unmatched consumption of water, energy, and waste

Written By: author avatar Христина Горда

24 Червня, 2026

Штучний інтелект і його приховані витрати для планети: екологічна правда у цифрах

Майже чотири роки тому світ став свідком революції, яка стартувала з появою ChatGPT. Цей прорив у сфері штучного інтелекту відкрив шлях до нових технологічних горизонтів, але нового дослідження ООН проливає світло на тіньові сторони — величезна екологічна ціна, яку може заплатити наша планета та людство.

Як штучний інтелект навантажує ресурси Землі

За прогнозами експертів, до кінця 2030 року галузь штучного інтелекту може споживати величезну кількість води, що прирівнюється до добових потреб 1,5 мільярдів людей. Крім того, зростаюча індустрія створюватиме мільйони тонн електронних відходів, а розрив між країнами, які контролюють потужності обчислювальної техніки, та тими, що відстали, стане ще глибшим.

Основне джерело енергоспоживання — користувачі, а не тренування моделей

Цікаво, що найбільше споживання енергії не пов’язане з навчанням великих моделей, а з повсякденним використанням штучного інтелекту мільярдами користувачів.

  • До 2030 року дата-центри можуть витрачати близько 945 терават-годин електроенергії щорічно.
  • Це майже утричі перевищує спільне споживання електроенергії Пакистаном, Бангладешем і Нігерією – країнами із населенням понад 650 мільйонів.

Таке астрономічне споживання тягне за собою додаткові витрати — потребу у великих об’ємах води для охолодження та виробництва енергії, а також величезну площу землі для розміщення електростанцій і інфраструктури.

Площа землі, зайнята AI індустрією, дивує масштабом

Дослідники оцінюють, що до кінця десятиліття AI-галузь поглине понад 14 500 квадратних кілометрів — це майже у 12 разів більше площі Нью-Йорка, у 9 разів більша за Лондон і приблизно дві третини території Ізраїлю.

Де криється справжня проблема енергоспоживання

Незважаючи на загальне уявлення, що енергія витрачається переважно на тренування масштабних моделей на кшталт ChatGPT, реальний тягар лежить на користувачах:

  1. 80-90% споживання енергії припадає на щоденну взаємодію з AI-системами.
  2. Популярний AI-сервіс обробляє приблизно 2,5 мільярда запитів за день, споживаючи сотні гігават-годин електроенергії на рік.
  3. Розробка більш ефективних чіпів не знизить проблему через «ефект відскоку» — удосконалення роблять технології доступнішими, а отже, їх потреба в ресурсах зростає.

Широкий екологічний контекст: вода, земля та відходи

Одне лише зменшення викидів вуглецю не вирішує загальну проблему. Використання відновлюваних джерел енергії може знизити вуглецевий слід, але при цьому підвищити споживання води й збільшити площі під інфраструктуру, особливо в регіонах із дефіцитом ресурсів.

В деяких країнах дата-центри вже зараз становлять значну частку споживання електроенергії, а в інших нові об’єкти активно витрачають воду, іноді навіть під час посух.

Зростання електронних відходів — ще одна загроза

За прогнозом, до 2030 року інфраструктура штучного інтелекту генерує до 2,5 мільйонів тонн електронних відходів щорічно — велика частина з яких потрапить у країни з недостатньою системою утилізації.

Водночас зростає добування сировини для виробництва чіпів та AI-прискорювачів, що спричиняє значну шкоду навколишньому середовищу і загострює проблеми порушень прав людини у зонах видобутку.

Глобальна нерівність у розподілі AI-потужностей і її наслідки

Понад 90% обчислювальних ресурсів для AI сконцентровано в США та Китаї. Водночас понад 150 країн досі не мають значної AI-інфраструктури.

Цей розрив — не лише економічний. Поки одні країни отримують вигоду від технологічної революції, інші несуть основний екологічний тягар видобутку, виробництва електроенергії і утилізації відходів без подібних переваг.

Який шлях обрати для відповідального розвитку штучного інтелекту

Автори дослідження наголошують, що не пропонують зупиняти розвиток штучного інтелекту. Натомість закликають спрямувати зусилля на його більш відповідальне та екологічно свідоме впровадження.

Їхні рекомендації включають:

  • Підвищення прозорості та ефективності систем.
  • Міжнародну співпрацю задля зменшення впливу на довкілля.
  • Врахування потреб дата-центрів у воді, енергії та землі вже на етапі планування.

Крім того, користувачі теж можуть впливати на ситуацію, обираючи додатки з меншим навантаженням на ресурси, що допоможе зменшити загальний екологічний слід.

Категорії Без категорії

різне