Україна разом із міжнародними інституціями активно прагне притягнути Росію до відповідальності за руйнування культурної спадщини, спираючись на положення Гаазької конвенції 1954 року та її протоколів. Водночас держава не тільки імплементує ці міжнародні норми, а й експериментує з новими інструментами захисту, зокрема Ad hoc моніторингом та посиленим захистом об’єктів, які вперше були застосовані під час повномасштабної війни.
Про це в коментарі Громадському радіо розповіла експертка з охорони культурної спадщини Регіонального центру прав людини та національна координаторка з імплементації Гаазької конвенції 1954 року в Україні, Ліна Дорошенко.
Гаазька конвенція 1954 року визначає культурні цінності як рухомі й нерухомі об’єкти, а також місця їх зберігання — зокрема музеї, бібліотеки, архіви. Вона охоплює сукупність важливих культурних об’єктів, у тому числі ансамблі. В українському законодавстві цей термін використовується у законі про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, але в повсякденній мові частіше уживається поняття «культурна спадщина». Остання включає предмети культурного, наукового, етнографічного та археологічного значення. Захист цієї сфери регулюється низкою законів, серед яких:
– «Про культуру»;
– «Про охорону культурної спадщини»;
– «Про охорону археологічної спадщини»;
– інші нормативно-правові акти.
За словами Ліни Дорошенко, Україні надзвичайно важливо демонструвати, що навіть в умовах активної війни вона впроваджує положення Гаазької конвенції та її протоколів. Водночас держава має ініціювати оновлення цих документів, оскільки вони не враховують усіх сучасних викликів.
Україна активно адаптує міжнародні стандарти та співпрацює з іншими країнами. Зокрема, фахівці консультувалися з колегами з Франції, Нідерландів, США та Великої Британії при створенні спеціального підрозділу в складі Збройних сил, який націлений на захист культурних цінностей. Вперше цей підрозділ було сформовано саме під час активної фази бойових дій, і він став першим серед таких у світі. Спочатку українські експерти перебирали досвід іноземних колег, проте виявилося, що він не завжди підходить. Нині ж українські фахівці діляться своїми напрацюваннями з партнерами.
Додатково Ліна Дорошенко відзначила, що Україна першою внесла об’єкти культурної спадщини до міжнародного списку об’єктів під посиленим захистом у воєнний період. Такий статус значно підсилює відповідальність за пошкодження цих об’єктів. До того ж, держава застосувала інноваційний механізм Ad hoc моніторингу, який уже використали після пошкодження будівлі Держпрому в Харкові: місія ЮНЕСКО здійснила обстеження, надала рекомендації, і на їхній основі було розпочато роботи з ліквідації наслідків. Аналогічні випадки пошкоджень під посиленим захистом зафіксовано у Києві, Одесі та Львові.
Спільно з міжнародними експертами Україна працює над створенням фонду для збереження культурної спадщини, а також над розробкою стандартів евакуації, відновлення та документування пам’яток.
Особливу увагу Дорошенко привернула до проблеми впливу вибухових хвиль на культурні об’єкти. Вона пояснила, що діючі стандарти ЮНЕСКО не повністю враховують цей фактор. Руйнування відбуваються не лише внаслідок прямих ударів, але й через вібраційні та акустичні коливання, які також завдають значної шкоди пам’яткам. Україна ініціює проведення наукових досліджень для інтеграції цих аспектів у міжнародні протоколи реагування.
За даними Міністерства культури, наразі пошкоджено 1723 об’єкти культурної спадщини, з яких 45 зазнали повного знищення. Крім того, постраждала культурна інфраструктура: близько 2524 об’єктів було пошкоджено або зруйновано. Варто зазначити, що йдеться лише про нерухому спадщину. Щодо рухомих культурних цінностей, за інформацією міністерства, понад 1,7 мільйона таких об’єктів перебувають на тимчасово окупованих територіях, хоча за іншими оцінками їхня кількість може сягати 2,4 мільйона.
Ліна Дорошенко також звернула увагу на проблему масштабних незаконних археологічних розкопок на окупованих територіях, точних масштабів яких наразі не можливо визначити. За різними даними, від початку війни окупаційні сили вивезли понад 1700 об’єктів культурної спадщини. Останні оцінки збитків та потреб для відновлення показують, що:
– збитки у сфері культури й туризму складають близько 4,5 мільярдів доларів;
– загальні втрати сягають 31,9 мільярда доларів.
Що ж стосується відновлення, експертка пояснила, що сучасні технології та цифрові архіви можуть бути ключовими у відбудові зруйнованих пам’яток. Водночас значно складніше повернути рухомі культурні цінності, які були викрадені або підмінені. Для цього необхідно мати чітку інформацію про існуючі об’єкти, однак Україна стикається з проблемами ведення обліку: значна кількість архівів не була оцифрована вчасно. Через це під час пограбувань російськими військовими вилучають не лише експонати, а й облікові документи, що полегшує легалізацію вкрадених предметів на окупованих територіях і ускладнює їх повернення.
Наприкінці березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України у розділі «Викрадена спадщина» на порталі War&Sanctions оприлюднило нові докази злочинів російських окупантів проти української культурної спадщини. Відповідна інформація містить:
– дані про сім осіб та два музеї на тимчасово окупованих територіях, що причетні до незаконних археологічних робіт, спотворення історії та виправдання російської агресії;
– серед фігурантів — Едуард Кравченко й Віталій Войтенко, наукові співробітники «донецького республіканського краєзнавчого музею». Вони брали участь у нелегальних археологічних розкопках на тимчасово окупованих територіях Донеччини, у Приазов’ї та районі Донецького кряжу. Кравченко очолював такі експедиції, а Войтенко є учасником збройної агресії проти України в лавах Збройних сил Російської Федерації;
– Констaнтин Могільовський — заступник міністра науки й вищої освіти Російської Федерації та співголова Російського історичного товариства, яке активно поширює викривлені історичні наративи для виправдання війни та окупації українських територій.
Українська розвідка також повідомила про 20 культурних об’єктів, викрадених на тимчасово окупованому Кримському півострові з археологічних пам’яток, зокрема з некрополя Киз-Аул і кургану «Госпітальний». Також було зафіксовано вивезення цінностей окупантами з Новокаховської міської картинної галереї та заповідника «Кам’яна Могила».
У Головному управлінні розвідки підкреслили, що системно працюють над викриттям осіб та інституцій, які маніпулюють історією й легалізують окупацію українських земель, а також над поверненням викрадених культурних цінностей до України.
