«Не мовчи! Полон вбиває!» — щотижнева акція у центрі Кропивницького
24 травня у самому серці Кропивницького пройшла чергова акція на підтримку полонених захисників України. Захід об’єднав родини, друзів та небайдужих громадян, які символічно прийшли з прапорами, плакатами й портретами військових, котрі наразі перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.
Основна мета акції
Щотижневі збори мають на меті:
- привернути колективну увагу суспільства й влади;
- підвищити обізнаність щодо проблем полонених військових;
- закликати до активних дій із пошуку та визволення захисників;
- нагадати про зниклих безвісти і їхніх рідних, які чекають на новини.
Герої і їхні родини: долі, що торкають серце
Історія Наталії Котляренко та її сина Володимира
Наталія Котляренко, мати військовослужбовця з 100-ї окремої механізованої бригади, поділилася гіркою правдою про зникнення свого сина. Володимир перестав виходити на зв’язок 6 листопада 2025 року, перебуваючи на позиції в селі Неліпівка на Донеччині.
Незважаючи на спроби отримати інформацію від командира, родина досі не має підтверджень долі Володимира. Після артилерійського обстрілу зв’язок обірвався, а пізніше отримали офіційне повідомлення про його статус “зниклий безвісти”.
Родина вже готує запити до військових структур, сподіваючись прояснити ситуацію. Володимиру 43 роки, і на нього щодня чекають мама, сестри та тітки.
Любов Чубар та її надії на повернення чоловіка Руслана
Любов Чубар прийшла на акцію разом із восьмирічною донькою Камілою, щоб підтримати свого чоловіка — захисника Руслана Чубаря, який зник безвісти 30 червня 2024 року. Руслан служив у батальйоні «Еней» в Об’єднаній штурмовій бригаді Національної поліції «Лють».
Як розповідає Любов, жодних новин про Руслана немає, ні колеги, ні командування не дають інформації. Вона вірить, що чоловік у російському полоні, і тому його доля досі залишається невідомою.
«Для нас головне — щоб він залишився живим. Ми чекатимемо, віритимемо й робитимемо все можливе для його повернення», — говорить Любов.
Ірина Брусник із синами — очікування повернення батька
Ірина Брусник прийшла на акцію разом зі своїми двома синами, Андрієм та Дімою. Вони всі разом чекають на повернення батька Василя, який зник безвісти під час бойового завдання 1 березня 2026 року в селі Різниківка Бахмутського району.
Ірина розповідає, що поки жодних новин про чоловіка немає, проте сім’я тримає надію на краще.
Події та емоції акції
У центрі Кропивницького люди зібралися не просто для того, щоб згадати своїх близьких. Це — крик душі, це спільний заклик до дій, до відповіді за долі тих, хто боронить країну. З плакатами, фото та прапорами вони нагадують кожному, що:
- Полон — страшне випробування для родин і держави;
- Потрібен прозорий механізм пошуку і повернення військовополонених;
- Це — наша спільна відповідальність, і мовчання вбиває.
Захід супроводжувався тихою підтримкою, сльозами на очах та вірою в те, що всі ці історії матимуть щасливий фінал.
Читайте також:
«Вшанувати загиблих і нагадати про їхній внесок»: у Кропивницькому відбувся автопробіг до Дня Героїв
