У Полтавській обласній раді відбулося засідання робочої групи, що займається розглядом пропозицій зі створення музею окупації радянської епохи. Куратором заходу виступив перший заступник голови облради Олександр Лемешко. Вже на початку дискусії учасники відзначили: з моменту останньої зустрічі суттєво змінилися обставини, отже і сама концепція збереження історичної пам’яті, а також назв робочої групи потребують корекції. Акцент було зроблено на актуалізації ключових питань.
Ініціально планувалося визначити найдоречнішу назву проекту, окреслити структуру віртуального порталу, обговорити розроблення технічного завдання та збирання архівних матеріалів.
У ході дискусії учасники дійшли згоди, що назва має максимально чітко відображати суть проєкту та не обмежуватися лише радянським періодом. Адже сучасна російська агресія є безпосереднім продовженням імперської та радянської політики пригнічення України.
Назвали такі важливі тематичні блоки, які можуть лягти в основу майбутнього порталу:
- пам’ять про захисників і захисниць України, а також про мирних громадян, чиї життя забрала війна;
- військові операції, зокрема спротив російській агресії на території Полтавщини: документування подій «Гадяцького сафарі», діяльність перших загонів самооборони у лютому-березні 2022 року тощо;
- трагічні події та руйнування в регіоні: хронологія та фіксація ракетних обстрілів, зокрема ударів по Кременчуку та Полтаві;
- гуманітарна складова: висвітлення роботи рятувальників (ДСНС), медичних працівників, волонтерів і інших.
Окрім цього, робоча група зосередила увагу на технічних аспектах реалізації ініціативи. Серед найважливіших пропозицій виділили дві:
- Створення відкритої платформи, що дозволить кожному зареєстрованому користувачу завантажувати спогади, відео- та фотоматеріали про загиблих і значущі події.
- Залучення спеціалістів для систематизації наповнення порталу, щоб інформація була впорядкованою та структурованою, а не хаотичною.
Створення порталу або сайту віртуального музею – комплексне та відповідальне завдання, наголосила завідувачка науково-дослідного відділу музеєзнавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Фесик. За її словами, потрібно ухвалити єдиний стандарт роботи: розробити чіткі анкети, встановити формат світлин і забезпечити якісне оцифрування матеріалів. Просте завантаження фотографій користувачами не здатне забезпечити створення масштабного історичного ресурсу.
У якості вдалих прикладів цифровізації пам’яті були наведені реалізовані кейси у Диканьці, Горішніх Плавнях та інших куточках Полтавської області.
За підсумками роботи робоча група ухвалила детально опрацювати найближчим часом усі юридичні, історичні та технічні пропозиції. Передбачено також залучити до реалізації ініціативи представників Полтавської обласної військової адміністрації та громадськість.
Матеріал підготувала:
Віолета Скрипнікова
