Виробничі обмеження та невизначеність щодо військового бюджету США спричиняють масові розпродажі акцій оборонних підприємств на глобальному рівні, незважаючи на триваючі збройні конфлікти на Близькому Сході. Про це повідомляє Financial Times.
Акції провідних американських оборонних корпорацій — Lockheed Martin, Northrop Grumman, RTX, L3Harris та General Dynamics — зазнали зниження після удару США по Ірану наприкінці лютого. При цьому зростання використання боєприпасів за останні два місяці підкреслило проблеми зі стриманими темпами виробництва.
Директор з інвестицій компанії Grey Value Management Стівен Грей пояснює ситуацію наступним чином:
– США використовують боєприпаси значно швидше, ніж їх встигають виготовляти.
– Оборонні підприємства отримують частину фінансування наперед, проте прибуток з’являється лише після поставок.
– Через тривалість виробництва інвестори сумніваються, що вартість акцій повинна суттєво зростати без швидкого прибутку.
За рік до початку конфлікту акції Lockheed Martin, Northrop Grumman і RTX зросли приблизно на 50%, що було пов’язано з бюджетними ініціативами адміністрації Дональда Трампа, які передбачали збільшення оборонних витрат, а також через постійну нестабільність в Україні і на Близькому Сході.
Аналітик Melius Research Скотт Мікус підкреслює важливу роль RTX, зокрема її підрозділу Raytheon, який виробляє ракети Tomahawk. Він вважає, що компанія має всі шанси стати одним із найбільших вигодонабувачів війни з Іраном і зростання оборонних бюджетів. За його словами, бюджетний запит Пентагону на 2027 рік передбачає:
1. Збільшення фінансування закупівлі ракет на 189%.
2. Посилення попиту на високотехнологічні озброєння.
Northrop Grumman, як головний підрядник виробництва бомбардувальника B-21 та міжконтинентальної балістичної ракети Sentinel, за словами Мікуса, скористається підвищенням геополітичної напруженості і розповсюдженням ядерних озброєнь.
Обидві компанії у своєму звіті за перший квартал повідомили про зростання продажів, посилаючись на високий попит на свої оборонні системи. Генеральна директорка Northrop Grumman Кеті Ворден зазначила:
«Зростання нашого оборонного бізнесу забезпечується збільшенням попиту на твердопаливні ракетні двигуни, високоточні боєприпаси загалом і тактичні ракети».
Втім, після цього акції Northrop Grumman і RTX знизилися приблизно на 10%, а акції Lockheed Martin упали приблизно на 5%.
Інвестори також почали виводити капітали з біржових фондів, орієнтованих на оборонний сектор, віддаючи перевагу більш стабільним галузям — енергетиці та комунальним послугам. Це суперечить очікуванням, що війна на Близькому Сході сприятиме зростанню акцій американських оборонних компаній.
– З початку конфлікту з фонду iShares US Aerospace & Defense ETF, який має активи на суму близько 14 мільярдів доларів і фокусується на найбільших оборонних підприємствах США, було виведено майже 1 мільярд доларів.
– Така динаміка відповідає стратегічній поведінці ринку, яку Мікус називає «купуй під час напруги — продавай під час війни».
– Подібна ситуація спостерігалася після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році та після вторгнення США в Ірак у 2003 році.
Передбачається, що за останні два місяці США використали близько 1000 ракет Tomahawk у операціях проти Ірану — приблизно у 20 разів більше, ніж 58 ракет, закладених у бюджеті ВМС на цей рік.
Аналітик оборонного та авіаційно-космічного сектору Bank of America Рон Епштейн відзначає, що потреба у поповненні запасів США лише поглибить проблему відставання в темпах виробництва через обмежені потужності, з якими уже стикаються провідні оборонні підприємства. За його словами:
– Обмеження зростання доходів цих компаній визначатимуть не питання попиту, а можливості виробництва.
У квітні колишній президент Дональд Трамп анонсував бюджетну пропозицію, що передбачає зростання військових витрат США на 50% — до 1,5 трильйона доларів у 2027 році. Однак аналітики відзначають, що інвестори налаштовані скептично через сильну політичну опозицію.
Епштейн підкреслює:
«Бюджет у 1,5 трильйона доларів не закладений у ринкові ціни, оскільки інвестори усвідомлюють, наскільки довгим і непередбачуваним є цей процес, особливо з урахуванням проміжних виборів, які лише ускладнюють ситуацію».
Водночас високопосадовці адміністрації Трампа, зокрема міністр оборони Піт Гегсет, поєднують вимоги щодо зростання оборонного фінансування з жорсткою критикою великих підрядників за затримки і перевищення витрат у програмах, обіцяючи кардинальні реформи закупівельної системи Пентагону.
Останнім часом адміністрація також вела переговори з автомобільними гігантами General Motors і Ford щодо їхньої можливої участі у ланцюгах постачання озброєння США.
Популярність дронів і автономних ракет у війні з Іраном спричинила припущення, що великі оборонні компанії можуть втратити частину ринку на користь нового покоління більш доступних оборонних технологій.
За останні тижні інвестиційний інтерес до європейських оборонних акцій також ослаб. Індекс MSCI Europe Aerospace and Defense у березні зазнав падіння на 9,2%, що є найбільшим місячним спуском за останні п’ять років.
– Акції чеської компанії CSG, нещодавно вийшовшої на біржу, впали майже на третину з початку конфлікту.
– Німецькі Rheinmetall і Renk втратили близько 10%.
– Шведська Saab знизилася приблизно на 12%.
– Французька компанія Thales також зафіксувала падіння після публікації неоднозначного фінансового прогнозу.
Аналітик Vertical Research Partners Роберт Сталлард пов’язує це з невизначеністю, викликаною війною, а також із побоюваннями, що «пік оборонних витрат» вже досягнуто.
Він зауважує:
– «Які перспективи зростання у разі бюджетного запиту Пентагону із збільшенням на 50% щороку, особливо на тлі несподіваного військового конфлікту?»
– У Європі періодично виникають тривоги щодо можливого завершення війни в Україні і її впливу на оборонні витрати, особливо у країнах із обмеженими бюджетами, таких як Франція та Велика Британія.
