
– Акцент на позитивній історії партнерства між Україною та ЄС, зокрема в рамках кампанії «Ми — Європа», що позиціонує Україну як надійного партнера з ресурсами, терпінням і спільними інтересами.
Ріс зазначив:
– Російські інформаційні кампанії мають значне фінансування, однак їхні обіцянки часто не виконуються, і країна втрачає позиції.
– Росія перебуває у глибинній фінансовій кризі, чому шкодять санкції.
– Важливо просувати меседж про ослаблення Росії навіть серед скептиків.
– ЄС розвиває співпрацю з НАТО, G7 та міжнародними партнерами.
– Запущено програму підготовки тренерів з інформаційних операцій у секторі оборони.
– Обговорюються нові стратегії щодо Росії та посилення партнерської співпраці для отримання доказів та застосування санкцій.
– Незважаючи на санкції, телеканал Russia Today досі присутній в інформаційному просторі ЄС.
Він наголосив, що Україна має унікальний досвід протидії інформаційній агресії і розвиває партнерства в цій сфері з НАТО та європейськими структурами, готуючи спільні дослідження російських дій. Україну запросять до системи швидкого раннього попередження для обміну інформацією та посилення спроможностей у боротьбі з дезінформацією.
Учасники дискусії мали змогу ставити питання. Член правління Суспільного Андрій Таранов поцікавився панелістів, якою є позиція Європи щодо забезпечення справедливих голосів на соціальних платформах, що зараз широко використовуються, і чи існують плани з розуміння алгоритмів їхньої роботи.
Мелодін Аллер відповіла, що головна проблема полягає у діяльності самих платформ:
– Франція і ЄС ведуть інтенсивну роботу, спрямовану на змусити платформи брати на себе відповідальність за розповсюджуваний контент.
– У Франції функціонує орган Arcom, який відповідає за нелегальний і насильницький контент онлайн.
– Велика кількість проблем пов’язана саме з діяльністю платформ.
Андрій Цирня додав, що важливим інструментом є регулювання відповідно до Digital Services Act (DSA), хоча цей механізм не ідеальний і країни ЄС ще навчаються його практичному застосуванню:
– DSA є нормою на рівні ЄС, але застосування здійснюють національні органи.
– Вибори у Румунії показали, що через чисельну діаспору, яка підпадає під вплив російських кампаній, національні органи мають окремо працювати з платформами.
– DSA не охоплює всі країни регіону, наприклад, Молдова не є членом ЄС, отже законодавство там не поширюється.
– Контент, визнаний незаконним у одній країні, не завжди автоматично видаляється на інших територіях.
Представниця Міжнародного центру Української перемоги Влада Думенко підняла питання, коли європейські політики звернуться безпосередньо до своїх суспільств із наголосом, що Росія атакує ЄС, і яку роль відіграє підвищення відчуття терміновості серед населення.
Мелодін Аллер відповіла, що це є ключовою проблемою, на яку президент Франції Емманюель Макрон багаторазово вказував:
– Ведеться масштабна робота з інформування громадян про дії Росії у Франції.
– В контексті війни від 7 жовтня 2023 року відмічалися акти провокації – наприклад, нанесення синіх зірок Давида на будівлях, що мали на меті розпалювати антисемітизм і розколювати суспільство.
– Французька сторона оприлюднила спеціальний звіт з аналізом цих кампаній і їхнього зв’язку з екосистемою Doppelgänger.
– Пізніше неподалік мечетей було знайдено свинячі кістки, що також увійшло до публічних звітів.
– Ці дії мають великий вплив, і зараз французьке суспільство дедалі більше усвідомлює причетність Росії.
Представниця «Української призми» Ольга Чижова поцікавилася, чи існують дієві механізми передачі українського досвіду когнітивної стійкості європейським партнерам і яким є внесок України в європейську оборону.
Андрій Цирня заявив, що співпраця між Україною та країнами Європи вже відбувається у різних форматах, зокрема:
– Тісна координація з українським МЗС, в тому числі у двосторонньому та тристоронньому форматах (з Молдовою і Польщею).
– Спільне розуміння впливу когнітивної лінії бойового зіткнення на свідомість населення.
– Співпраця проходить у межах НАТО, ЄС і напряму з Україною.
– Україна інформована про дії Росії не лише в регіоні, а й на Близькому Сході, в Азії та Тихоокеанському регіоні.
Заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца підтримала думку про важливість міжнародних механізмів і додала:
– Україна починає застосовувати нові технології, такі як дрони, а також когнітивні спроможності для боротьби.
– Існують додатки до угод з Румунією та іншими країнами щодо безпеки.
– Проте потрібна ширша двостороння співпраця з Єврокомісією та іншими міжнародними організаціями для передачі українських уроків за кордон.
– Є проєкт відповідних ініціатив, але питання потребує подальшого розвитку.
Команда «Детектора медіа» протягом двадцяти років виконує роль наглядача за українськими медіа, забезпечуючи аналіз якості контенту та стимулюючи дотримання професійних і етичних стандартів, щоб інформація була правдивою та повною. Для підтримки цієї роботи та розвитку Спільноти активних і небайдужих читачів, які зацікавлені у формуванні якісної журналістики та мають змогу фінансово сприяти, команда «Детектора медіа» запрошує долучатися й підтримувати проєкти, що мають особливе значення в сучасних умовах.
