США та Ізраїль вдаряють по Ірану: нова тактика проти державного апарату
Сполучені Штати та Ізраїль розпочали обстріли не лише військових об’єктів Ірану, а й поліційних станцій, слідчих ізоляторів та розвідувальних управлінь. Така нестандартна стратегія покликана ослабити лабіринтний і глибинно вкорінений апарат безпеки країни.
Завдання атак: підірвати владу з середини
Фахівці вважають, що ці удари спрямовані на те, щоб підштовхнути іранців до боротьби зі своїм державним режимом зсередини. Фарзін Надімі, експерт із захисту Ірану при Інституті ближньосхідної політики Вошингтона, прямо заявляє: «Головна мета операції — розвалити репресивний механізм режиму».
Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу називали цю кампанію «історичною нагодою» для іранців повалити свій уряд. Водночас публічних детальних пояснень щодо того, як беззбройні мирні мешканці можуть протистояти численним підрозділам сил безпеки, лідери поки що не надали.
Символіка і реалії ударів по об’єктах безпеки
Чи приведуть ці удари до спроб повалити владу — питання відкрите. Однак, як пояснюють аналітики, атаки на поліцейські відділки та слідчі ізолятори, у яких тримали тисячі протестувальників, мають глибоке символічне значення для багатьох іранців:
- Місця, де відбувались побиття та переслідування громадян.
- Об’єкти, пов’язані з найбільшими хвилями антиурядових протестів.
- Центри репресивної діяльності спецслужб країни.
Надавши приклад, Надімі підкреслив: «Бачити, як ці будівлі охоплені полум’ям і димом — це частина процесу руйнування поліцейської держави». Однак ізраїльські військові допускають різні тлумачення своїх дій.
Які сили стають об’єктами ударів?
Представник армії Ізраїлю, підполковник Надов Шошані, акцентував увагу на тому, що удари спрямовані як проти військових, так і терористичних загроз цивільному населенню Ізраїлю. Особливо він виділив:
- Іранську службу безпеки загалом.
- Мілітаризоване формування Басідж, яке підпорядковується Іранському корпусу вартових ісламської революції (IRGC).
Вважається, що Басідж налічує близько мільйона активістів, які у минулому відіграли центральну роль у розгоні демонстрацій і репресіях проти протестувальників, особливо під час останніх масштабних заворушень із січня, коли загинули тисячі громадян.
Відеодокази та руйнування в центрі Тегерана
Армія Ізраїлю опублікувала відео потужного удару по штабу підрозділу Тар-Алла, що входить до сил IRGC в столиці Ірану — Тегерані. Цей підрозділ раніше був ключовим у захисті урядових об’єктів і державних структур.
Докази очевидців, перевірені The New York Times, демонструють завали та купи руїн на місці зруйнованої поліцейської дільниці поблизу площі Нілуфар — у центральній частині міста. Люди спостерігають, як рятувальники вивчають димлячі залишки.
Інші пошкоджені об’єкти
Також відеозаписи, підтверджені журналістами, свідчать про завдання ударів по інших об’єктах у центральній частині Тегерана — зокрема поблизу відомого Великого базару.
Набагато складніше те, що значна частина іранської системи безпеки упродовж десятиліть інтегрована безпосередньо в міську інфраструктуру, що посилює ризик людських жертв серед мирного населення.
- Незалежні правозахисники побоюються за долю утримуваних в цих ізоляторах.
- Зберігається ризик, що удари можуть зачепити невинних людей.
Чи стимулюють удари населення до повстання?
За словами Фарзана Сабета із Женевського інституту, все залежить від ефективності та масштабів операції. Він акцентує увагу на двох ключових запитаннях:
- Наскільки ретельна та всеохопна кампанія поразок?
- Чи з’являться розколи і перебіжчики серед сил безпеки?
Сабет пояснює, що відхід із системи безпеки може свідчити про те, що удари починають діяти. Поки що таких сигналів немає.
Якщо будуть поєднані ці два фактори — перебіжчики та руйнування репресивної машини — тоді у населення може з’явитися реальний шанс на зміни, вважає аналітик.
Напрями ударів і роль курдського регіону
Окреме відео показує, що у менш урбанізованих районах, зокрема в місті Сарабле на заході Ірану, тривають руйнування місцевих поліцейських відділків. Найбільше ударів припадає на райони, заселені курдами, етнічною меншиною країни.
Причина такого вибору стратегічна:
- Курди протягом років брали участь у антиурядових протестах.
- Вони мають амбіції щодо автономії в своїх районах.
- За кордоном, у Іраку, діють збройні курдські угруповання, які можуть приєднатись до боротьби.
Двоє представників іранських курдських загонів зізналися, що на початку не поспішали вливатися в цей конфлікт, бо побоювалися залишитись без підтримки, якщо атаки швидко завершаться. Зараз же вони готуються вводити свої сили за умови подальшого ослаблення іранських органів безпеки.
Ризики та виклики для ініціативи
Експерти попереджають про небезпеку, що заклики до протестів та можливе повстання можуть обернутися проти народних сил, якщо влада утратить контроль над будинками та об’єктами, але збереже потенціал для придушення завдяки своїм спецпідрозділам.
Фарзін Надімі наголошує: «Просто знищити будівлі недостатньо. Багато членів формувань Басідж і IRGC просто переходять у цивільний одяг і маскуються серед населення, чекаючи слушного моменту, щоб знову взяти до рук зброю».
