Ракетна атака на посольство США у Багдаді: Ірак між вогнем і союзами
Несподіваний удар у серці столиці Іраку
Минулої суботи ввечері посольство Сполучених Штатів Америки в Багдаді стало мішенню ракетного обстрілу. На щастя, ніхто не постраждав, але дві ракети змусили активувати систему протиповітряної оборони. За повідомленням іракських сил безпеки, одна ракета розірвалася на межі дипломатичної території, а інша – всередині її території.
Поки що не встановлено, хто стоїть за цією зухвалою атакою. Відео з місця подій, опубліковане в соціальних мережах і підтверджене The New York Times, яскраво демонструє роботу системи ППО неподалік посольства.
Ірак на роздоріжжі між Іраном і США
Ірак знаходиться у складній міжнародній позиції, адже підтримує тісні зв’язки як з Іраном, так і зі Сполученими Штатами. Останні місяці адміністрація Дональда Трампа посилила тиск на іракське керівництво, щоб віддалити країну від іранського впливу і обмежити діяльність пов’язаних з Іраном іракських ополченців.
- Прем’єр-міністр Мохаммед Шія аль-Судані рішуче наказав військовим і правоохоронцям знайти винних у нападі.
- Він підкреслив, що атаки на дипломатичні місії є неприпустимими та загрожують стабільності країни.
- Ці події лише посилюють напруженість у регіоні та ускладнюють дипломатичні відносини.
Катєїб Хезболла та інші ополчення
Серед численних іракських військових формувань, пов’язаних з Іраном, особливу увагу привертає угруповання Катєїб Хезболла. Їхній штаб був атакований авіаударами 28 лютого, у день початку бойових дій, що призвело до загибелі трьох бойовиків і поранень інших.
Офіційно відповідальність за ці удари не взяли на себе ні Центральне командування США, ні ізраїльські військові. Водночас Сили народної мобілізації Іраку звинуватили у цьому “сіоністсько-американські сили”.
Збройні угруповання, що підтримують Іран, негайно загрожували відповіддю проти США та Ізраїлю, плануючи атаки на американські бази по всій країні.
Розширення конфлікту: удари дронами і нові загрози
З того часу Катєїб Хезболла та інші ополченці провели низку атак за допомогою безпілотників по американських військових об’єктах у північно-східному Іраку, в Курдистанському регіоні, який має автономний статус. Вони заявили, що це місія з захисту суверенітету Іраку та підтримки Ірану.
Ці удари охопили такі важливі об’єкти, як:
- аеропорт Курдистану,
- газові та нафтові виробництва,
- бази іранських курдських повстанців у регіоні.
Впродовж останнього тижня угруповання заявили про 28 акцій проти “ворожих баз і інтересів”.
Секрети ЦРУ та тиск на кордонах
Іракські чиновники та курдські повстанці, що протистоять Тегерану, розповіли The New York Times, що ЦРУ колись постачало їм стрілецьку зброю в рамках секретної операції з дестабілізації Ірану. Сьогодні ці групи готуються до проникнення на територію Ірану, всупереч тиску іранської влади на Багдад завадити перетину кордону.
Натомість заступник прем’єра Курдистану Кубад Талабані заявив, що регіон нейтрален і не є стороною регіонального конфлікту. Проте наслідки бойових дій дедалі більше відчутні на іракській землі.
Мотиви атаки та реакція США
За словами Барбари Ліф, колишньої помічниці держсекретаря США з близькосхідних справ, атаки на Катєїб Хезболла виглядають продуманою стратегією для усунення загрозних об’єктів у регіоні. Це чіткий сигнал, що ніде в Іраку не залишилось безпечних прихистків для таких угрупувань.
США офіційно визнали Катєїб Хезболла терористичною організацією і неодноразово завдавали по них ударів з повітря. Група з’явилася після вторгнення США в Ірак у 2003 році і подальшого зростання антиамериканських настроїв.
Хоч вони формально підпорядковані іракським національним силам безпеки, Катєїб Хезболла зберігає значну автономію і належить до сфери впливу Ірану.
Політичні тиски і майбутнє Іраку
Раніше цього року Дональд Трамп пригрозив припинити підтримку Іраку, якщо кандидатура Нурі Камаля аль-Малікі на пост прем’єра буде затверджена. Аль-Малікі, який вже займав цю посаду з підтримкою США, за час своїх двох термінів значно наблизився до позицій Ірану та фокусувався на інтересах шиїтської більшості країни.
Ці події свідчать про те, що Ірак знову опинився у вирі складних та небезпечних міжнародних і внутрішніх трансформацій, сповнених ризиків і викликів.
