Жертви й безсилля: як Нігерія бореться з хвилею жорстоких нападів
Жахливі події в селі Воро: послання смерті від Боко Харам
Одного холодного січневого вечора в нігерійському селі Воро сільський старійшина Умар Біо Саліху отримав лист, що викликав жах. Людина, викрадена джихадистами, передала йому шматок пошарпаної папери з рукописним посланням від терористичного угруповання Боко Харам. У листі бойовики вимагали таємної зустрічі та дозвіл на проповіді в цій здебільшого мусульманській громаді.
Старійшина одразу повідомив про це місцеві спецслужби, які є аналогом ФБР у Нігерії. Та через три тижні село та сусіднє село жахливо зазнали нападу: бойовики вбили близько 200 людей протягом приблизно 10 годин. На жаль, військові прибули лише після того, як нападники покинули територію, розповідають очевидці та сам пан Саліху.
Незважаючи на потужну армію – проблеми з безпекою залишаються
Нігерія має одну з найбільш численних та добре фінансованих армій на континенті, яка часто бере участь у миротворчих операціях та запобіганні державним переворотам у Західній Африці. Проте на внутрішньому фронті військові регулярно не справляються із завданням захисту сільських районів від смертельних атак.
Аналітики виділяють декілька ключових причин таких провалів:
- виведення значних коштів із бюджету на безпеку;
- недостатня чисельність військових для покриття широкої території країни;
- корупція на різних рівнях силових структур;
- пріоритетність охорони VIP-персон на шкоду охороні звичайних громадян.
Останнім часом губернатор Замфари, епіцентру насильства, відверто заявив: «Безпека – це не їхній пріоритет». Ці слова добре ілюструють ситуацію із захистом населення.
Інтервенція США і роль місцевої влади
За останніми даними, в Нігерію направлено сотні американських військовослужбовців, які мають допомагати в ідентифікації потенційних терористичних цілей для ударів по них. Ця акція пояснюється заявами колишнього президента США Дональда Трампа про те, що насильство в країні є проявом християнського геноциду, хоча жертвами стають і християни, і мусульмани.
Правозахисники та експерти наголошують, що нігерійські силовики часто мають розвіддані про напади заздалегідь, але не вживають своєчасних дій для їх запобігання.
Поминальні історії: Воро і Яльвата – болючі приклади невдач
У сусідньому селі Воро, де пан Саліху отримав погрозливий лист, жахи не закінчилися. Напад на село 3 лютого зібрав понад 100 бойовиків на мотоциклах. Вони катували і вбивали молодих чоловіків, підпалювали будівлі й вели розправу протягом майже 10 годин. Звернення до військових під час нападу залишилися без результату — допомога прийшла уже після втечі терористів.
За цей час пан Саліху втратив двох синів, а інші члени родини потрапили у заручники. Відмінили також і військовий пост, який раніше стояв у Воро, хоча місцеві жителі неодноразово просили підсилення.
Трагедія Яльвати: цинізм і байдужість влади
Яльвата — більш християнське село в центральній частині Нігерії — теж стала жертвою масового нападу. За півроку до трагедії у грудні 2024 року, місцевий фермерський керівник Гбонгбон Денніс направив офіційного листа із попередженням про наближення «небезпечних, сумнозвісних та смертоносних бандитів». Йому вдалося навіть вказати імена ватажків цих нападників.
Попри це, реагування на загрозу було слабким і несвоєчасним, що підтверджують документи та свідчення. У червні, під час нападу, жителі намагалися сховатися в продуктових магазинах, які бойовики підпалили, а вогонь і кулі забрали життя багатьох із них.
Свідки трагедії, як-от Юкейма Девід, який втратив дружину і трьох дітей, описують той день як найстрашніший момент у житті, ознаменований не лише жорстокістю нападників, але й відсутністю своєчасної допомоги від місцевої поліції та військових.
Відсутність відповідальності і політична байдужість
Після цих жахливих подій жоден високопоставлений командир нігерійської армії не був притягнутий до відповідальності. Настільки характерна бездіяльність змушує експертів говорити про глибоку системну проблему.
Деякі причини цього стану:
- занадто велика територія з важкодоступним рельєфом для оперативного реагування;
- військова бюрократія і відсутність чіткої координації дій;
- корупційні схеми, завдяки яким зброю та ресурси часто нелегально перепродують злочинцям;
Президент Нігерії Болла Тінубу, який розпочав свою каденцію у 2023 році, пообіцяв покласти край нерозбірливому насильству. Однак, за словами місцевих мешканців, реальний прогрес поки що дуже скромний.
