Люди виснажені війною, тому допомога військовим, зокрема через донати, почала зменшуватися. Водночас потреби захисників залишаються високими. Важливо, що підтримувати армію продовжують одні й ті самі люди, які поступово вигорають. Відтак все більше нових осіб має долучатися до допомоги, аби підтримати військових та дати їм зрозуміти, що вони не залишилися сам на сам із викликами фронту.
Про менш очевидні, але дуже необхідні речі на фронті розповів військовослужбовець 2-го штурмового батальйону 5-ї окремої штурмової бригади Станіслав Старостенко, відомий під псевдо “Юрист”. У ексклюзивному інтерв’ю для «24 Каналу» він зокрема описав специфіку роботи операторів дронів на позиціях та висловив свою думку щодо можливого зниження мобілізаційного віку.
### Які неочевидні речі потрібні військовим на фронті?
Станіслав розповів, що з початку війни він уникав появи в публічному просторі, адже вважав себе звичайним солдатом, без особливої інформації для суспільства. Проте, зі зменшенням донатів і зростанням потреб зрозумів, що громадськість часто не розуміє, чим саме можна допомогти. Тож став активнішим у соціальних мережах для того, щоб роз’яснювати ці потреби.
Він навів конкретні приклади:
– Волонтер надсилає шматок сала, але не забезпечує його правильного зберігання та пакування. Солдат пояснює, що сало потрібно нарізати, упакувати в зіп-пакети, тоді його можна безпечно доставити на передову.
– Потреба в сітках для маскування антен пілотів є специфічною: необхідні сітки розміром 1х6 метрів, а не 6х8, як для танкістів. Волонтери іноді питають, чому солдати не можуть порізати сітки самі, але на позиції це неможливо через постійну небезпеку від ворожих дронів.
– Величезне значення має так звана «пупирка» — повітряно-бульбашкова плівка, якою обгортають вантажі, що скидають з безпілотників, щоб вони не розбилися після падіння. Держава таку плівку не забезпечує.
Важливим ресурсом на фронті є також ізострічка — вона використовується для ремонту, кріплення датчиків та зброї, і без неї неможливо уявити бойове оснащення. Перевага віддається саме синій ізострічці.
Інші потреби:
– Мотузки для білизни, які дозволяють підвісити вантажі таким чином, щоб вони не падали з великої висоти й не пошкоджувалися.
– Адресна допомога дуже важлива: коли волонтери знають, що їхні речі використовуються саме на передовій і з великою користю, це підвищує довіру і мотивацію.
Старостенко наголосив, що суспільство часто не допомагає не через відсутність бажання, а через незнання точних потреб. Водночас держава непогано забезпечує засоби ураження та зброю, однак бюрократія не завжди встигає за дрібними потребами, які потребують допомоги волонтерів та громадян.
### Зміни у підтримці ЗСУ
Станіслав констатує, що суспільство помітно вигорає — військові, волонтери, а також люди, які жертвують гроші чи ресурси. Донати зменшились, а потреби виросли у зв’язку з підвищенням цін, наприклад, на паливо, яке нині коштує вдвічі більше, ніж раніше.
Важливо виділити:
– Підтримка з боку нових донорів значно знизилась.
– Волонтери теж втомлюються від щоденних навантажень.
– Емігранти, які раніше допомагали, через корупційні скандали та відсутність справедливості дедалі менше долучаються.
Військовий наводить метафору: Україна — це великий корабель, атакований ворогом, але частина людей почала покидати судно, залишаючи його захищати лише небагатьом. Забезпечення справедливості у країні є ключем для повернення довіри та активізації допомоги з боку громадян, у тому числі українців за кордоном.
### Мотивація українців за кордоном
Щодо способів залучення українців, які перебувають за кордоном, Станіслав вважає, що спроби «батога» у вигляді позбавлення громадянства лише роз’єднують суспільство. Головним пріоритетом має бути впровадження справедливості, щоб люди справді бачили, що корупціонери та зрадники караються, а обіцяне виконується.
Це створить умови, за яких українська діаспора добровільно та охоче долучатиметься до підтримки держави.
