Трамп відкладає масштабне військове загострення з Іраном: причини та наслідки
Тимчасове призупинення воєнних дій через обмежені ресурси Пентагону
Президент Дональд Трамп вирішив поки що відкласти плани щодо різкого нарощування американських військових дій проти Ірану. Однією з головних причин стало серйозне занепокоєння з приводу виснаження запасів Пентагону – особливо протиракетних перехоплювачів Patriot і інших засобів повітряної оборони на Близькому Сході. Ця загроза до виснаження важливих оборонних ресурсів була ключовим фактором у прийнятті такого рішення, повідомляють чиновники адміністрації США.
Окрім нестачі оборонних засобів, влада враховує ризики ескалації конфлікту, можливе загострення відносин з основними союзниками в Затоці, які також є потенційними цілями для Ірану, а також економічні труднощі й зростання криз у сфері енергетики та біженців.
Роль порад генерала Дена Кейна та оцінка обстановки
Генерал Дэн Кейн, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, у приватних розмовах попереджав про те, що хоча відновлення масштабних бойових дій з Іраном технічно можливе, воно поставить під загрозу наявні інтерцептори, необхідні військовій Команді Центрального командування в регіоні. Прес-секретар генерала утримався від коментарів щодо порад, які він дає президентові.
Пресдиректор Білого дому Стівен Чеунг підтвердив, що Трамп завжди підтримував дипломатичне вирішення конфлікту, але готовий використати всі можливі варіанти у випадку продовження терористичних дій Ірану в Ормузькій протоці чи проти союзників. Він додав, що Ірану “варто серйозно замислитись над домовленістю, інакше наслідки будуть передбачуваними”.
Проблеми та перспективи дипломатії у конфлікті
Президент США вже понад п’ять місяців зіштовхується з питанням, як продовжувати війну з Іраном, особливо в контексті відновлення проходу через Ормузьку протоку, де знову зростають ціни на газ через нові загострення за останні два тижні. Зусилля дипломатії провалилися, а останні удари США не змогли суттєво стримати військову активність Ірану.
Незважаючи на серйозні плани щодо ескалації, мало хто у найближчому оточенні Трампа вважав це розумним кроком. Один із високопосадовців зазначив, що відновлення великих військових операцій навряд чи змусить Іран повернутися до переговорів.
Навпаки, атаки об’єднують Іран і спрямовують увагу лідерів країни на зовнішнього ворога, що лише посилює їхню єдність.
Поточна ситуація на фронті та дипломатичний контекст
Зменшення активності та напруженість у регіоні
Після двотижневого загострення, у суботу між США та Іраном спостерігалося певне зниження активності, хоча напруження залишається високим через спалахи насильства між підтримуваними Саудівською Аравією силами і хуситами, що діють під впливом Ірану в Ємені. Після 13 ночей безперервних атак на Іран, американські війська не проводили бойових дій у нічний час суботи.
Перед цим, у п’ятницю, Трамп заявляв, що військові готові до масштабніших ударів, але при цьому він не виключав дипломатичне рішення конфлікту:
«Ми готові до бою, але ведемо переговори, тому можливо буде точка неповернення, а можливо й ні».
Це засідання відбулося на тлі кризи у підході до Ірану після провалу хисткого перемир’я та меморандуму про взаєморозуміння, що мав повернути країни за стіл переговорів для довгострокового роззброєння ядерної програми Ірану.
Пентагон готується до нової фази бойових дій
За інформацією декількох американських військових керівників, Трамп схилявся до початку першого етапу багатоступеневої кампанії бомбардувань. Вона мала на меті знищити берегові радіолокаційні станції, пускові установки протикорабельних ракет, флот атаки малих іранських катерів, а також інші об’єкти, причетні, на думку Пентагону, до атак на комерційні судна в Ормузькій протоці.
В останній час до регіону були перекинуті додаткові війська, озброєння і матеріальні засоби, а також наносилися удари по залізничних мостах, які використовуються цивільним населенням, але водночас забезпечують постачання іранських військових сил у південній прибережній зоні. Розглядалось також збільшення ударів по енергетичних об’єктах і ядерних об’єктах, зокрема горі Пікекс Маунтен.
У інтерв’ю Axios Трамп зізнавався про думки щодо “величезної атаки, більшої за всі попередні” і що рішення вже близько.
Проте ближче до п’ятниці президент тимчасово відмовився від цих планів, ймовірно, під впливом порад військових, які наголошували на критично низькому запасі боєприпасів для захисту баз в Йорданії, Кувейті, Бахрейні та ОАЕ. Ці бази в останні два тижні опинялися під потужними іранськими ударами, а масштабний контрудар міг спровокувати жорстку відповідь і ще більше ускладнити ситуацію з обороною повітряного простору.
Економічні та дипломатичні заходи США проти Ірану
Зниження військових запасів і посилення санкцій
За даними The New York Times, у квітні Пентагон використав понад 1200 перехоплювачів Patriot, кожен вартістю понад 4 мільйонів доларів, що суттєво виснажило запаси. Ситуація лише погіршилася у подальші місяці, за словами військових джерел.
Тим часом, радники Трампа, серед яких і Джаред Кушнер, переконані, що краще продовжувати тривалі переговори та економічний тиск, який несе менші ризики.
Обмеження у морській торгівлі та санкції проти фінансистів
Обмеження на морське судноплавство в Іран перекриває поставки, але ефекти від цих дій неоднозначні. Після підписання меморандуму у червні, Ірану вдалося відновити частину поставок нафти, головним чином до Китаю. Ця нафта зараз доставляється, тому ефект економічного тиску трохи затримується.
Міністр фінансів США, Скотт Бессент, заявив про приблизно 40% зниження закупівель сирої нафти Китаєм. Це значно зменшило нафтові доходи Ірану.
Останні санкції було накладено на дев’ять компаній і чотирьох осіб, пов’язаних із мережею іранського фінансиста Бабака Занджані, що також перебуває під санкціями.
