У Новоукраїнці на Кіровоградщині відбулася зворушлива акція підтримки військових, що зникли безвісти або перебувають у полоні
9 жовтня у місті Новоукраїнка, що на Кіровоградщині, громадськість організувала акцію-нагадування на підтримку військовослужбовців, які зникли безвісти або були захоплені в полон. Ця ініціатива об’єднала близьких цих героїв, представників міської влади та ветеранських організацій. Варто зазначити, що подібні заходи у громаді проводяться вже понад рік, і вони мають важливу символічну вагу.
Організатори і цілі акції
Про подію розповіла співорганізаторка акції Вікторія Наєвська, яка спільно з Наталією Тищенко збирала учасників на захід. Акція тривала близько години й стартувала рівно о 8:55 ранку.
«Ці акції ми проводимо більше року. Окрім Новоукраїнки, також відвідуємо Кропивницький, Київ, Вінницю, особливо коли відбуваються масштабні події, пов’язані з найбільшим прапором України, на якому нанесені імена безвісти зниклих».
У спільноті родин безвісти зниклих і полонених у месенджерах вже понад пів сотні учасників. На заходи приїжджають і люди з навколишніх сіл, підтримку надають органи місцевого самоврядування й ветеранські центри. Склад учасників постійно змінюється: деякі родини залишають спільноту, отримавши звістку про долю близьких, інші приєднуються.
«За цей час ми вже багатьох провели в останню путь. Одні йдуть, інші приходять. В середньому до нашої спільноти входить близько 50 осіб».
Особисті історії та підтримка
Вікторія Наєвська зізнається, що шукає свого чоловіка, який зник безвісти майже три роки тому. Наталія Тищенко теж знає, що таке чекати відповіді: вона розшукує свого двоюрідного брата.
Мета цих заходів — підтримати пам’ять про військових із невідомою долею, не дати світу забути про них, а також створити атмосферу підтримки для їхніх рідних. Родини дуже цінують будь-які прояви турботи та уважності від сторонніх. Водії автівок сигналять у знак солідарності, а випадкові перехожі затримуються, щоб долучитися до акції.
«Іноді просто побачити людину, яка стоїть тут 10-15 хвилин – і на душі стає тепліше. Це дає розуміння, що наші зусилля не марні» — ділиться активістка.
Хоч не кожна акція допомагає знайти зниклих, вона дуже важлива для того, аби їх не забували, впевнені організатори.
«Ми не завжди можемо дізнатися, де саме наші рідні, але за допомогою акцій нагадуємо, що вони є, що їх чекають і вони обов’язково повернуться».
Учасниці акції-нагадування в Новоукраїнці. Кіровоградська область, 9 жовтня 2026 року. Фото: Вікторія Наєвська
Як акції підтримують родини: розповідь Валентини Живко
Жінка зниклого безвісти – Валентина Живко – приєдналася до спільноти родин понад рік тому. Про акції дізналася від знайомих, які порадили звернутися до організаторів. Вона намагається брати участь у всіх заходах, коли це можливо, адже відчуває важливість колективної підтримки.
«Ми – єдина спільнота однодумців, всі ми чекаємо і сподіваємося. На цих акціях ми нагадуємо своїй громаді, що ми існуємо, що наші близькі є і ми потребуємо їхньої підтримки».
Для родин участь у заходах – це також можливість поділитися емоціями та виплеснути переживання, які назбиралися.
«Під час зустрічей ми неодмінно обговорюємо проблеми, розповідаємо про свій досвід, підтримуємо один одного».
Учасники акції-нагадування у Новоукраїнці. Кіровоградська область, 9 жовтня 2026 року. Фото: Вікторія Наєвська
Книга надії і лавка пам’яті у Новоукраїнці
Окрім акцій, родини зниклих створили «Книгу надії». У ній записано історії кожного рідного, який зник безвісти — власноручні спогади й теплі слова. Коли робота над книгою завершиться, її передадуть до місцевого музею на збереження.
Також у місті з’явилася «Лавка надії» – символічне місце пам’яті про зниклих військових. Під час урочистого відкриття родини залишили на ній жетони з іменами й прізвищами своїх близьких.
Плани на майбутнє
Наступна акція у Новоукраїнці запланована вже за два тижні. Крім того, 24 жовтня учасники мають намір поїхати до Хмельницького, щоб долучитися до масштабного заходу на підтримку безвісти зниклих військових.
Основні меседжі заходу:
- Не забувати про військових, які зникли безвісти чи перебувають у полоні.
- Підтримувати родини, які живуть у невизначеності та тривозі.
- Об’єднувати громаду в пам’яті та надії на повернення рідних.
