Після початку повномасштабної російсько-української війни в Україні різко посилилися процеси декомунізації та дерусифікації. На території країни в усіх куточках масово змінювали радянські та російські назви вулиць, площ, а також цілих населених пунктів. Історичні імена поверталися або ж запроваджувалися абсолютно нові, котрі підкреслювали національну ідентичність, українську культуру та пам’ять.
Ці масштабні зміни торкнулися не тільки локальних об’єктів, а й цілих міст. Деякі населені пункти отримали нові імена вперше, інші ― змінювали назви неоднократно за свою багату на історичні події біографію. Особливо яскравим прикладом є обласний центр із Центральної України — Кропивницький, який став рекордсменом за кількістю перейменувань, повідомляє видання Главред.
Витоки міського поселення: фортеця святої Єлисавети
Історія Кропивницького своїм початком сягає середини XVIII століття, коли було споруджено фортецю святої Єлисавети. Ця оборонна споруда мала на меті захистити Нову Сербію — територію, де оселилися етнічні серби, запрошені для військової служби. І саме назва фортеці дала початок первісному імені населеного пункту — Єлисавет.
Згодом фортецю і навколишній населений пункт стали називати Єлисаветград, під такою назвою місто існувало до 1924 року. Це ім’я було як символом заснування, так і відображенням історичних подій тієї епохи.
Радянські ідеологічні ребрендинги: серія змін назв
Після приходу радянської влади назва міста почала змінюватися відповідно до ідеологічних настанов. У 1920-х роках більшовики перейменували його на Зінов’євськ — на честь відомого партійного діяча Григорія Зінов’єва. Але це ім’я протрималося недовго. Після розстрілу Зінов’єва у 1930-х роках радянська влада прагнула стерти згадки про нього.
Місто отримало наступну назву — Кірове, на честь іншого більшовицького лідера, Сергія Кірова, який вважається одним із організаторів голодомору, але водночас залишив слід у радянській історії.
У 1939 році назву знову змінили — на Кіровоград. Саме під цією назвою місто прожило більшу частину ХХ століття і перші двадцять років незалежності України.
Перелік радянських назв міста:
- Єлисавет (початкова назва);
- Єлисаветград (до 1924 року);
- Зінов’євськ (1920-ті роки);
- Кірове (1930-ті роки);
- Кіровоград (1939–2016 роки).
Відродження української самобутності в новому столітті
Справжній поворот стався в 2016 році, коли в Україні почався новий етап масштабної декомунізації. 14 липня того року історичне місто офіційно змінило назву на Кропивницький. Серед семи варіантів пропозицій перемагає саме це ім’я — на честь видатного українського драматурга, актора та режисера Марка Кропивницького, який залишив помітний слід у культурному житті міста та країни.
Під цією новою назвою обласний центр нарешті позбувся радянських топонімічних нашарувань, зазначивши свою приналежність до української традиції та культурної спадщини.
Інші приклади декомунізації серед обласних центрів:
- Дніпро — раніше відоме як Дніпропетровськ, перейменоване того ж 2016 року;
- Вінниця, Харків та інші регіональні центри також пройшли процес оновлення назв;
- Цілеспрямоване виключення радянських імен із географічної мапи країни.
Таким чином, масштабні зміни, що відбуваються на карті України, є не лише юридичною реформою, а й потужним символічним кроком у збереженні та відновленні української історичної пам’яті.
