Три роки в полоні й довгоочікуване повернення: історія кропивницького захисника Олександра Іщенка
Зустріч після неволі
20 травня в Кропивницькому урочисто зустріли 47-річного військового Олександра Іщенка, який 24 квітня був звільнений з російського полону. Його тривале перебування у неволі тривало понад два з половиною роки.
Після першого етапу реабілітації захисник нарешті повернувся до рідного міста, щоб продовжити відновлення сил і здоров’я під пильним наглядом медиків і рідних. Про це повідомляв кореспондент Суспільного.
Про життя до мобілізації та полон
Олександр народився і виріс у Кропивницькому. Перед тим, як у квітні 2023 року його мобілізували до Збройних сил, він працював будівельником — розповіла його сестра Дар’я Безушко.
Після початку бойових дій він служив у 5-й окремій штурмовій бригаді на Бахмутському напрямку. 14 листопада 2023 року в селі Іванівське на Донеччині під час артобстрілу позиції зайняли чеченські підрозділи, і саме тоді Олександр потрапив у полон.
Відео з полону та знущання
Про його долю родина дізналася лише через дві доби, коли чеченці оприлюднили відео. Спочатку місцеве телебачення Донецька показувало його допити, де ставилися питання про походження і чи є він добровольцем.
“Вони постійно промовляли брехню: мовляв, ніхто вдома не чекає, і ми непотрібні. На кадрах було видно, що він сильно схуд. Але, коли звучала неправда про Україну, він лиш посміхався,” — згадує Дар’я.
Пізніше навіть мама Олександра Наталія Іщенко побачила його у сюжеті, який Рамзан Кадиров знімав у бараці для полонених.
Жахливі умови утримання в Чечні
Навесні 2024 року Олександра разом з іншими військовополоненими перевезли до Чечні. Там він перебував у дуже жорстких умовах — і фізично, і психологічно.
- Перші пів року вони майже постійно були закриті в підвалах, де не випускали навіть на свіже повітря.
- Потім змушували працювати на примусових будівельних роботах.
- Всього у двох підвальних бараках тримали 193 полонених, годували лише двічі на день, що додавало страждань.
Психологічний тиск був шалений — їх намагалися зламати, кажучи про нібито скасовані обміни і відсутність підтримки з боку України. Олександр пояснював, що молитва стала для нього справжнім порятунком і підтримкою в найважчі миті.
Тяжкі поранення та втрата товаришів
Військовий отримав осколкові поранення, а також серйозні проблеми зі слухом і зором. Медична допомога була мінімальною — знеболювальні надавали рідко, іноді тяжкохворих возили в лікарню.
Декілька побратимів не витримали — загинули через складні умови. Трималися надії та думки про рідних: маму, двох дітей, які чекали вдома.
Несподіваний та багатообіцяючий обмін
Рішення про обмін стало повною несподіванкою як для полонених, так і для їхніх наглядачів.
“Про обмін дізналися раптово. Нас якраз викликали на роботу, коли наглядачу подзвонили, і він наказав негайно збиратися і повертатися. Потім відвезли до аеропорту, де на двох літаках переправили через Білорусь,” — розповідає Олександр.
Всього в Чечні утримували 193 українських військових, яких і звільнили. Серед них — 24 бійці з 5-ї окремої штурмової бригади.
“Чеченці перед самим від’їздом сказали, що їх змусили нас віддати,” — додає захисник.
Зустріч Олександра Іщенка. Кропивницький, 20 травня 2026 року. Суспільне Кропивницький
Шлях додому: лікування й реабілітація
Після повернення до України 24 квітня Олександр відчув неабияку підтримку: на кордоні його зустріли з гідністю і теплом, що його навіть вразило.
Для нього і інших звільнених почалася кропітка робота над відновленням — спершу лікування у Чернігові, потім реабілітація у Хмільнику на Вінниччині. Попереду — ще багато зусиль, щоб повернутися до повноцінного життя.
Деталі масштабного обміну 24 квітня
Це був уже 73-й обмін утримуваними, про який повідомив у Facebook президент України Володимир Зеленський. Загалом додому повернулися 193 українські військові різних силових структур — ЗСУ, Нацгвардії, поліції, прикордонної та спеціальних служб.
Обмін став продовженням великодніх домовленостей і мав стратегічне значення для України. Головні факти:
- Визволені воїни захищали країну на ключових фронтах — Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському.
- Більшість перебували у Чечні, де деяких звинувачували у сфабрикованих злочинах, що порушує міжнародне право.
- Наймолодшому із звільнених тільки 24 роки, а найстаршому — 60. Серед них є й поранені та офіцери.
Всі звільнені пройдуть повне медичне обстеження, фізичну та психологічну реабілітацію й отримають державні виплати. Координаційний штаб висловив вдячність США та ОАЕ за сприяння у цьому процесі.
За повідомленнями Міноборони Росії, також до них передали 193 російських військовополонених, захоплених в Україні.
