Іноді експерти не можуть стримати здивування. Німецький тижневик Der Spiegel присвятив свій тематичний номер початку війни проти СРСР, однак його обкладинка викликала хвилю критики. На ній зображені солдати вермахту на тлі палаючих українських полів із заголовком «Наша війна проти Росії». Це сталося в контексті змін сприйняття пам’яті про 22 червня 1941 року в Німеччині, де дедалі більше уваги приділяють колишнім радянським республікам, які довгий час залишалися в тіньовій частині німецької історичної пам’яті, що раніше орієнтувалася переважно на Росію, зазначають експерти.
### Проблеми із заголовком Der Spiegel
– Мартін Шульце Вессель, професор Мюнхенського університету імені Людвіґа Максиміліана (LMU), у розмові з DW зауважує: «Цей заголовок — суцільне невідповідність часовим рамкам».
– Ральф Фюкс, співзасновник і керівник Берлінського Центру ліберального модернізму (LibMod), пов’язаний із партією «Союз 90/Зелені», називає цю фразу «фактично кремлівським наративом» і «пропагандою Путіна», яка перекручує історію, подаючи Другу світову війну з німецьким нападом на СРСР як війну проти Росії.
DW надіслала запит до редакції Der Spiegel, але відповіді на момент публікації не отримала. Водночас головний редактор у авторській колонці пояснив вибір редакції тим, що колись у Німеччині СРСР передусім ототожнювали з Росією. Стаття стала можливою завдяки оперованим журналістами базам даних про членство німців у нацистській партії НСДАП, які спочатку опублікували Die Zeit, а потім Der Spiegel.
Щодо самої статті, Ральф Фюкс підкреслює, що вона дає більш комплексний і тонкий погляд на війну проти СРСР, ілюстрований здебільшого архівними знімками з України. Однак заголовок, за його словами, підсилює міф російської пропаганди в Німеччині, яка концентрує всю відповідальність за Другу світову війну та німецькі злочини на Росії. Він нагадує, що німці несуть таку ж історичну відповідальність за страждання України, Польщі та інших країн.
Мартін Шульце Вессель додає, що у свідомості німецького суспільства поступово формується більш складний образ війни з акцентом на регіони, де бойові дії відбувалися найінтенсивніше, які були окуповані і зазнали більших втрат пропорційно до населення, ніж РРФСР. «Конкуренція за кількістю жертв — завжди тонке питання», — наголошує історик, підкреслюючи, що саме цим маніпулює Росія. За його словами, пам’ять про війну має однаково вшановувати Україну та Білорусь.
### Як Путін пропонував Європі співпрацю і водночас готував напад на Україну
Ральф Фюкс і Мартін Шульце Вессель неодноразово виступали проти того, що визначають як «російську пропаганду» та «історичні спотворення». П’ять років тому вони виступили з відповіддю на статтю президента Росії Володимира Путіна, присвячену 80-річчю нападу нацистської Німеччини на СРСР. У тексті Путіна війні було відведено трохи більше трьох абзаців, решта ж була спрямована на критику розширення НАТО, політики Заходу щодо України, виправдання анексії Криму та пропозицію відновити «всеосяжне партнерство з Європою».
– Стаття Путіна в 2021 році була опублікована у Німеччині на тлі посилених побоювань щодо масштабного російського нападу на Україну.
– Вона вийшла за кілька днів до саміту ЄС, на якому канцлерка Німеччини Анґела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон пропонували провести саміт між Європою і Росією.
– Пропозиція не отримала підтримки, зокрема через негативну реакцію країн Східної та Центральної Європи.
Через п’ять років після публікації Ральф Фюкс зазначає, що одна з цілей Путіна полягала в тому, щоб втягнути Європу у так звані «переговори» з Москвою, водночас готуючи напад на Україну. Іншою метою була підтримка сил, що мріяли про стратегічне партнерство з Росією.
Фюкс називає текст президента РФ «потроєним спотворенням історії» та виділяє три основні моменти:
1. Російський лідер створював враження, що Друга світова війна почалася у 1941 році, упускаючи згадку про пакт Молотова–Ріббентропа.
2. Критикуючи розширення НАТО, Путін «забув» згадати про те, що раніше не заперечував проти цього.
3. Він називає «держпереворотом» події в Україні взимку 2014-го, замовчуючи факт спочатку прихованого, а згодом очевидного російського вторгнення на сході України.
### Відлуння ідей Путіна у виступах «Альтернативи для Німеччини» (АдН)
Перечитуючи статтю Володимира Путіна, помітно, що його тези щодо співпраці з Європою досі відбиваються у виступах деяких німецьких політиків. Особливо це стосується опозиційної ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН), яка наразі лідирує в соціологічних опитуваннях, наближаючись до рекордних показників близько 30% на федеральному рівні. Однією з основних програмних вимог партії є скасування санкцій проти Росії.
– Ганс-Томас Тільшнайдер, один із провідних членів АдН у федеральній землі Саксонія-Ангальт, прямо заявляє, що Росія має природні ресурси, необхідні для німецької промисловості, а Німеччина натомість може поділитися технологіями.
– Ральф Фюкс пояснює ці настрої різними факторами: від почуття провини та страху до «відчутого німецько-російського емоційного споріднення», яке має сильний антиамериканський відтінок.
Анексія Криму не стала сигналом до радикального перегляду політики Берліна щодо Москви. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році відбулася «зміна епохи» (Zeitenwende), як це сформулював тодішній канцлер Олаф Шольц. Нині європейські лідери прагнуть відновити діалог із Путіним, але вже з нових позицій — задля спільного з Україною та Сполученими Штатами пошуку шляхів завершення війни Росії проти Києва.