Спікер також торкнувся суперечливої теми мобілізації впливових осіб, зокрема професійних футболістів і артистів. Він зазначив, що поки не буде справедливості в розподілі мобілізаційного ресурсу, багато хто поза межами країни буде втрачати мотивацію допомагати.
### Підготовка бійців у 5 ОШБр
Станіслав розповів, що обрав до служби саме 5-ту окрему штурмову бригаду через її високий рівень професійної підготовки, який йому був відомий ще під час роботи аналітиком у Раді національної безпеки та оборони України. Був мобілізований і направлений до навчального центру, де півтора місяця проходив інтенсивний курс бойової підготовки під керівництвом досвідчених піхотинців.
Ключові навички, яким навчилися на курсах:
– правильне накладання турнікетів,
– маскування і уникання ворогів і дронів,
– штурмування посадок та мінних полів,
– тактика бою,
– кидання гранат та інші необхідні для виживання уміння.
Розподіл по спеціальностях відбувався з урахуванням як фізичних, так і інтелектуальних здібностей бійців. Станіслав зацікавився роботою оператором дронів-бомберів — цей напрямок передбачає не лише розвідувальні польоти, а й застосування безпілотних літальних апаратів для ураження ворога.
### Робота операторів дронів на позиціях
Військовий пригадує свій перший бойовий вихід, підкреслюючи, що на позицію зараз потрібно йти пішки 15 кілометрів з повним спорядженням, яке важить понад 15 кг, та додатковим вантажем вагою 40-50 кг із їжею, водою, запасом бензину тощо.
Зазвичай перебування на позиції триває до 25 днів, з подальшою ротацією через складність умов та необхідність відновити сили.
Робота операторів проходить у дві зміни по 12 годин, вони здійснюють цілодобову розвідку та підтримку бойових дій, постійно слідкуючи за дорогами, виявляючи мінні пастки («ждуни») і ворожі безпілотники.
Особливі виклики створюють сучасні ворожі дрони, зокрема КАБи (керовані авіаційні бомби) та дрони на оптоволоконному управлінні, які можуть вчасно відреагувати на рух та завдати удару.
В операціях пілоти дронів постійно змінюють акумулятори та підтримують зв’язок із вищим командуванням, забезпечуючи безперебійну роботу.
### Втрати у підрозділі
За понад рік служби в підрозділі загинув один боєць, якого назвали Героєм. Військові дуже цінують підготовку та дбають про своїх товаришів, що допомагає мінімізувати втрати. Важливо, що мотивація та правильний настрій солдатів відіграють ключову роль у їхньому виживанні.
### Чи варто знижувати мобілізаційний вік?
Старостенко вважає, що зниження мобілізаційного віку не потрібно, адже нинішні межі вже достатні. Водночас він наголошує на значенні допризовної підготовки в школах, зокрема з техніки виживання та базової військової справи, яка раніше була поширеною в Україні, але з часом зникла.
За його словами, відновлення системи стрілецької та медичної підготовки у школах дозволить готувати майбутніх бійців більш професійно та усвідомлено.
### Необхідність готувати дітей до війни
Станіслав підкреслює важливість навчання навіть наймолодших дітей базовим навичкам домедичної допомоги та реагування на тривоги.
Він зазначив:
– Важливо прищеплювати навички накладання пов’язок і турнікетів.
– У дитячих садках має бути навчання правильному реагуванню на сирени тривоги.
– Щоденні тренування можуть врятувати життя, адже у випадку поранення кровотеча може наступати дуже швидко.
Окрема увага приділена сучасним технологіям — курси з керування дронами мають стати частиною шкільної програми, і це пов’язано із широким застосуванням безпілотних систем у військовій, сільськогосподарській і транспортній сферах майбутнього.
### Мрії про мир
Попри всі труднощі, військовий мріє про прості речі: повернутися до свого горіхового саду в місті Вовчанську, побачити рідні домівки, обійняти батьків і просто насолодитися мирним життям, забувши про фронтову форму та важкі берці. Для нього цей світлий спокій є найбільшим бажанням і символом перемоги, за яку він і його побратими щоденно борються.