Тегеран у вогні: масовані атаки США та Ізраїлю змінюють обличчя столиці Ірану
Руйнування та паніка в житлових кварталах
Ряди багатоповерхівок майже на межі руйнації. Блок за блоком міста встелені розірваним металом, уламками скла та обгорілими сторінками паперів. Медичні палати у лікарнях залишились без вікон, ліжка покриті цеглою та уламками.
Такі картини стали реальністю в Тегерані у понеділок, коли Сполучені Штати й Ізраїль посилили свою атаку на Іран. Місцеві жителі описують ситуацію, а численні відео й знімки підтверджують масштаби руйнувань. Після триденного небаченого бомбардування напруга лише зростає, кажуть мешканці столиці.
Термінова евакуація біля в’язниці Евін
Пізно увечері військові Ізраїлю заявили про негайну потребу евакуації мешканців округи навколо відомої в’язниці Евін — місця ув’язнення політичних в’язнів. “Триматися в цьому районі смертельно небезпечно”, — попередили військові.
Незабаром після заяви, жителі Тегерана відчули потужні вибухи, що стрясали місто.
Цілі повітряних ударів та їхній вплив на місто
Атаки були спрямовані на офіси державного телебачення на вулиці Валї Аср, неподалік колишнього парламенту у центрі, а також на інші райони Тегерана, повідомляють офіційні ЗМІ та місцеві мешканці.
Під час прямої трансляції у форматі “міська рада” у соцмережах мешканці міста раптом почули рев винищувачів, вибухи та крики, що порушили спокійний вечір.
Один із місцевих, Камран, у листуванні з журналістом розповів: “Цьогорічні удари надзвичайно сильні. Здається, летять бункерні бомби — вибух за вибухом.” Через побоювання за безпеку він попросив не вказувати своє повне ім’я.
Зазвичай багатолюдний і гамірний Тегеран у понеділок був непомітно тихим. Продуктові магазини, аптеки та безліч інших крамниць були зачинені, вулиці і траси — порожні.
Втеча та безвихідь: шукаючи безпеки
Багато жителів покинули місто, шукаючи притулок у горах або на півночі країни, біля Каспійського моря. Проте не всім вдалося вирватися або знайти безпечне місце.
Свідки та користувачі соцмереж описують справжній хаос і паніку, коли родини швидко збирають свої речі в пакети, поспішно залишаючи бомбардувані райони. Виникає логічне питання: куди тікати?
- Небезпека, здається, чатувала звідусіль;
- вулиці міста були порожніми, але виїзні шляхи забиті транспортом;
- повсюди в місті стояли блокпости з силовиками й агентами розвідки, які перевіряли документи і оглядали речі.
Ясаман, фотограф 40 років, розповіла по телефону: “Вибухи були дуже близько цієї ночі і сьогодні вранці. Я вже четверту ніч поспіль не можу спати.”
Точна кількість жертв і масштаби трагедії
Поки невідомо, скільки загинуло людей тільки у столиці, однак загалом по країні число жертв уже сягає щонайменше 555, заявили в Товаристві Червоного Півмісяця Ірану у понеділок.
Серед постраждалих щонайменше 175 людей, багато з них — діти, котрі загинули під час атаки на школу на півдні країни.
Життя на межі — у столичному мегаполісі
Тегеран – величезне місто з населенням понад 10 мільйонів жителів. Комерційні, державні та військові установи тут практично не відокремлені від житлових кварталів, що робить цивільних вразливими під час обстрілів.
Арсенал цілей уже розширено у порівнянні з раніше: від ракетних баз та ядерних об’єктів перейшли до урядових будівель, офісів телерадіокомпаній, управлінь безпеки та поліції.
Державний секретар Марко Рубіо попередив: “Найсильніші удари ще попереду”.
Димові стовпи в різних частинах міста тепер стали частиною його щоденного вигляду, з’являючись і вдень, і вночі.
Переплетіння квартир, лікарень та шкіл
Насім, жителька столиці, розповіла по телефону: “Тегеран — місто, де все тісно переплетено: у межах одного кварталу можуть стояти школа, відділення поліції, лікарня, а навколо — багатоквартирні будинки”.
Вона згадує вибух у неділю ввечері, який відбувся, коли вона стояла біля вікна. Сильна детонація породила величезну червону кулю напруги та диму, що потрясло будівлю і пошкодило стіну у її вітальні. “Я думала, ось-ось зруйнується наша квартира. Це було жахливо”, — додала вона.
Пошкодження культурних пам’яток і медицини
Напад влучив у телевежу державного мовлення навпроти лікарні Ґанді. Приватна клініка, відома лікуванням безпліддя, зазнала суттєвих пошкоджень і була змушена евакуювати пацієнтів, у тому числі немовлят у інкубаторах, повідомили Міністерство охорони здоров’я Ірану і медики.
Президент лікарні доктор Мохаммад Хасан Бані Ассад відзначив: “У нас новонароджені, було восьмеро пацієнтів у реанімації, двоє — у критичному стані. Жінки, які народжують, ембріони у відділі репродукції”.
Одна з найстаріших будівель міста — палац Голестан — також постраждала: пошкоджено відоме залізне озеро та симетричний перський сад палацу, який зберігався з 1404 року та пережив багато історичних потрясінь, але був болісно поранений ударами поруч розташованого відділення поліції.
Відомі експерти вважають, що якщо бойові дії зруйнують історичні пам’ятки та культурні цінності, це буде сприйматись місцевими як напад не лише на військові об’єкти, а й на цивілізацію та національну пам’ять Ірану.
Трагічний фон війни
Конфлікт розгортається на тлі глибокої травми суспільства після жорстокого придушення протестів взимку, під час яких загинуло понад 7 тисяч осіб за даними правозахисних організацій.
Причиною протестних рухів стала економічна криза, посилена санкціями США, корупцією і поганим управлінням. Згідно з офіційними даними, інфляція сягнула близько 60%
Тепер на додачу до економічних труднощів і протестів мешканці країни стикаються з новою і невідомою загрозою.
Життя у тіні вибухів: голоси очевидців
Ехсан, учений 36 років, поділився: “Звичайні люди страждають. Навіть якщо їх не вбивають і не калічать, втрата дому чи бізнесу у такі часи — це дуже боляче і важко відновитись.”
А досі столиця, що зазвичай наповнена гаміром, із зачиненими крамницями і немов замерзлими в часі, залишається полем боротьби між життям і смертю.
