Великі втрати в рибному господарстві Оситняжки через заморозки та хижаків
Як через негоду і природних ворогів загинули сотні тисяч мальків
Підприємство з Кіровоградщини, яке вже понад 20 років займається вирощуванням риби, цього року зіткнулося з масштабними втратами. Внаслідок несприятливих погодних умов — заморозків у березні та квітні — та активності хижаків, загинуло близько 750 тисяч личинок і мальків білого амура, коропа та товстолобика. Наразі у ставках залишилось приблизно 250 тисяч молодих дзеркального та лускатого коропів.
Про це розповів співкерівник підприємства Микола Хмеленко, зазначивши, що рибництво — це завжди ризикований бізнес, який потребує максимум уваги та терпіння.
Небезпеки для мальків: хто та як знищує молодь риби
За словами Миколи, після завезення личинки в водойми далеко не всі вони доживають до дорослого віку. Основними причинами смертності є:
- Різкі температурні коливання, зокрема заморозки ранньої весни.
- Природні хижаки — водяні клопи, жаби та головастики, які активно поїдають личинок.
- Птахи, особливо баклани, які вміло пірнають і знищують рибу у великих масштабах.
«Водяні клопи становлять найбільшу загрозу для малька. До того ж, жабі і головастики не відстають: вони буквально нищать молодь. А коли рибка підростає, на неї полюють у небезпечних кількостях птахи», — пояснює керівник.
Баклан — найзапекліший ворог
Найбільше шкоди завдає баклан – досвідчений пірнальник і ненажерлива птаха. Ефективно боротися з ним майже неможливо, адже:
- Якщо вигнати бакланів із одного боку ставка, вони крилами перелітають на інший.
- Групуються тисячами, створюючи справжнє нашествие.
- Кожен баклан за добу споживає до трьох кілограмів риби.
«Минулого року через бакланів ми втратили близько 90 тонн риби. Птахів було неймовірно багато, і впоратися з ними майже не вдалося», — ділиться Микола Хмеленко.
Інфраструктура та технології вирощування
Підприємство має у користуванні дев’ять ставків, де розведення риби відбувається за методами аквакультури. Личинки живляться підготовленими кормами, серед яких є:
- соєве, пшеничне та кукурудзяне борошно;
- сухе молоко;
- протеїнові суміші.
Розведення — процес тривалий. Перший рік риба перебуває в стані личинки, другий рік — це однорічка, а на третій — дворічка, коли вона вже придатна для продажу як товарна продукція. При цьому вихід готової риби не перевищує 25% від загального посіву: навіть з мільйона мальків виростає приблизно 250 тисяч особин.
Вплив війни на господарство
До початку повномасштабної війни підприємство виробляло до 100 тисяч тонн риби на рік. Сьогодні ця цифра знизилася до 5 тисяч тонн через кадрові проблеми: шестеро працівників були мобілізовані, і тепер основну роботу виконують лише два керівники та їхні родичі.
В будні щодня потрібно годувати рибу, косити бур’яни, прибирати територію навколо ставків — це постійна праця, яка потребує багато сил і часу.
Зариблення як спосіб покращення екології
За словами представника Державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства Андрія Бірюкова, зариблення річок і ставків позитивно впливає на довкілля. В області п’ять підприємств розводять коропа, товстолобика, білого амура і ляща.
Ці риби не лише забезпечують промислову базу, але й відіграють ключову роль у очищенні водойм. Вони поїдають синьо-зелені водорості, які погіршують якість води і можуть спричиняти замори.
Плани на найближче майбутнє
Незважаючи на втрати, у Оситняжці планують вже найближчим часом запустити нову партію личинок білого амура та товстолобика. Для цього попередньо очистили ставок і підготували умови для якісного вирощування молоді риби.
