Куба на межі змін: президент закликає до «термінової» реформи економіки
Президентський заклик до трансформації економічної моделі
Президент Куби Мігел Діас-Канель у понеділок висловив нагальну потребу у перевантаженні країни та її економічної системи. Його заяви пролунали на фоні посиленої енергетичної блокади, введеної попередньою адміністрацією США, що загострила гуманітарну кризу на острові. У промові перед Радою міністрів він наголосив, що вже настав час для суттєвих змін у соціально-економічній структурі нації.
За словами Діас-Канеля, потрібно надати міським адміністраціям та приватному сектору більше свободи в управлінні. Крім того, він закликав активізувати іноземні інвестиції у сфері енергетики та докорінно переглянути масштаби державного апарату.
Нові виклики і відповідь влади
Кубинські керівники вже давно обіцяють реформувати центрально керовану економіку, проте боязнь втратити політичний контроль неодноразово гальмувала процес. На сьогоднішній день ситуація стала вкрай складною через жорсткі санкції і блокади, які позбавили країну основних ресурсів.
- Від середини року США заборонили поставки палива з Венесуели, головного постачальника нафти для Куби, встановивши тарифи на країни, що проводять такі операції.
- Це призвело до глибокої енергетичної кризи, що паралізувала значну частину економіки.
- Уряд був змушений зменшити навчальні години, скасувати планові операції в лікарнях, урізати громадський транспорт і обмежити продаж бензину.
Через це багато кубинців змушені пересуватися пішки або на велосипедах, а вартість продуктів швидко зростає через затримки імпортних вантажів у портах.
Політичний фон і тиск ззовні
Загострення відносин між США та Кубою почалося після військових дій американців проти Венесуели та Ірану – найближчих союзників Куби. Провладні та опозиційні кола всередині країни по-різному сприймають можливість інтервенції: хтось боїться вторгнення, а інші прагнуть повалення комуністичного режиму.
Минулого тижня Дональд Трамп навіть натякнув на можливий «дружній захват Куби», підкресливши, що його адміністрація веде переговори з кубинською владою.
Заохочення до співпраці та приватизації
У своїй промові Діас-Канель не тільки закликав до макроекономічної стабілізації, а й підтримав більш тісну взаємодію муніципалітетів з приватним сектором. Він також закликав активізувати інвестиції від кубинців, які проживають за кордоном, і підвищити виробництво продовольства на країні, яке за останні роки значно впало.
З початку 2021 року в країні почався плавний перехід до розвитку приватних підприємств. Зараз дозволено створювати невеликі і середні бізнеси з обмеженням у 100 працівників.
- Приватний сектор розширився, відкривши доступ до власності у будівництві, легкій промисловості, харчовій галузі та IT-секторі.
- Також офіційно дозволено відкривати ресторани, готелі, бари та приватні таксі.
- Проте багато експертів сумніваються, що ці кроки достатні для глибоких змін без радикального ослаблення ролі держави в економіці.
За словами деяких фахівців, нинішні ініціативи нагадують швидше косметичні зміни, які не зачіпають суті проблем.
Думки представників бізнесу та політики
Підприємець і депутат кубинського парламенту Карлос Мігель Перес Рейес вважає виступ президента корисним, але недостатньо конкретним. Він наголошує на необхідності чіткої дорожньої карти з пріоритетами, відповідальністю та чіткими термінами виконання.
Цей заклик підтримує і американський політик Марко Рубіо, який напередодні сказав про можливість поступових економічних і політичних змін на острові. За його словами, Куба потребує змін, які не мають відбутися миттєво, а стати результатом зрілого та реалістичного процесу, схожого на те, що спостерігається у Венесуелі.
