Велика Британія змінює закон, щоб депортувати злочинця, котрий керував “грумінг-групою”
Реальна загроза: хто такий Шабір Ахмед?
Ця історія почалася ще понад десять років тому. Шабір Ахмед, який відсидів 14 років у в’язниці, став відомим як лідер злочинного угруповання — “грумінг-групи”. Вони займалися насильством і торгівлею неповнолітніми дівчатами у північній Англії. У 2012 році Ахмед отримав покарання за зґвалтування, сексуальні домагання і торгівлю людьми — 19 років тюрми. Також йому анулювали британське громадянство.
Він керував мережею, яка складалася переважно з чоловіків пакистанського походження. При цьому більшість постраждалих — молоді білі дівчата, багато хто з яких був у складних життєвих обставинах. Під час суду Ахмед не визнавав провину і ображав суддю, звинувачуючи жертв у “промисловому” способі життя.
Проблема з депортацією: чому поліція не може відправити Ахмеда назад до Пакистану?
Коли Ахмед вийшов на свободу, з’явилася несподівана перепона — британські закони забороняли його депортацію. Виявилося, що закон, прийнятий ще у 1971 році, захищає громадян КОМОНВЕЛЬТСУ, які прибули до Великої Британії до 1973 року від депортації. І саме цим користується Ахмед, хоч і втратив громадянство країни.
- Цей закон має на меті захистити довготривалих мешканців Великої Британії від депортації.
- Проте він не враховує ситуації, коли йдеться про серйозні злочини.
- Відсутність можливості відправити злочинців на батьківщину викликала обурення серед політиків і громадськості.
Що пропонує уряд?
Міністр внутрішніх справ Шабана Махмуд озвучила пропозицію внести зміни у цей закон. Ідея полягає в тому, щоб надати собі право ігнорувати “Секцію 7” Закону про імміграцію 1971 року, якщо йдеться про серйозних злочинців. Це означає, що за певних умов депортація стане можливою незалежно від попередніх обмежень.
Проте все не так просто: чому депортація Ахмеда залежить від Пакистану?
Навіть за умови зміни закону, питання залишається відкритим: чи прийме Пакистан свого громадянина назад? До цього моменту офіційні особи Пакистану відмовляються допустити Ахмеда на територію країни.
- Британський уряд веде переговори з країною щодо прийому Ахмеда.
- Відсутність згоди перешкоджає фактичній депортації.
- Мінімум один приклад використання “візових санкцій” для тиску на інші країни був успішним.
Зокрема, міністр у справах постраждалих Кетрін Аткінсон згадала, що погрози припинити видачу віз для громадян Анголи, Намібії і Демократичної Республіки Конго допомогли налагодити співпрацю щодо відправки нелегальних мігрантів назад до їхніх країн.
Значення скандалу з “грумінг-групами” для британського суспільства
Розкриття діяльності таких угруповань викликало широкий суспільний резонанс і гнів. Поліція та влада зазнали критики за затримки у розслідуванні, що спричинило дискримінаційні суперечки, а також поглиблення розбіжностей у питанні раси і правоохоронних органів.
В Україні та світі ця справа стала символом необхідності активної боротьби з торгівлею людьми, а також захисту прав дітей і громадської безпеки.
Коротко про справу Ахмеда
- Він— батько чотирьох дітей та кур’єр ресторану доставки.
- Приманював безхатьків і підлітків, приваблюючи обіцянками допомоги.
- Зловживав довірою, прирікаючи дівчат на роки страждань.
Злочини Ахмеда розкрили глибокі суспільні проблеми і змусили реформувати підходи до захисту жертв насильства. Тепер уряд Великої Британії робить перші кроки для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.